Рішення № 97497515, 28.05.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/247/21

Провадження № 2/488/915/21 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючої судді по справі - Лазаревої Г.М., при секретарі судового засідання - Криницькій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року АТ "Акцент-Банк" звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 25.05.2014 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставіАнкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Свої зобов`язання відповідач за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 27.11.2020 р., утворилась заборгованість на загальну суму 24 689, 03 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень.

26.04.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій вказав, що вимоги визнає частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 19 438, 24 грн., а в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 5 250, 79 не визнає. Мотивуючи незгоду тим, что у названому документі відсутні відмітки про те, яка саме кредитна картка була видана відповідачу, не встановлена домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, не встановлений кредитний ліміт, відсутні умови користування кредитними коштами та умови їх повернення, умови збільшення кредитного ліміту, відповідальність, строк повернення кредиту (користування ним). А також витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у «Акцент-Банк» взагалі не містиить підписів відповідача. Та просить розстрочити йому виконання рішення суду в цій справі про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту у сумі 19 438 грн. 24 коп., рівними частинами по 1 700 грн. на 12 місяців з дня набрання рішення суду законної сили зі сплатою до 25 числа кожного місяця і останній платіж у сумі 738, 24 грн. Послався на те, що сума, яка підлягає стягненню, є для нього непомірною та він позбавлений можливості сплатити її одноразово, через тяжке матеріальне становище, оскільки він працює в ДУ «Держгідрографія» Миколаївський район «Держгідрографії» доглядачем вогнів і його посадовий оклад складає 8 200, 00 грн., іншого доходу він не має, нерухомого чи рухомого майна також не має, мешкає разом з рідною сестрою ОСОБА_2 та її чотирма дітьми, яка дітей виховує самостійно, так як в шлюбі неколи не перебувала і вони потребують його матеріальної допомоги. Також в період з 13.04.2021 року по 19.04.2021рік його сестра перенесла операцію, на яку було витрачено багато коштів.

Відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надала.

Відповідно до заяви, представник позивача просив про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2014 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, який складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів Банку.

Перший з названих документів, містить підпис позичальника, проте ні суми бажаного кредиту, ні відсоткової ставки для сплати процентів за користування позиченими грошима в ньому не зазначено.

Два інших документи, не містять підпису позичальника.

Зазначена анкета-заява позичальника підписана 25.05.2014 року, і відповідно до неї та розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом.

При цьому сторони не узгодили базову ставку відсотків, які позичальник повинен був сплачувати кредитодавцю за користування грошима, про що свідчить відсутність даних про базову ставку в анкеті-заяві.

Таким чином, у суду не має підстав застосувати ставки кредитування, зазначені в Тарифах Банку, оскільки належних та допустимих доказів тому, що відповідача ознайомили з ними - у справі не має.

Тому, суд не знаходить законних підстав для стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі.

Зазначене, у повній мірі відповідає судовій практиці Верховного Суду, зокрема, його Великої Палати, в якій вказано на те, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Так, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З таких же підстав не можуть бути задоволені вимоги Банку, щодо стягнення пені за неналежне виконання кредитного договору.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У заяві позичальника від 25.05.2014 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Акцент-Банк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ "Акцент-Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б//н від 25.05.2014 року, наявному в матеріалах справи, заборгованість за тілом кредиту складає 19 438, 24 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає частковому задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2014 року у розмірі 19 438, 24 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Обов`язковість виконання рішення закріплена частиною 5 статті 124 України, а також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікован а Законом України «Про ратифікацію конвенції про захист прав та свобод людини і основоположених свобод» від 17 липня 1997 року. Стаття 6 Конвенції гарантує неухильне виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України. Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно зі статтею 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. З роз`яснень, що містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Як на підставу розстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на тяжкий матеріальний стан, що унеможливлює сплату ним одноразово суми боргу. На підтвердження чого ним надані наступні документи. Довідка про доходи від 23 квітня 2021 року, видана начальником відділу кадрів Державної установи «Держгідрографія» ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії», з огляду на яку ОСОБА_1 працює на посаді доглядача вогнів Миколаївської групи ЗНО маякової служби з посадовим окладом 8 200, 00 грн. Крім цього, ОСОБА_1 як на підставу розстрочки посилається на проживання разом із ним його рідної сестри та її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З копії будинкової книги вбачається, що відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з рідною сестрою та її чотирма дітьми. На думку суду, матеріальний стан відповідача, значний розмір заборгованості за судовим рішенням та інші встановлені судом обставини, істотно ускладнюють виконання рішення суду та вказують на наявність підстав для розстрочення відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина 5 статті 435 ЦПК України). Суд вважає за можливе визначити порядок розстрочення рішення в частині заборгованості за кредитним договором в сумі 19 438, 24 грн. шляхом сплати рівними платежами на 12 місяців, а судового збору, з урахуванням незначної суми рівними платежами на 12 місяців. Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України на користь позивача стягненню з відповідача підлягають судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 260, 264-265, 268, 354, 435 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2014 року станом на 27.11.2020 року у розмірі 19 438 (девятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. - заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. В іншій частині позовних вимог Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" - відмовити.

Розстрочити виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 28.05.2021 року строком на один рік.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , розстрочку з виконання рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 28.05.2021 року, визначивши виконання цього рішення на 12 місяців зі сплатою до 25 числа кожного місяця на користь Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 438 (девятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп., рівними платежами на 11 місяців по 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., останній платіж на 1 місяць у сумі 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. з дня набрання цього рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне Товариство "Акцент-Банк", ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Миколаєва, громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 23 жовтня 2004 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Г.М. Лазарева