Рішення № 97504099, 08.06.2021, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/487/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді - Гогулько Н.А.,

з участю секретаря судових засідань - Олійник Л.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полонне адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Понінківської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при Понінківській селищній раді про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якому просила скасувати постанову адміністративної комісії при Понінківській селищній раді №7 від 20.04.2021 року.

Позов мотивований тим, що 20.04.2021 р. адміністративною комісією при Понінківській селищній раді прийнято постанову № 7 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 6800 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП - продаж слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Позивач вважає цю постанову незаконною та протиправною, оскільки під час реалізації слабоалкогольного напою для ОСОБА_2 вона запитувала у нього документи та з`ясовувала його вік, а сам зміст постанови не містить посилання на інші докази в розумінні ст.251 КУпАП, а протокол суперечить вимогам ст..256КУпАП оскільки містить відомості що будь-які речі під час його складання не вилучалися, що свідчить про відсутність предмету вчинення правопорушення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, з підстав зазначених в позовній заяві. Пояснювала, що під час реалізації слабоалкогольних напоїв запитувала у ОСОБА_2 посвідчення особи, однак у нього його не було. Він запевнив її, що є повнолітнім, сумніву у неї в цьому не виникало, бо на вигляд здавалося, що він є повнолітнім. Просила позов задоволити.

Представник відповідача - адміністративної комісії при Понінківській селищній раді в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.03.2021 року ПОГ СВГ Шепетівського РУП Огойком А.П. складено протокол серії ВАБ №522457 відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП, в якому зазначено, що 29.03.2021 року близько 20:30 год. в АДРЕСА_3 в магазині-кафетерії " ІНФОРМАЦІЯ_1 " продавець ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме "Ром кола" міцність 8%об для неповнолітнього ОСОБА_2

20.04.2021 року адміністративною комісією при Понінківській селищній раді прийнято постанову № 7, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП .

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 16-17 "Положення про адміністративні комісії Української РСР", затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 березня 1988 року №5540-XI, адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні правопорушення, зазначені в статті 218 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення, підставою для розгляду адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності відповідно до статті 255 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 1 цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Частиною 4 ст. 15-3 зазначеного Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб`єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.

Однак, у законі не міститься вимог про те, щоб продавець при продажі алкогольних напоїв обов`язково вимагав у покупця документ, що засвідчує його особу для встановлення віку. Зазначену вимогу ОСОБА_1 , як продавець могла б виконувати лише у випадку виникнення сумніву щодо віку особи. Як встановлено судом позивач пояснювала, що сумніву щодо того, що ОСОБА_2 , який купував в неї алкогольні напої не було 18 років у неї не виникало.

Відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП настає у разі порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП, полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі тютюновими виробами, зокрема, продаж слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

Формулювання зазначеного складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що визначальним є факт продажу працівником торгівлі тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (надалі Інструкція).

В п. 15 Розділу ІІ Інструкції зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

В порушення вищезазначених вимог, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що алкогольні напої, які було продано ОСОБА_1 взагалі поліцейським не вилучалися як речові докази, їх огляд не проводився, немає даних про те, де вони перебували на час прийняття рішення у справі (є лише заява невідомої особи ОСОБА_3 про те, що вона зобов`язується зберігати дві пляшки алкогольного напою Ром-Кола міцність 8%об до вирішення питання по суті, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що такі не вилучалися), матеріали не містять чек, який би засвідчив факт оплати неповнолітніми за напої. В протоколі відсутні відомості про свідків даного правопорушення.

Вказані факти свідчать про неналежне оформлення адміністративних матеріалів працівником поліції, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами у справі та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Також суд зазначає, що, відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З аналізу викладеної норми суд приходить до висновку, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення та його суть.

Зі змісту ч. 2 ст.156 КУпАП видно, що опис обставин, крім згаданого вище, має містити дату скоєння правопорушення, ідентифікуючі дані особи, якій продано алкогольні, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби (прізвище, ім`я, по батькові, повна дата народження (в постанові лише є зазначено «неповнолітнім» хоча який саме напій - його назву зазначено), а також кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що оскаржувана постанова в мотивувальній частині повного опису обставин таких даних не містить.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У цьому зв`язку суд зазначає, що відповідачем під час розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 280 КУпАП, не звернуто увагу на неналежним чином складені адміністративні матеріали, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірено чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які б свідчили про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП України, не було допитано жодного свідка в тому числі і самого ОСОБА_2 , відповідачем належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення її до відповідальності та відсутності доказів скоєння нею правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Не встановлено обставин, що пом`якшують її відповідальність.

Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а також наявність складу такого правопорушення в діях позивача не підтверджено належними доказами і не обґрунтовано відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення. Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач в межах даної справи не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право з поміж іншого - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, якою визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Згідно частини 1 цієї статті Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн., згідно платіжного доручення.

Отже, судові витрати, понесені позивачем, в частині сплаченої суми судового збору підлягають присудженню на її користь.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 152, 247, 252, 268, 276,283, 287, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Понінківської селищної ради задоволити, постанову №7 від 20.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області (ЄДРПОУ 04404935) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , ід код НОМЕР_1 .

Відповідач - адміністративна комісія при Понінківській селищній раді Полонського району Хмельницької області, смт.Понінка Полонського району, вул. Перемоги,51, поштовий індекс 30511, код ЄДРПОУ 04404935.

Суддя Н.А.Горгулько