Рішення № 97486564, 25.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року справа №380/12595/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шавель М.М.,

за участі:

представника позивача – Асташкіна А.В., згідно договору,

представника відповідача 1 – Павліша О.Р., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДКС Рустерс” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дій, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю “ДКС Рустерс” (далі – ТзОВ “ДКС Рустерс”, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – ДПС, відповідач 1), Головного управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області № 2152130/42892444 від 19.11.2020, яким товариству з обмеженою відповідальністю “ДКС РУСТЕРС” було відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5/2 від 16.07.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 380 457,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС Ук раїни у Львівській області № 2152131/42892444 від 19.11.2020, яким товариству з обмеженою відповідальністю “ДКС РУСТЕРС” було відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6/2 від 16.07.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 364 419,00-грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю “ДКС РУСТЕРС” податкову накладну № 5/2 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю “ДКС РУСТЕРС” податкову накладну № 6/2 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 2152130/42892444 від 19.11.2020 та № 2152131/42892444 від 19.11.2020 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 5/2 від 16.07.2020 та № 6/2 від 16.07.2020. Зазначає, що підставою, що слугувала для прийняття таких рішень було ненадання позивачем копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків/фактури/інвойсів, актів приймання – передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивач наголосив, що первинно реєстрація податкових накладних була зупинена з підстав того, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач наголосив, що йому пропонувалося надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Проте у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не містилося інформації про перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що ним в електронному вигляді було надано відповідачу пояснення та копії документів, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, однак відповідачем не було взято до уваги надані документи. У зв`язку з цим, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню. Враховуючи наведене, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 04.01.2021 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву від 11.02.2021 вх № 9217. Відповідачем 1 у відзиві зазначено, що відповідно до квитанцій про реєстрацію податкових накладних/податкової накладної до податкової наданої в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5/2 від 16.07.2020 та № 6/2 від 16.07.2020, реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем 1 наголошено, що позивачу пропонувалося надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивачу було повідомлено про те, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації. Проте, позивачем не було подано всіх необхідних первинних документів, у зв`язку з цим було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Таким чином, представник відповідача 1 вважає позовні вимоги безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

12.03.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх. №2733 ел.), у якому додатково зазначив, що надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав.

15.03.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач 2 явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причин неявки та відношення до позовної заяви суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду заяви, що підтверджується наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, ТзОВ “ДКС Рустерс”, код ЄДРПОУ 42892444, є платником податку на додану вартість з 01.05.2019.

Основними видами діяльності ТзОВ “ДКС Рустерс” є: згідно КВЕД 01.47 комерційна діяльність у сфері сільського господарства, код згідно УКТЗЕД 1005 вирощування курей свійських для продажу.

З матеріалів справи видно, що 26.05.2020 ТзОВ “ДКС Рустерс” придбало 22 000,00 голів курчат у Zaklad Wylegu Drobiu T.A. Sztuder s.c. (Республіка Польща) (ВМД 012466 від 25.05.2020).

Курчата надійшли на виробничі потужності Позивача в с. Кутище по вул. Колгоспна 50, де і відгодовувалися до моменту реалізації.

Відгодовані кури свійські реалізовувалися позивачем у різній віковій категорії покупцям, зокрема й ТзОВ “Украгро – Полісся”.

16.07.2020 відповідно до умов договору поставки №09/09/19 від 09.09.2019 відбулися такі поставки позивачем дорослих курей живих на ТзОВ “Украгро – Полісся” як:

- у кількості 5110 голів загальною вагою 12810 кг на суму 380457,00 грн., в т.ч. ПДВ 63409,50 грн. (видаткова накладна № 32 від 16.07.2020, товарно-транспортна накладна № 32 від 16.07.2020), за результатом чого було оформлено податкову накладну № 5/2 від 16.07.2020 на суму 380457,00 грн., в т.ч. ПДВ 63409,50 грн.;

- у кількості 4890 голів загальною вагою 12270 кг на суму 364419.00 грн., в т.ч. ПДВ 60736,50 грн. (видаткова накладна № 34 від 16.07.2020, товарно-транспортна накладна № 34 від 16.07.2020), за результатом чого було оформлено податкову накладну № 6/2 від 16.07.2020 на суму 364419,00 грн., в т.ч. ПДВ 60736,50 грн.

ТзОВ “Украгро – Полісся” 16.07.2020 повністю оплатило отриману продукцію, що підтверджують банківські виписки, та обороти рахунку 361 за відповідний період.

Судом встановлено, що позивачем було складено податкові накладні № 5/2 від 16.07.2020 та № 6/2 від 16.07.2020 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 13.08.2020 та 14.08.2020 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено з пропозицією надати копії підтверджуючих документів. В представлених суду квитанціях зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 16.07.2020 №5/2 та від 16.07.2020 №6/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 16.11.2020 позивач сформував та подав у ГУ ДПС у Львівській області в електронному вигляді повідомлення №1 та №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, до якого додав пояснення та копії документів, що підтверджують господарські взаємовідносини позивача із ТзОВ “Украгро – Полісся”.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2152130/42892444 від 19.11.2020 та № 2152131/42892444 від 19.11.2020, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №5/2 від 16.07.2020 та №6/2 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано ненадання позивачем копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків / фактури / інвойсів, актів приймання – передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки,накладних.

З матеріалів справи видно, що 16.11.2020 ТзОВ “ДКС Рустерс” звернувся до ДПС України із скаргами на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішеннями ДПС України №67016/42892444/2 від 09.12.2020 та №67756/42892444/2 від 11.12.2020 за результатами розгляд скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520).

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

У відповідності до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів.

Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.

Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) 1 позиція в формі самого рішення, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Жоден з перелічених документів, що передбачений формою не підкреслений. Поле для додаткової інформації пусте.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за результатами розгляду якої вирішено залишити її без задоволення, про що винесено відповідне рішення.

Підставою для залишення скарг позивача без задоволення у рішеннях зазначено: “Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси”.

Проте, суд зауважує, що у рішенні про відхилення скарги не визначено яких конкретно документів не надано, тобто, знов контролюючий орган обмежився загальною фразою, яка нічим не обґрунтована, не мотивована та не конкретизована. Висловлювання носить загальний характер, проте, підстав такого висловлювання не визначено.

Відповідно до п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В той же час, суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Більш того, суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що підставою для зупинення стала відповідність платника податків, яким подано для реєстрацію податкову накладну/розрахунок коригування п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків контролюючий орган мав би витребувати у платника податку документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність падання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Натомість, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Адже, про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчить належна мотивація його висновку, і зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової наклад ної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазна ченням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Також суд вважає за потрібне наголосити, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зупинення реєстрації податкових накладних без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18.

Як уже зазначалося, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, при цьому, як вже було зазначено вище, рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних, яка узгоджується із фактичними даними.

Надаючи оцінку рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з їх змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

Крім того, суд вказує на той факт, що відповідачем 1 при формуванні вимоги про надання додаткових документів т пояснень щодо зупинених податкових накладних не було враховано специфіки господарської діяльності позивача та господарських операцій з ТзОВ “Украгро – Полісся”.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області є актами індивідуальної дії.

На переконання суду, правовий акт індивідуальної дії – це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13.12.2001 у справі “Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови” ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (“Лелас проти Хорватії”, заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010; “Тошкуце та інші проти Румунії”, заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (“Лелас проти Хорватії”, п. 74).

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача та протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 5/2 від 16.07.2020 та № 6/2 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаних вище рішень Головного управління ДПС у Львівській області, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 5/2 від 16.07.2020 та № 6/2 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та “Вуліч проти Швеції” суд визначив, що “... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області № 2152130/42892444 від 19.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5/2 від 16.07.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5/2 від 16.07.2020 датою її надіслання - 13.08.2020.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області № 2152131/42892444 від 19.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6/2 від 16.07.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6/2 від 16.07.2020 датою її надіслання - 14.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДКС Рустерс” (код ЄДРПОУ 42892444, місцезнаходження: 80672, Львівська область, Бродівський район, с. Кутище, вул. Колгоспна, 50) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні рівно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) в користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДКС Рустерс” (код ЄДРПОУ 42892444, місцезнаходження: 80672, Львівська область, Бродівський район, с. Кутище, вул. Колгоспна, 50) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні рівно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.06.2021.

Суддя Потабенко В.А.