Вирок № 97502612, 08.06.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/625/21

Номер провадження № 1-кп/315/140/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участі секретаря Денисенко Є.І.,

прокурора Шрамко Ю.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087220000042 від 01.04.2021 року з угодою про примирення від 23.04.2021 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фанчиково Виноградівського району Закарпатської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня, не заміжньої, не працюючої, не військовозобов`язаної, не депутата, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, та осіб похилого віку, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,

за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувачення та умов угоди про примирення ОСОБА_2 , 29.03.2021 року, близько 13:00 години, знаходячись за місцем свого мешкання, у дворі на території домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, внаслідок раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_1 , тримаючи дерев`яну палицю в правій руці, розмахнувшись, умисно нанесла йому не менше двох ударів вказаною палицею в область голови.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 в результаті побиття ОСОБА_1 , спричинила йому, згідно висновку експерта № 87 від 02.04.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді набряку м`яких тканин та садна на голові, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

23.04.2021 року обвинувачена та потерпілий уклали угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 125 КК України. Обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення (проступку). Також, сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у виді 100 годин громадських робіт.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Обвинувачена ОСОБА_2 відмовляється від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а саме від права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про допит свідків і подати докази, що свідчать на її користь.

На час укладання угоди встановлено, що потерпілій стороні матеріальна шкода не завдана.

В підготовчому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та просила суд затвердити укладену між нею та потерпілим угоду з призначенням узгодженої в ній міри покарання. Також зазначила, що угода є добровільною, ініціатива щодо її укладення виходила від її учасників, вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені в ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення.

Також в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винуватою себе за пред`явленим обвинуваченням визнала повністю, суду пояснила, що дійсно завдала шкоди потерпілому за тих обставин, які викладені в матеріалах кримінального провадження, зараз дуже шкодує та просить вибачення. Підтвердила, що угоду про примирення уклали добровільно, без примусу, яку прохає затвердити.

Потерпілий ОСОБА_1 просив суд затвердити укладену між ним та обвинуваченою угоду і призначити останній узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України. Додатково підтвердив, що дійсно обвинувачена перед ним вибачилася, претензій до обвинуваченої не має, прохає затвердити укладену між ними угоду.

На підставі пояснень потерпілого та обвинуваченої, суд встановив, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про примирення були дотримані всі вимоги і правила, які передбачені законодавством. Кваліфікація дій обвинуваченої правильна та визначене покарання за них відповідає соціальним інтересам і є співмірним наслідкам. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторонніх осіб. Сторони дійсно примирилися і їхня позиція є добровільною, а тому не заперечувала проти затвердження зазначеної угоди та призначення обвинуваченій узгодженої в угоді міри покарання.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення, приходить до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам, які визначені у ст. 471 КПК України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, оскільки вона 29.03.2021 року, близько 13:00 години, знаходячись за місцем свого мешкання, у дворі на території домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, внаслідок раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_1 , тримаючи дерев`яну палицю в правій руці, розмахнувшись, умисно нанесла йому не менше двох ударів вказаною палицею в область голови. Своїми умисними діями, ОСОБА_2 в результаті побиття ОСОБА_1 , спричинила йому, згідно висновку експерта № 87 від 02.04.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді набряку м`яких тканин та садна на голові, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України є проступком.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України уклали угоду про примирення до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку, а саме під час досудового розслідування, а тому питання підлягало вирішенню у відповідності до п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України.

На виконання вимог ст. 474 КПК судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена ОСОБА_2 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

При цьому, ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим ст. 65 КК України та визначено в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України. А також, суд, оцінюючи узгоджену між потерпілим та обвинуваченою міру покарання у виді 100 годин громадських робіт, виходить з того, що при її обранні врахована ступінь та характер вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, те, що матеріальна шкода потерпілій особі не завдана, особу обвинуваченої, яка не судима в порядку ст. 89 КК України, не працює, не є пенсіонером чи інвалідом, не має на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку, задовільну характеристику останньої за місцем проживання, думку потерпілого щодо покарання.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 та ч.1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2 , яким затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання.

У кримінальному провадженні цивільний позов не пред`явлено.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь відносно обвинуваченої не складалася.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати в кримінальному проваджені відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 469, 471, 473, 474-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 23 квітня 2021 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання судовим рішенням законної сили, - не застосовувати.

Речові докази:

- дерев`яну палицю, яка знаходиться на зберіганні у ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- інформаційний носій DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_1 , інформаційний носій DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3 , інформаційний носій DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_2 - залишити в матеріалах провадження.

Арешт майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 05.04.2021 року - скасувати.

У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий ОСОБА_1 має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Сторони кримінального провадження: прокурор, представник потерпілого та обвинувачений, вправі оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення в апеляційному порядку в межах, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: О. О. Романько