Постанова № 97508265, 07.06.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2381/21

провадження № 3/415/955/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького управління поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодружеська Луганської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючого ВП "Шахта Новодружеська" АТ "Лисичанськвугілля", розлученого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

18 березня 2021 року о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , який протягом року, а саме постановою Лисичанського міського суду від 25.05.2020 був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, пояснивши, що за адресою: АДРЕСА_1 , він тривалий час проживає разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 та спільними малолітніми дітьми ОСОБА_3 2008 року народження та ОСОБА_4 , 2019 року народження. 25.05.2020 постановою Лисичанського міського суду був визнаний винним та підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З приводу вчиненого правопорушення, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 18 березня 2021 року приблизно о 16 годині 20 хвилин він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився за адресою свого мешкання. Між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої він став ображати останню нецензурною лайкою. ОСОБА_2 викликала співробітників поліції, які склали у відношенні нього адміністративний протокол, копію якого він отримав. У вчиненому щиро розкаявся, свою провину усвідомив і просив суд не застосовувати до нього адміністративний арешт, оскільки він працює на шахті Новодружеська і накладення арешту може потягнути за собою звільнення з роботи, тим самим позбавить останнього і його родину засобів до існування, також на даний час вони з ОСОБА_2 примирилися, він попросив вибачення і вони продовжують проживати разом.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.03.2021 та письмовими поясненнями останньої з яких вбачається, що 18 березня 2021 року приблизно о 16 годині 20 хвилин її колишній чоловік ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння за адресою їх проживання, влаштував сварку, в ході якої він ображав її нецензурною лайкою. Просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та провести профілактичну бесіду (а.с.4).

З постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 25 травня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, розлучений, працює, в судовому засіданні своєї провини не спростовував, щиро розкаявся, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2008 року народження та ОСОБА_4 , 2019 року народження, притягувався до адміністративної відповідальності.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги щире розкаяння винного.

Обставиною, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність правопорушника, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, скільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, ч.2 ст.173-2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова