Рішення № 97506674, 24.05.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13070/20

провадження № 2/753/802/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.

з секретарем судового засідання Долею М.А.,

позивач ОСОБА_1 ,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Сьома Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, за участю третьої особи Сьомої Київської державної нотаріальної контори, в якій просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на ј частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач являється донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді ј частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за номером АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом являється саме позивач, яка фактично прийняла спадщину, так як жила і на теперішній час проживає у ј частині вказаного будинку. У встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері. Державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори м. Києва було заведено спадкову справу за № 448/2015. Однак нотаріусом мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено реєстрацію права власності на цілий будинок АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_2 , яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 08.08.2013 Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою. Згідно технічного паспорту від 11.05.2016, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 складається з квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 . Згідно інформаційної довідки КМ БТІ Київської міської ради ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину. З огляду на зазначене, оскільки позивач має право успадкувати нерухоме майно, що належало за життя її матері ОСОБА_3 , однак через відмову нотаріуса не змогла цього зробити, вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 29.09.2020 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

05.10.2020 позивач подала до суду позовну заяву в новій редакції, де відповідачем по справі зазначила Київську міську раду, підстави та предмет позову залишилися незмінними.

30.10.2020 до суду надійшли пояснення представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в яких зазначено, що Сьома Київська державна нотаріальна контора є структурним підрозділом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а тому представлення інтересів здійснюється представником саме Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Зважаючи на те, що дії посадових осіб управління та його підпорядкованих органів позивачем не оскаржують ся, розгляд даної справи залишив на розсуд суду, розгляд справи просив проводити у їхню відсутність.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2020 замінено первісного відповідача Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію на Київську міську раду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2021 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Київської міської ради до суду не прибув, про час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що на земельній ділянці, яка належала його батьку було побудовано два будинки. Один належав його сім`ї під номером 23-А, а другий - бабі, під номером 23. Всі документи на будинки оформлялися на номер 23-А.

Представник Сьомої Київської державної нотаріальної контори також до суду не прибив, однак в матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи.

Суд, з урахуванням думки учасників процесу, ухвалив розглядати справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 18).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким ј частину житлового будинку за АДРЕСА_1 заповіла на користь позивача ОСОБА_1 (а. с. 19).

08.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_3 (а. с. 203 зворотна сторона).

Постановою державного нотаріуса від 11.03.2020 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , оскільки згідно з інформацією, яка наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за іншою особою (а. с. 218 зворотна сторона).

Згідно ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 11.05.2016, вказаний житловий будинок складається з квартири АДРЕСА_2 до складу якої входять веранда, санвузол-котельня, коридор, чотири житлові кімнати та кухня, та квартири АДРЕСА_3 до якої входять вітальня, ванна, кухня, котельня та дві житлові кімнати (а. с. 24 - 29).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 08.08.2013 було зареєстровано за ОСОБА_2 , підстава - свідоцтво про право на спадщину.

Тобто ще за життя ОСОБА_3 право власності на будинок було зареєстроване за ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 , жодних позовних вимог до нього позивачем не заявлено, тому суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а отже відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на ј частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування, оскільки цим рішенням ОСОБА_2 буде позбавлено права власності на належну йому частину домоволодіння, набутого ним у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко