Ухвала суду № 97511142, 08.06.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1785/20

Провадження № 2-п/192/3/21

Ухвала

Іменем України

08 червня 2021 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Петльованого Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором б/н від 22 червня 2016 року заборгованість за кредитом в розмірі 8796 грн. 78 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1582 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

15 квітня 2021 року відповідачка звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

На обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення посилається на те, що про існування заочного рішення вона дізналась лише 30.03.2021 року за допомогою Єдиного реєстру судових рішень. Також зазначила, що позовну заяву отримала тільки 15.03.2021 року, а строк подання відзиву не може бути меншим ніж 15 днів, вважає, що строк подачі відзиву був до 30.03.2021 року, а судове засідання було проведено 23.03.2021 року внаслідок чого вона не мала змоги надати письмові заперечення та докази, які підтверджували її правову позицію, внаслідок чого судом був порушений принцип змагальності сторін та процесуальний порядок здійснення правосуддя.

Також відповідач зазначає, що неналежне повідомлення у встановленому порядку про розгляд справи позбавило її, ОСОБА_1 передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову.Вважає, що заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2021 року по цивільній справі № 192/1785/20 необхідно скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, оскільки позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за Кредитним договором № б/н від 24.02.2016 року у сумі 11 684,21 грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 21 копійка, а саме, не надано пояснення щодо нарахування заборгованості по процентам.Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню.Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необгрунтованим, а позовні вимоги - недоведені.Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.При цьому, матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 11 684, 21 грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривень 21 копійка, враховуючи що згідно анкети-заяви, відповідачем було зазначено бажаний кредитний ліміт на картці у сумі 8796,78 грн. (вісім тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 78 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом, що відповідає строку дії картки.

Також відповідач зазначає, щовідповідно ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Звертає увагу суду, що Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання за Кредитним договором № б/н від 24.02.2016 року, а саме не сплачувала чергові платежі для погашення кредитута на те, що Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, лише у 2020 році, нарахувавши за період з дати порушення виконання зобов`язання до дати звернення з позовною заявою до суду проценти, пеню та штрафи.

Також відповідач вважає,що позивачем не надано доказів того, що відповідна Картка передбачена умовами Заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують строк дії Картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку.Також, вважає, що позивачем не надано суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником, а додана до матеріалів справи Довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" не містить відомостей про отримання вказаних документів з боку позичальника, ознайомлення останньої з вказаною Довідкою та Прикладами використання кредитних коштів на кредитці.

Відповідач також вказує, що позивачем, не надано доказів досудового врегулювання спору зі сторони Позивача, та не підтверджено факту правомірності звернення до суду з позовною заявою, а саме, відповідно пункту 1.1.7.24 Умов та правил, встановлено: «сторони зобов`язались врегульовувати суперечки і претензії, що виникають у зв ’язку з виконанням Договору, шляхом переговорів».

У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів та погашення Кредиту, Позичальнику від Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» необхідним було звернення з досудовою вимогою про повне дострокове погашення заборгованості за Кредитнимдоговором, відповідно до якої Позичальник був зобов`язаний сплатити на користь Позивача, належні суми кредиту, процентів та штрафних санкцій за Кредитним договором.Вважає, що в у матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують факт звернення Кредитора до ОСОБА_1 про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом та стверджує, що позовна заява про стягнення кредитної заборгованості, подана Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» до мене, ОСОБА_1 є поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та передчасною.

Позивач надіслав до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення у якій зазначив, що відповідачем не зазначено про причини поважності неявки в судові засідання та не зазначено чому відповідач не повідомив суд про неможливість явки в судове засідання. Вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи та зазначає, що не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки ввони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Вважає, що для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

У судове засідання представник позивача та відповідачка не з`явилися. Про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлені належним чином. Суд постановив здійснювати розгляд заяви без участі вказаних сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши подану заяву про перегляд заочного рішення та надані до неї докази, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст.287 ЦПК України суд за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно положень ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судом з`ясовано, що згідно відповіді виконавчого комітету Солонянської селищної ради та копії паспорта відповідачки, зареєстрованим місцем проживання останньої є АДРЕСА_1 (а.с.90).

Тому відповідачка про час та місце розгляду справи повідомлялася судом за вказаною адресою.

Частиною 3 ст. 130 ЦПК України передбачено, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 про час та місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем її проживання, про що свідчать роздруківка трекінгу поштового відправлення з сайту ПАТ «УКРПОШТА», з якого вбачається, що судову повістку, з ухвалою про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви з додатками відповідач отримала 06.03.2021 року, тобто за 17 днів до судового засідання. Проте в судові засідання відповідачка не з`являлася, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надіслала.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005. Особа, до якої подано позов, з метою дотримання своїх процесуальних прав, має стежити за рухом справи, як шляхом отримання кореспонденції ним або уповноваженим представником, так і за допомогою офіційних джерел, зокрема, ЄДРСР.

Тому суд вважає, що відповідачка не надала доказів поважності причини неявки в судові засідання і неповідомлення їх суду, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України.

Не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом як підстава для скасування заочного рішення аргументи відповідачки, наведені в заяві про перегляд заочного рішення, оскільки нею не надано жодних нових доказів для спростування позиції позивача та аргументів позивача у справі, а лише надано свій коментар та своє бачення доказів долучених позивачем. В той же час суд підкреслює той факт, що під час ухвалення заочного рішення у справі судом здійснено повноцінний аналіз усіх долучених позивачем доказів та на їх підставі ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

Тому суд вважає, що відповідачка всупереч п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України в судовому засіданні не довели суду обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду.

Суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 287 ЦПК України заява відповідачки про скасування заочного рішення по справі підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене судом заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 261, 268, 287 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача – ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене та підписано 08 червня 2021 року.

Головуючий: суддя О.В. Кітов