Вирок № 97508272, 02.06.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/9872/19

провадження № 1-кп/415/288/21

ВИРОК

Іменем України

02.06.21 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України,-

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Зайченко І.А.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2014 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 щодо якого вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 22 липня 2015 року набрав законної сили, скоїв грабіж відносно ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 за наступних обставин:

В зазначений час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились біля магазину «Скіф», розташованого біля будинку № 1 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, де до них підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який вступив з ним в попередню змову на скоєння грабежу. ОСОБА_2 схопив двома руками ззаду за тулуб ОСОБА_4 та силою відтягнув останню за будівлю магазина «Скіф». Реалізовуючи спільний з співучасником злочинний умисел, ОСОБА_1 став тримати ОСОБА_3 за руку, не даючи можливості прийти на допомогу ОСОБА_4 .

В цей час ОСОБА_2 , затягнувши потерпілу за кут магазину, прижав її тулубом до стіни та став вимагати від неї передати йому мобільний телефон. ОСОБА_4 спробувала вирватись, але не змогла, бо ОСОБА_2 , контролюючи обстановку, постійно штовхав її до стіни руками. Після того, як ОСОБА_4 спробувала закричати, ОСОБА_2 закрив її рота руками, та, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для її життя та здоров`я, схопивши за шию став душити, вимагаючи від останньої майно, на що потерпіла відповідала відмовою. Після цього, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4 одного удару рукою в область обличчя, яка, злякавшись, зняла з пальців рук срібне кільце 925 проби, вагою 1,3 грама, вартістю відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 308/7 від 24.04.2014 року 72 гривні 07 копійок, і золоте кільце 585 проби, вагою 1,96 грама, вартістю згідно довідки суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 745 гривен, та віддала їх ОСОБА_2 , якими останній відкрито заволодів. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 став вимагати від ОСОБА_4 мобільний телефон та, почувши відмову, завдав останній два удари рукою в область обличчя. В цей час у кармані курки ОСОБА_4 задзвонив мобільний телефон, на що ОСОБА_2 , незважаючи на опір потерпілої, штовхаючи її та убираючи її руки, з кишені курки потерпілої, відкрито заволодів мобільним телефоном торгової марки «LG» моделі «Р765 Optsmus 1.9», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи X№308/7 від 24.04.2014 року 2043 гривні 09 копійок, при цьому, нахиливши ОСОБА_4 , завдав удару коліном по обличчю, а потім, відійшовши, завдав ще удар ногою в обличчя потерпілої.

Далі, ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, повернувся до магазину «Скіф», де знаходилася ОСОБА_3 , яку в цей час утримував ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , схопивши рукою ОСОБА_3 за шию, погрожуючи фізичною розправою, став вимагати від неї віддати йому сумку, на що потерпіла відповідала відмовою та говорила, що буде кричати. ОСОБА_2 , тримаючи ОСОБА_3 за шию, зайшов ззаду до неї, та закрив її рота рукою. Після цього, ОСОБА_2 відпустив потерпілу та різко вдарив долонями рук по її вухам, від чого вона присіла, а він відкрито заволодів її майном, вихвативши з рук сумку, в якій знаходились гроші у сумі 200 гривен та мобільний телефон марки «Nоkіа» моделі «2600», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 313/7 від 23.04.2014 року 90 гривен. Після відкритого заволодіння вказаним майном, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 втік, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2860 гривень 16 копійок, та потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 290 гривен.

В результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми верхніх і нижніх повік, садна обличчя, забиття грудної клітини, підшкірна гематома лівої кисти - які відносяться, як в купі, так і окремо, до легких тілесних ушкоджень, згідно висновку судово-медичного експерта № 124 від 23.04.2014.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

11 липня 2020 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1 , знаходячись біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_6 , розпивав разом з ним, а також з ОСОБА_7 спиртні напої. Побачивши, що у ОСОБА_6 з кишені жилетки випали на землю банківські пластикові картки та скориставшись моментом, коли за його діями ніхто не спостерігав, маючи умисел на викрадення офіційних документів, діючи з корисливих мотивів - подальшого зняття грошових коштів, шляхом вільного доступу викрав офіційні документи - банківські пластикові картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.

11 липня 2020 року, в період часу з 13 години 10 хвилин до 13 години 12 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в районі будинку № 56 по вулиці Менделєєва міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, використовуючи викрадену ним 11.07.2020 банківську пластикову картку № НОМЕР_1 Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк», видану на ім`я ОСОБА_6 та банкомат Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк» № НОМЕР_3 , розташований за вказаною адресою, зняв з рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 2000 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 16 квітня 2014 року, приблизно о 22 годині 15 хвилин, він, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , скоїв грабіж відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у той час знаходились біля магазину «Скіф», розташованого біля будинку № 1 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, відкрито заволодівши майном останніх з застосуванням насильства та з погрозою його застосування. В подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд.

11 липня 2020 року, приблизно об 11 годині, він, знаходячись біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_6 , розпивав разом з ним, а також з ОСОБА_7 спиртні напої. Побачивши, що у ОСОБА_6 з кишені жилетки випали на землю банківські пластикові картки та скориставшись моментом, коли за його діями ніхто не спостерігав, викрав банківські пластикові картки «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_6 .

11 липня 2020 року, приблизно з 13 годині, він, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_3 , використовуючи викрадену ним 11.07.2020 банківську пластикову картку «Приватбанк», видану на ім`я ОСОБА_6 та банкомат «Приватбанк», зняв з рахунку ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2000 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Про те, що сталося жалкує. Просив вибачення у потерпілих. Майнову шкоду завдану потерпілим зобов`язався відшкодувати у повному обсязі. У скоєному щиро кається, виказавши готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене та усвідомивши свою провину, зобов`язався надалі такого не вчиняти, просив пробачити його та суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, надавши до суду заяви, в яких просили розглянути дане кримінальне провадження за їх відсутності та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. Претензій матеріального характеру не мають.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій також просив розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без його участі, покарання призначити на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у даному вироку повністю доведена та підтверджується, крім власне показів обвинуваченого, в яких не заперечується обставини вчинених кримінальних правопорушень, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014130240002102, згідно якого 22.08.2014 Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі заяви ОСОБА_4 , були внесені відомості за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 187 КК України та фабулою про те, що 16 квітня 2014 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , кримінальне провадження у відношенні якого по вказаному факту направлено до Лисичанського міського суду з обвинувальним актом, скоїв розбій відносно ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 (а.с.1 т. І);

- постановою старшого прокурора прокуратури м. Лисичанська від 10.06.2014 про виділення з матеріалів досудового розслідування в окреме провадження щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України (а.с. 7-8 т. І);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12014130240001151, згідно якого 17.04.2014 Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі заяви ОСОБА_4 , були внесені відомості за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 186 КК України та фабулою про те, що 16 квітня 2014 року в період часу з 22 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин, невідомі особи, знаходячись біля магазину «Скіф» на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, заволоділи мобільним телефоном та двома каблучками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.12 т. І);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), згідно якого 17.04.2014 о 15 год. 25 хв., Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області, було прийнято усну заяву від ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , яка повідомила обставини події, зазначивши, що 16 квітня 2014 року з 22 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин, біля магазину «Скіф» на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, невідомий, з застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я, відкрито заволодів мобільним телефоном «LG-L9» imei: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , двома золотими каблучками та срібною каблучкою (а.с.13 т. І);

- протоколом огляду місця події від 17.04.2014, проведеного з 14 год. 30 хв. до 15 год. 10 хв., у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , місцем огляду була територія біля магазинів «Фартовий» та «Скіф», які знаходяться біля будинків № 1 та № 2 кв. Ленінського Комсомолу міста Лисичанська (а.с.14-15 т. 1) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 16 т. І);

- заявою про залучення до провадження як потерпілої ОСОБА_10 , з якої вбачається, 16 квітня 2014 року приблизно о 22 години 00 хвилин, біля магазину «Скіф», дві невідомі особи відкрито заволоділи належним останній майном, а саме: мобільним телефоном «Nokia 2600» imei: НОМЕР_5 , паспортом НОМЕР_7 , виданим 25.10.2011 та іншим майном (а.с.17 т. І);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.04.2014, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 , в присутності понятих, в період часу з 11 год. 37 хв. до 11 год. 53 хв., серед інших пред`явлених осіб, по загальним рисам обличчя, впізнала особу під № 2 та пояснила, що це він 16.04.2014 приблизно о 22 годині 15 хвилин, біля магазину «Скіф», розташованого біля будинку № 1 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, тримав її за руку, не даючи можливості прийти на допомогу донці ОСОБА_4 . Особою під № 2, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_1 (а.с.22-23 т. І);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.04.2014, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 , в присутності понятих, в період часу з 12 год. 25 хв. до 12 год. 45 хв., серед інших пред`явлених осіб, за ознаками: темне пряме волосся, за рисам обличчя, зовнішністю, впізнала особу під № 3, та пояснила, що це він 16.04.2014 приблизно о 22 годині 15 хвилин, біля магазину «Скіф», розташованого біля будинку № 1 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, підходив разом з ОСОБА_2 , та тримав її матір ОСОБА_3 за руку, не даючи можливості прийти їй на допомогу, коли ОСОБА_2 схопив її двома руками ззаду за тулуб та силою відтягнув за будівлю магазина «Скіф». Особою під №3, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_1 (а.с. 29-30 т. І);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 313/7 від 23.04.2014, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Nokia» модель 2600, на момент скоєння кримінального правопорушення (16.04.2014), за умови ціноутворення на території України, може складати 90 (дев`яносто) грн. 00 коп. та довідкою Луганського НДЕКЦ щодо вартості проведення даної експертизі у сумі 343 (триста сорок три) грн. 98 коп. (а.с.36-38 т. І)

- довідкою виданою суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 , згідно якої вартість золотого кільця 585 проби, вагою 1,96 грамів, 18 розміру станом на 16.04.2014 року становила 745 гривень (том 1 а.с. 39);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 308/7 від 24.04.2014, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «LG» модель «Р765 Optsmus 1.9 White», золотої каблучки - 585 проби, вагою 1,96 грамів, розмір № 18, срібного кільця - 925 проби, вагою 1,3 грама, розмір № 18, на момент скоєння кримінального правопорушення (16.04.2014), за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 2115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн. 16 коп. та довідкою Луганського НДЕКЦ щодо вартості проведення даної експертизи у сумі 343 (триста сорок три) грн. 98 коп. (а.с.41-44 т. І)

- висновком судово-медичної експертизи №124 від 24.04.2014 згідно якого:

1. При зверненні до приймального покою дитячої лікарні 17.04.2014 ОСОБА_4 був встановлений діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Гематома верхніх та нижніх повік, садни обличчя. Забій грудної клітини. П/к гематома лівої кісті.

При експертизі потерпілої 22.04.2014 виявлені синці обличчя, грудної клітини, лівої кісті.

2. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами можливо в строк та за обставин, вказаних потерпілою.

3. Не виключно, що ці ушкодження могли утворитися від нанесення ударів руками по голові, коліном по голові.

4.5. Вищевказані тілесні ушкодження, не є небезпечними для життя і здоров`я, і відносяться, як у купі, так і окремо, до легких тілесних ушкоджень.

- та довідкою відносно останньої щодо одержаних нею травм (а.с. 46-47 т. 1);

- повідомленням Сектору Інтерполу та Європолу ГУНП в Луганській області, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , циркуляром Генерального Секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол від 15.03.2017 року № 2017/14492 оголошений у міжнародний розшук каналами Інтерполу з метою встановлення його місця перебування та затримання (червоний циркуляр) (том 1 а.с. 154);

- документами з особою справи № 728 на ОСОБА_1 (том 1 а.с. 241-249)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2019, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 , в присутності понятих, в період часу з 17 год. 40 хв. до 18 год. 00 хв., серед інших пред`явлених їй фотознімків, впізнала особу, що вчинила стосовно неї кримінальне правопорушення, яка зображена на фото під № 3 (три), за ознаками - темне коротке волосся, за загальними рисами обличчя, зовнішністю, а саме: за формою носа, чола, очей, брів, щік, підбородку, губ. Особою, зображеною на фотознімку під № 3, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_1 (а.с. 252-254 т. І);

- постановою слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області від 25.11.2019 про перекваліфікацію складу злочину у кримінальному провадженні №12014130240002102 з ч. 2 ст.187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 260 т. І);

- витягом з кримінального провадження № 12020130240001183, згідно якого 23.07.2020 року до чергової частини Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , про те, що 11.07.2020 року ОСОБА_1 шляхом вільного доступу скоїв крадіжку пластикових банківських карток, з яких в подальшому викрав 2000 гривень ( том ІІ а.с. 1);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2020, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 , в присутності понятих, в період часу з 09 год. 20 хв. до 09 год. 50 хв., серед інших пред`явлених йому фотознімків, впізнав особу, яка зображена на фото під № 3 (три), за ознаками: за рисами обличчя, зачіскою, формою обличчя, по формі очей, носу та пояснив, що це його знайомий ОСОБА_11 , з яким він 11.07.2020 року вживав алкогольні напої та після спілкування з яким у нього зникло 2 банківські карти. Особою, зображеною на фотознімку № 3, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_11 (а.с.33-36 т. ІІ);

- протоколом перегляду фотозапису від 30.07.2020 з фотозображеннями, під час якого, з 10 год. 20 хв. до 11 год. 00 хв., в присутності двох понятих, за участю потерпілого ОСОБА_6 , у приміщенні СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, проведено огляд диску СD-R фірми «ALERUS», 52Х, 700 Mb/80 min, який переглядався на ноутбуку «Hp», на диску містяться відео - файли, в ході подальшого огляду встановлено, при відкритті даного файлу мається зображення камери відео спостереження банкоматів «Приватбанк», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 56 та вул. Гетьманська, 31. При запуску файлу «131136593» з цифровим записом «11/07/2020 13:11:36», при перегляді зображення видно чоловіка у футболці з написом «ARIZONA RACEL», нижня частина обличчя прикрита маскою. Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що на фото зображений його знайомий ОСОБА_11 , якого він впізнає за формою обличчя, носу, а також по одягу - по футболці, в якій він неодноразово бачив ОСОБА_12 , саме в цій футболці останній і зображений біля банкомату (а.с. 37-42 т. ІІ);

- протоколом огляду місця події від 30.07.2020 року, під час якого, з 15 год. 50 хв. до 16 год. 10 хв., в присутності двох понятих, у кабінеті № 17 СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, громадянин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 видав чоловічу футболку сіро-білого кольору на передній частині якої є напис було « ОСОБА_13 », при цьому останній заявив, що саме в указаній футболці він знаходився коли знімав гроші на банкомату «Приватбанк», розташованому по вул. Мендєлєєва, 56 в м. Лисичанську, з картки, що належить ОСОБА_6 , яку він у нього викрав (а.с. 44-45 т. ІІ) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 46-48 т. ІІ);

- документами Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приватбанк», а саме: квитанцією про видачу готівки та інформація щодо рахунків потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 51-53 т. ІІ);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12020135240000108, згідно якого 31.07.2020 Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, були внесені відомості за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 357 КК України та фабулою про те, що 30.07.2020 до ЧЧ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області надійшов рапорт о/у ВКП Лисичанського ВП про те що під час проведення оперативних заходів по ЄРДР 12020130240001183 за ознаками ч. 2 ст. 185 КК України, було виявлено факт крадіжки банківської карти (а.с. 54 т. ІІ);

- постановою прокурора Лисичанської місцевої прокуратури від 31.07.2020 про об`єднання кримінальних проваджень №12020130240001183 від 24.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та № 12020135240000108 від 31.07.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, в одне провадження за №12020130240001183 (а.с. 62-64 т. ІІ).

Вищевказані протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Всі слідчі дії фіксувалися у відповідних протоколах, з якими учасники кримінального провадження знайомилися і підписували, у жодному протоколі відсутні посилання про порушення закону щодо обвинуваченого особисто, чи опосередковано.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення, зазначених у реєстрі, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин об`єднаного кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

Доведеною в судовому засіданні суд вважає винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.185 КК України.

Також, доведеною суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), а саме: у викраденні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 357 КК України), нетяжких злочинів (ч.2 ст.185 КК України) та тяжких злочинів (ч.2 ст. 186 КК України);

- особу винного, який не одружений, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.с. 80 т. ІІ), амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с. 79 т. ІІ), перебуває на диспансерному нагляді у лікаря нарколога (а.с. 81 т.ІІ), не судимий (а.с. 83 т. ІІ);

- та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину у вчинені кримінальних правопорушень, щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, враховуючи кількість епізодів кримінальних протиправних діянь, вчинених обвинуваченим, ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорій кримінальних проступків (ч. 1 ст. 357 КК України) нетяжких злочинів (ч.2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (ч.2 ст. 186 КК України), суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 357 КК України та у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

При цьому суд враховує, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та приписи ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання являється не тільки карою за вчинені кримінальні правопорушення, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, який в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених кримінальних правопорушень, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, претензій матеріального характеру не мають, а також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності кримінальних протиправних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив більш одного кримінального правопорушення, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , який було обрано ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 26 вересня 2019 року та продовжено ухвалами слідчого судді від 04.10.2019, 05.11.2019 до 05 грудня 2019 року, втратив свою дію.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 104 постанови від 29 серпня 2018 року № 663/537/17 якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VII (зворотня дія Закону № 838-VII, як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

Отже, враховуючи вимоги п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17, провадження № 13-31 кс 18), у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч 2 ст. 186 КК України 16 квітня 2014 року, суд вважає необхідним зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого, у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту взяття під варту - з 26 вересня 2019 року по 05 грудня 2019 року включно.

Підстав для обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , не пред`явлені, що не позбавляє права останніх відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи № 313/7 від 23.04.2014 (а.с. 36-38 том. І), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 38 том І) складає 343 (триста сорок три) грн. 98 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № 308/7 від 24.04.2014 (а.с. 41-43 том. І), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 44 том І) складає 343 (триста сорок три) грн. 98 коп., а всього на загальну суму 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 96 коп., - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (отримувач ГУК у Луганській області./МТГ м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- СD-R диск з записом з камер відео спостережень, якими обладнані банкомати АТ КБ «Приватбанк», розташовані за адресами: Луганська область, м. Мендєлєєва, 56 та вул. Гетьманська, 31 (а.с.31 том ІІ), що згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30 липня 2020 року (а.с. 32 том ІІ), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягає збереженню в матеріалах об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

- чоловіча футболка, яка згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30 липня 2020 року (а.с. 49 том ІІ) та квитанції № 676 (а.с. 50 том ІІ), знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягає поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 , остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту взяття під варту - з 26 вересня 2019 року по 05 грудня 2019 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач ГУК у Луганській області./МТГ м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи № 313/7 від 23.04.2014 у сумі 343 (триста сорок три) грн. 98 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № 308/7 від 24.04.2014 у сумі 343 (триста сорок три) грн. 98 коп., а всього на загальну суму 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 96 коп.

Речові докази:

- СD-R диск з записом з камер відео спостережень, якими обладнані банкомати АТ КБ «Приватбанк», розташовані за адресами: Луганська область, м. Мендєлєєва, 56 та вул. Гетьманська, 31, що згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30 липня 2020 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

- чоловічу футболку, яка згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 30 липня 2020 року та квитанції № 676, знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова