Рішення № 97486787, 08.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 р. № 400/4641/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення податкового боргу в сумі 1 085 854,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі -і відповідач) податкового боргу в сумі 1 085 854,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 1002340,13 грн. та сплати військового збору за результатами річного декларування в сумі 8351418,00 грн.

Ухвалою від 23.12.2019 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.Цією ж ухвалою суд призначив підготовче судове засідання на 24.01.2020 на 11:00 год.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надав.

13.03.2020 позивач подав до суд клопотання про заміну позивача у справі №400/4641/19 з Головного управління ДФС у Миколаївській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області. Ухвалою суд замінив позивача у справі з Головного управління ДФС у Миколаївській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області.

13.03.2020 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області як платник податків.

У інтегрованих картках платника податків у відповідача обліковується податковий борг 1085854,31 грн., а саме:

1) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1002340,13 грн. на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 № 00001921305 на суму 1002170,13 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 № 00001931305 на суму 170,00 грн.;

2) по військовому збору у сумі 83514,18 грн. на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 № 00001921305 на суму 83514,18 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу направлено рекомендованим листом за адресою відповідача податкову вимогу від 06.03.2019 № 5082-54 на суму 1085854,31 грн.

Не отримавши сплату за вимогою, позивач звернувся до суду.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується наступне.

Між відповідачем та ПАТ «Укрсоцбанком» було укладено кредитний договір.

В подальшому, ПАТ «Укрсоцбанком», як кредитором, в 2017 році прийнято рішення про анулювання основної суми боргу (кредиту) ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що в період з 06.11.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2018 за №2788/14-29-13-05-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог: п16.1.2, 16.1.3, ст. 16 Розділу !, пп.49.18.4, п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК Укпраїни-не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, в результаті чого визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на суму 730459,29 грн., п.16 прим. 1 підр.10 р. ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено військовий збір, і встановлена заборгованість в сумі 60871,61.

10.01.2019 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №00001911305 суму 15217,90 грн., №00001921305 на суму 913 074,11 грн. та №00001931305 на 170 грн.

Позивачу було надіслано податкову вимогу 06.03.2019 року №5082-54 на суму 1085854,31 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячних (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Загальний оподатковуваний дохід є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором, з огляду на що, база оподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2018 у справі № 814/574/16.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Так, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.

У разі отримання особою додаткового блага у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом, яка була належним чином повідомленою про прощення (анулювання) такого боргу, така особа має відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 31.08.2018 у справі № 826/3684/17.

Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Як на підставу донарахування фінансових зобов`язань за встановленими порушеннями позивач посилається на лист ПАТ «Укрсоцбанку» від 13.09.2018 за вих. №05.6-12/79-932, відповідно до якого зазначено, що у 2017 році банк здійснив операції анулювання боргу платникам податку за власним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 1 085 854,31 грн. відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник