Ухвала суду № 97500965, 02.06.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23099/20

2-2696/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення експертизи

02 червня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Мельник Ю.О.,

за участі:

представника позивача Панкеєвої Т.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи в цивільній справі за позовом ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором безпроцентної позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 22.10.2020 року звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором безпроцентної позики №57/1 від 03 серпня 2015 року в сумі 729400 грн., суму інфляції - 116266,36 грн., 3% річних - 638000,36 грн., а також судові витрати.

В позові посилається на те, що 03.08.2015 року між сторонами був укладений договір безпроцентної позики №57/1, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу позику в сумі 729400 грн. з кінцевим терміном повернення позики до 12.11.2017 року.

Однак відповідачем порушені умови договору, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 729400 грн. та нараховані суми інфляції - 116266,36 грн. і 3% річних - 638000,36 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що з моменту підписання договору та перерахування за ним коштів відповідачу у останнього виник обов`язок щодо повернення цих коштів, відповідальність за повернення яких покладено безпосередньо на відповідача умовами договору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації виконавця підпису, оскільки відповідач не визнає вимоги позивача щодо стягнення з нього заборгованості за договором та вважає, що договір є сфальсифікованим, оскільки підпис у ньому у графі «підпис» за позичальника зроблений не ним, а іншою особою, та матеріальної зацікавленості і необхідності в отриманні позики у нього не було. Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання та надання оригіналу договору безпроцентної позики №57/1 від 03.08.2015 року заперечувала, посилаючись на те, що спір є майновим и вирішення питання про належність підпису в договорі саме відповідачу не має значення, оскільки кошти тому були перераховані по факту на його картковий рахунок і зустрічних вимог про визнання договору недійсним відповідач не висуває.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні просили клопотання задовольнити.

Суд, вислухавши думку відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Суд зважує на те, що у сторін виник спір з приводу того, як представник позивача наполягав, що відповідачем порушені строки повернення позики, наданої йому саме на підставі умов спірного письмового договору.

Між тим, письмовий документ - основне джерело юридично значущої інформації, належне оформлення якого тягне певні правові наслідки.

Зокрема, за відсутності підпису на договорі він вважається неукладеним, що не вимагає визнання його недійсним, оскільки він не породжує правових наслідків для його сторін.

Предмет судово-почеркознавчої експертизи - це встановлення фактів (фактичних даних) щодо конкретного виконавця рукописного тексту, підпису.

Отже, під час розгляду цієї справи виникла об`єктивна необхідність з`ясувати, чи договір був підписаний власноручно (особисто) відповідачем, оскільки оспорюється достовірність підпису, а для вирішення даного питання про ідентичність підпису, яке має істотне значення по справі, потрібні спеціальні знання.

Сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Таким чином, наведені обставини мають значення для справи, стосуються предмета і підстав спору, тому суд вважає, що призначення почеркознавчої експертизи по даній цивільній справі, враховуючи предмет спору, є необхідним для забезпечення сторонам рівної можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Питання, яке визначене заявником на вирішення експертів та на яке потрібна відповідь, має доказове значення у даній справі і потребує спеціальних знань, є достатнім, тому клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи слід задовольнити.

Згідно з п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня1998 р. № 53/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 жовтня 1998 р. за № 705/3145 (у редакції наказу Мін`юсту від 26 грудня 2012 р. № 1950/5), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних текстів і підписів надаються оригінали документів.

Таким чином, почеркознавчі дослідження за копіями (технічними зображеннями) документів на сьогодні в Україні не проводяться.

Крім того, за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були долучені оригінали документів, що містять оригінальний підпис відповідача, та в клопотанні наведено міркування з приводу необхідності витребувати оригінал спірного договору безпроцентної позики №57/1 від 03.08.2015 року з метою проведення вказаної експертизи.

Правилами ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням витребує такі докази.

Зокрема, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.ч.2,6 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тому, враховуючи, що оригінал договору безпроцентної позики №57/1 від 03.08.2015 року, підпис в якій оспорюється та надання оригіналу якого обумовлене необхідністю проведення експертного дослідження з метою об`єктивного розгляду справи, може бути наданий лише на вимогу суду, оскільки сторона позивача відмовилась від його добровільного надання, тому суд вважає за необхідне витребувати даний оригінал документа в порядку ст. 84 ЦПК України та зобов`язати ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» для проведення експертизи надати оригінал договору безпроцентної позики №57/1 від 03.08.2015 року.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені нормами ст. 109 ЦПК України, за правилами якої у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза мас значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки експерт або експертна установа не обрана сторонами за взаємною згодою, суд вважає за необхідне доручити проведення почеркознавчої експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Так, пунктом 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1996 року, передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Вказаним переліком передбачено, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз здійснює обслуговування міста Києва. Саме ця установа запропонована відповідачем як установа, якій належить доручити проведення експертизи у даній справі. Представником позивачем заперечень щодо цієї установи не надано.

Таким чином, з урахуванням позицій учасників справи щодо необхідності встановлення підпису відповідача на оригіналі договору безпроцентної позики №57/1 від 03.08.2015 року, суд дійшов висновку про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судових експертів поставити питання викладені в резолютивній частині ухвали.

З метою проведення експертизи, експертній установі надаються матеріали справи.

Оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Тому оплату за проведення експертизи суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76, 78, 84, 95, 103, 104, 109, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська,6), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити питання:

1) чи виконаний підпис у документі - договір безпроцентної позики №57/1 від 03 серпня 2015 року у графі «підпис» як позичальник ОСОБА_2 ?

Витрати по оплаті експертизи покласти на ОСОБА_2 .

Строк виконання судової почеркознавчої експертизи два місяці з моменту отримання цивільної справи та копії ухвали.

Для порівняльного аналізу надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи №760/2-3099/20 (760/2696/21) в одному томі та копію ухвали про призначення експертизи.

Зобов`язати ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» надати оригінал договору безпроцентної позики №57/1 від 03 серпня 2015 року на видачу позики ОСОБА_2 .

Повідомити ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про негайне виконання ухвали суду, а в разі неможливості подати докази, які вимагає суд, взагалі або у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Попередити керівника ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про притягнення до відповідальності, встановленої законом, за неповідомлення суду про неможливість подати докази у встановлений строк, а також за неподання доказів, в тому числі і з причин, визнаних судом неповажними.

Попередити сторони про встановлені ст.109 ЦПК України наслідки ухилення від участі в експертизі.

Зазначити дані позивача: ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», ЄДРПОУ 32499006, адреса: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14.

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 червня 2021 року.

Суддя: