Рішення № 97509191, 31.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

31.05.2021 Справа № 756/15849/15-ц

Справа пр. № 2/756/225/21

ун. № 756/15849/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року позивач публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі -

АТ "Альфа-Банк"), яке в подальшому було перейменоване в акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), звернулося до Оболонського районного суду

м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" обґрунтовувало тим, що 19 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490057012, згідно з яким банк надав позичальнику кредит для придбання автомобіля у сумі 17524,75 доларів США на строк з 19 лютого 2008 року до 19 лютого 2015 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 14,50 % річних.

19 лютого 2008 року для забезпечення виконання позичальником зобов`язань, взятих за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012, АТ "Альфа-Банк" та

ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 490057012-П, відповідно якого

ОСОБА_2 поручилася за належне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань, які виникають з кредитного договору від 19 лютого 2008 року № 490057012.

Зважаючи на те, що позичальник не дотримувався умов кредитного договору, своєчасно не повертав кредит та не сплачував проценти за користування ним, АТ "Альфа-Банк" з просило суд стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012 у сумі 232907,15 грн, у тому числі тіло кредиту у сумі 228362,03 грн, проценти за користування кредитом у сумі 4545,12 грн.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Маринченко М.М. від 18 січня 2016 року було відкрито провадження у цивільній справі № 756/15849/15-ц за позовом АТ "Альфа-Банк".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2017 року судді Васалатію К.А. передано на розгляд цивільну справу

№ 756/15849/15-ц за позовом АТ "Альфа-Банк".

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь

АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року

№ 490057012 у сумі 232907,15 грн та судовий збір у сумі 3493,61 грн (т. 1, а. с. 11-12).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року скасовано заочне рішення суду та призначено справу до розгляду в загальному порядку (т. 2, а. с. 57).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу № 756/15849/15-ц за позовом АТ "Альфа-Банк".

Відповідачі відзиви на позовну заяву АТ "Альфа-Банк" до суду не подали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подали.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2008 року АТ "Альфа-Банк" та

ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490057012, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит для придбання автомобіля у сумі 17524,75 доларів США на строк з 19 лютого 2008 року до 19 лютого 2015 року. Процентна ставка за користування

кредитом становила 14,50 % річних. Повернення кредиту повинно було здійснюватись відповідно до графіку погашення заборгованості, який є додатком №1 до кредитного договору (т. 2, а. с. 131-136).

04 лютого 2009 року АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 підписали договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 19 лютого 2008 року № 490057012, яким продовжено строк кредитування до 19 лютого 2020 року та внесено зміни до графіку погашення заборгованості (т. 2, а. с. 137).

30 січня 2015 року, 27 березня 2015 року, 20 квітня 2015 року, 19 травня 2015 року та

19 червня 2015 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договори про внесення змін і доповнень б/н до кредитного договору від 19 лютого 2008 року № 490057012, відповідно до яких сторони змінювали порядок погашення кредиту (т. 2, а. с. 173-180).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

АТ "Альфа-Банк" належно виконало умови кредитного договору, надавши

ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі, обумовленій у договорі (т. 1, а. с. 28, т. 2, а. с. 145).

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак ОСОБА_1 систематично не виконував взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо щомісячної сплати частини кредиту та процентів за користування ним.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

У п. 6.1 кредитного договору від 19 лютого 2008 року № 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 19 червня 2015 року б/н) сторони погодили, що у випадку затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування ним щонайменше на один календарний день банк має право вимагати (в тому числі у судовому порядку) від позичальника дострокового виконання зобов`язань з повернення кредиту.

У зв`язку з простроченням позичальником ОСОБА_1 сплати чергового щомісячного платежу АТ "Альфа-Банк" змінило строк виконання основного зобов`язання,

20 листопада 2015 року надіславши позичальнику письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним (т. 1, а. с. 22-23). Ця вимога залишена ОСОБА_1 без задоволення.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 лютого 2008 року

№ 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору

від 19 червня 2015 року б/н) становить 232907,15 грн, що еквівалентно 10888,16 доларів США, у тому числі тіло кредиту у сумі 228362,03 грн, що еквівалентно 10372,75 доларів США, проценти за користування кредитом у сумі 4545,12 грн, що еквівалентно 206,45 доларів США (т. 1, а. с. 26-27, а. с. 58-173).

Таким чином, указана заборгованість у сумі 232907,15 грн підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_1 на користь позивача.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості стягнення у судовому порядку заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору

від 19 червня 2015 року б/н), у зв`язку з тим, що органом державної виконавчої служби здійснюється примусове виконання виконавчого напису від 23 липня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., вчинено зареєстрованого у реєстрі за № 14568, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року

№ 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору

від 19 червня 2015 року б/н) у сумі 11214,58 доларів США. Так, згаданий виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню, за рішенням Оболонського районного

суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у справі № 756/13423/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/73404601).

За приписами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

19 лютого 2008 року для забезпечення виконання позичальником зобов`язань, взятих за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012, АТ "Альфа-Банк" та

ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 490057012-П, відповідно якого

ОСОБА_2 поручилася за належне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань, які виникають з кредитного договору від 19 лютого 2008 року № 490057012 (т. 1, а. с. 18).

У зв`язку з внесенням змін до кредитного договору від 19 лютого 2008 року

№ 490057012 04 лютого 2009 року АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 підписали договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки від 19 лютого 2008 року (т. 1, а. с. 19).

П. 2.1, п. 3.1 договору поруки від 19 лютого 2008 року № 490057012-П (у редакції договору про внесення змін і доповнень до договору поруки від 04 лютого 2009 року № 1) встановлено, що поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язання за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 04 лютого

2009 року № 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність фактів ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом в рішенні факти і правовідносини. Факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у цивільній справі № 761/9100/16-ц за позовом ОСОБА_2 до АТ "Альфа-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою позовні вимоги задоволено, визнано припиненим зобов`язання за договором поруки від 19 лютого 2008 року № 490057012-П на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/69973007).

Зважаючи на те, що порука ОСОБА_2 припинена за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у цивільній справі № 761/9100/16-ц, підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору

від 19 червня 2015 року б/н) солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у сумі 3493,61 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100; код в ЄДРПОУ - 23494714) заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 490057012 (у редакції договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 19 червня 2015 року б/н) у сумі 232907 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот сім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100; код в ЄДРПОУ - 23494714) судовий збір у сумі 3493 (три тисячі чотириста дев`яносто три) гривні 61 (шістдесят одна) копійка.

Повторне заочне рішення суду відповідно до ч. 3 ст. 288 ЦПК України може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук