
г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4402/19
Номер провадження 2/213/28/21
У Х В А Л А
07 червня 2021 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Алексєєва О.В.,
за участі секретаря судового засідання – Бабейкіної Н.О.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представників третьої особи ТзОВ "ФК "Форінт" - Кошман О.П., Мордак І.С.,
представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в дистанційному режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Данич Оксани Федорівни, треті особи Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", ОСОБА_3 , Інгулецький відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Встановлено, що представником третьої особи ТОВ «ФК Форінт» Мордак І.С. до суду було направлено заяву від 25.02.2020, яка надійшла 09 березня 2021 року, відповідно до якої просить суд визнати зловживанням процесуальними правами дії, вчинені позивачем та її представником, які суперечать завданню цивільного судочинства і направлені на затягування судового розгляду справи, що виразились у поданні до суду клопотань про витребування доказів у справі від Київського державного нотаріального архіву, підписані адвокатом Фустіченко А.В. від 02.11.2020, 14.01.2021, 03.02.2021 та подання уточненої позовної заяви. Просить притягнути вказаних осіб до відповідальності у вигляді штрафу; постановити окрему ухвалу відносно адвоката ОСОБА_2 про порушення правил адвокатської етики та вчинення дій по зловживанню процесуальними правами, яку направити до дисциплінарної комісії Ради адвокатів Донецької області для вжиття заходів та притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування заяви посилається на те, що при поданні позовної заяви позивачем було порушено порядок зібрання та подання доказів, а саме не надані докази на обґрунтування позовних вимог, клопотання про їх витребування разом з позовом подано не було. В подальшому майже на кожному судовому засіданні стороною позивача подавались клопотання про витребування доказів у справі від приватного нотаріуса Данич О.Ф, від ТОВ «ФК «Форінт», які були розглянуті судом. Представник ОСОБА_5 вважає, що всі витребувані судом документи, які об`єктивно існують, були надані до матеріалів справи. Однак адвокат Фустіченко А.В. продовжила подавати клопотання про витребування доказів, які вже були долучені до матеріалів справи та просила витребувати докази від Київського державного нотаріального архіву.
Вважає, що представник позивача адвокат Фустіченко А.В. допускає зловживання правами на кожному судовому засіданні з метою затягування розгляду справи та не допустити закриття підготовчого провадження та переходу у справі до стадії розгляду по суті, яке виражається у поданні необґрунтованих клопотань для вирішення питань, які вже були вирішені судом, а також поданні до суду заяви, яка не передбачена діючим ЦПК, а саме уточненої позовної заяви.
Оскільки позивач ОСОБА_1 підтримує клопотання свого представника у судових засіданнях, представник ТОВ «ФК «Форінт» вважає, що позивач та його представник повинні бути притягнуті судом до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч.2 ст. 148 ЦПК України.
Також у відповідності до ст. 262 ЦПК України просить суд винести окрему ухвалу відносно адвоката ОСОБА_2 за порушення правил адвокатської етики та вчинення дій по зловживанню процесуальними правами.
В підготовчому засіданні 07 червня 2021 року представник третьої особи – ТОВ «ФК «Форінт» Мордак І.С. підтримала подану заяву та просить її задовольнити. Зазначила, що представник позивача заявляє клопотання про витребування доказів з пропуском строку на його подачу без зазначення поважних причин та обґрунтування неможливості подання доказів у визначений законом строк. Питання про поновлення пропущеного строку представником позивача не ставиться. Крім того, представник позивача просить витребувати докази, які є в матеріалах справи. Вважає, що такі дії сторони позивача спрямовані на затягування розгляду справи. Просить її клопотання викладене у заяві задовольнити.
Представник третьої особи – ТОВ «ФК «Форінт» Кошман О.П. в підготовчому засіданні підтримала заяву представника ОСОБА_5 , вважає поведінку представника позивача неприпустимою, остання зловживає своїми процесуальними правами та перекладає обов`язки щодо збирання доказів на суд.
Позивач та його представник заперечили проти задоволення клопотань представника третьої особи. Представник ОСОБА_2 зазначила, що вона захищає права клієнта в передбачений законом спосіб та користується наданими процесуальними правами щодо подання клопотань.
Представник третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_6 заперечив проти клопотання представника ОСОБА_5 , вважає, що представник позивача діє в інтересах клієнта заявляючи клопотання про витребування необхідних доказів.
Також встановлено, що представником позивача в підготовчому засіданні 07 квітня 2021 року було подано клопотання про продовження строку на подання клопотання про витребування доказів з Управління з питань реєстрації Виконавчого комітету Криворізької міської ради копі копії документів на паперовому носії, на підставі яких було внесено зміни відповідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 05.03.2008, реєстраційний номер №2178, а саме:
- копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43309443 від 02 жовтня 2018 року 18:24:13, прийнятих приватним нотаріусом Данич Оксаною Федорівною, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ та заяви з додатками до неї, на підставі якої його було прийнято;
- копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43309593 від 02 жовтня 2018 року 18:34:12, прийнятих приватним нотаріусом Данич Оксаною Федорівною, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ та заяви з додатками до неї, на підставі якої його було прийнято.
В обґрунтування клопотання представник позивача вказує, що отримати вказані в клопотанні докази самостійно не мають можливості, оскільки неодноразово звертались до всіх установ та організацій, які мають доступ до вказаної інформації та кожного разу отримували відмову. Про неможливість самостійно отримати вказані документи їм стало відомо наприкінці березня на початку квітня 2021 року, коли отримали листи з відмовою Київського державного нотаріального архіву в наданні таких документів. Весь час вони чекали на виконання попередніх ухвал суду щодо витребування доказів, тому строк на подання даного клопотання про витребування доказів було пропущено.
В підготовчому засіданні 07 червня 2021 року представник позивача підтримала своє клопотання про витребування доказів, просить його задовольнити. Пояснила, що вона має доступ до інформації, яка міститься в державних Реєстрах, однак не має можливості отримати необхідні документи.
Позивач підтримав клопотання свого представника про витребування доказів, зазначив, що він та представник звертались в різні установи для отримання вказаних рішень, однак отримали відмови.
Представники третіх осіб заперечили проти витребування вказаних рішень, зазначили, що документи, які вказані в клопотанні наявні в матеріалах справи.
Представник ТОВ «ФК «Форінт» Мордак І.С. вказала, що відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач звертаючись з позовом повинен подати всі докази разом з поданням позовної заяви. Позов було подано 07.11.2019, однак докази почали збиратися стороною позивача з 2021 року, з пропуском встановленого законом строку, який не може подовжуватися судом. Питання про поновлення пропущеного стороною строку для подання доказів - не ставиться. Представником позивача не дотримано порядку отримання інформації та документів з Державного реєстру, встановленого Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127. В задоволенні клопотання про витребування доказів просить відмовити.
Представник ТОВ «ФК «Форінт» Кошман О.П. вказала, що на сайті Міністерства юстиції України є лист від 17.03.2021 з роз`ясненням порядку отримання адвокатами інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому зазначено, що адвокати можуть отримувати такі документи в електронній формі самостійно. Представником позивача не надано доказів неможливості отримання документів, які вона просить витребувати.
Представник третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_4 підтримав клопотання представника позивача про витребування доказів, зазначив, що позивач вживав заходи для самостійного отримання доказів, звертаючись до установ та організацій, які мають доступ до вказаної інформації та документів, однак отримував відмову.
Представники відповідача, третьої особи АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" та Інгулецького відділу ДВС міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в підготовче засідання не з`явились, про дату та час його проведення повідомлялись судом своєчасно. Від Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Інші учасники справи про причини неявки не повідомили.
Вислухав думку учасників справи, дослідив заявлені клопотання та наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до такого.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі. Постановлено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та почато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 13 січня 2020 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 тавитребувані докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. На виконання вказаної ухвали 06 лютого 2020 року та 16 жовтня 2020 року від відповідача надійшли витребувані докази.
Ухвалою від 22 червня 2020 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.
В підготовчому засіданні, яке було призначено на 26 червня 2020 року розглянуто та задоволено клопотання представника позивача – адвоката Фустіченко А.В. про витребування оригіналів письмових доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. та ТОВ «ФК «Форінт» - для огляду в судовому засіданні. Оригінали витребуваних доказів були оглянуті судом в підготовчому засіданні 19 жовтня 2020 року.
В задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів від Київського державного нотаріального архіву, ухвалою суду від 09 грудня 2020 року було відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року у задоволенні клопотання про витребування доказів від Київського державного нотаріального архіву представнику позивача відмовлено, з тих підстав, що представником позивача не обґрунтовано, які обставини можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати. Крім того, суд зауважив, що нормами ЦПК не передбачено витребування судом саме нотаріально посвідчених копій документів, а тому суд не вправі вимагати нотаріального посвідчення поданих доказів.
Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року представнику позивача ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів від Київського державного нотаріального архіву, яке заявлено повторно, оскільки таке клопотання вже розглядалось судом. Крім того, більшість з тих доказів, які сторона позивача просить витребувати, наявні в матеріалах справи. Також було встановлено судом, що представником позивача 06 січня 2021 подано адвокатський запит до Київського державного нотаріального архіву про надання нотаріально посвідчених документів, які зазначені в клопотанні про витребування доказів. Доказів про відмову у видачі таких документів представником позивача до суду надано не було.
У вказаній ухвалі суд також зауважив, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Також судом встановлено, що ухвалою від 14 січня 2021 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_2 про зміну підстав позову від 14 січня 2021 року, в якій, окрім іншого, як на підставу позову вказано на невідповідність витрачання відповідачем бланків суворої звітності при посвідченні договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами №140/11/214, посвідченими 09.08.2018 за реєстрованим номером №2029.
Відповідно до ст.ст. 43, 49 ЦПК України позивач має право подавати заяви та клопотання; вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а також до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов?язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1 ст.143 ЦПК України).
Відповідно до ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.
З вказаного вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (п.п.22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду, визначеною у постанові від 07.08.2019 у справі № 910/11287/16.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки у справі, що розглядається, здійснюється підготовче провадження, завданням якого є в тому числі остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог, зібрання відповідних доказів. Позивач і його представник скористались правом на зміну підстав позову, заявленням клопотань про витребування доказів.
Правилами адвокатської етики (п.42, 43) передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями.
Відповідно до п.44 вказаних Правил адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав визнавати дії позивача та його представника зловживанням процесуальними правами та вжиття до них заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, хоча вони і неодноразово подавали клопотання та заяви про витребування доказів, питання про які вже вирішувались судом, та ці дії фактично виглядають як намір затягування стороною позивача розгляду справи, однак у суду відсутні докази того, що такі їх дії, право на вчинення яких дійсно передбачено ЦПК України, здійснюються ними з метою перешкоджання судочинству. Натомість, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а оцінка доказів здійснюється судом при винесенні рішення у справі.
Оскільки відсутні докази того, що позивачем та його представником здійснювались дії, які свідчать про перешкоджання судочинству, тому клопотання представника третьої особи ТОВ «ФК «Форінт» про визнання дій позивача та його представника зловживанням процесуальними правами та вжиття до них заходу процесуального примусу у вигляді штрафу задоволенню не підлягає.
Частиною 2 ст. 262 ЦПК України передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.
Оскільки на даний час судом не встановлено зловживань з боку представника позивача її процесуальними правами, заява про зміну предмету позову викладена з дотриманням загальних вимог до заяв, окремих вимог до форми такої заяви в ЦПК України не встановлені, тому суд не знаходить підстав для винесення окремої ухвали із зазначених представником ТОВ «ФК «Форінт» підстав.
Щодо чергового клопотання представника позивача про витребування доказів суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частинами 1,2 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з вищевказаного, оскільки процесуальний строк для подання доказів визначений законом, а тому не може бути подовжений судом.
Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Встановлено, що на адвокатський запит Фустіченко А.В. начальником управління з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради надало відповідь, з якої видно, що інформація з Державного реєстру прав отримується адвокатами шляхом безпосереднього доступу до нього в установленому законодавством порядку. Для отримання інформації з Державного реєстру прав користувач також обов`язково зазначає підставу її отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження), реквізити договору про надання правової допомоги тощо).
Також встановлено, що на сайті Міністерства юстиції України опубліковано лист від 17 березня 2021 року №12-32 з роз`ясненням порядку отримання адвокатами інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В листі зазначено, що умови, підстави, процедуру надання адвокатам інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно визначено, зокрема, статтею 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пошук відомостей Державного реєстру прав, форма та зміст отримуваної інформації визначено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.
Витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням (стаття 17 Закону). Проте, адвокати можуть отримувати такі документи в електронній формі самостійно.
Відповідно до вказаних Порядків відомості з Державного реєстру прав формуються у формі інформації з Державного реєстру прав про, зокрема, документи реєстраційної справи. Вказана інформація містить відомості про всі документи, що містяться у відповідній реєстраційній справі в електронній формі, та надається для ознайомлення у формі переліку таких документів. Після ознайомлення з відповідним переліком документів особа може отримати з Державного реєстру прав відповідний документ реєстраційної справи в електронній формі.
Таким чином встановлено, що представник позивача не скористалась можливістю самостійно отримати необхідну інформацію чи документи з реєстраційної справи з дотриманням визначеного законодавством порядку, поважних причин неможливості самостійного отримання цих доказів суду не навела.
Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи на аркушах №204, 205 тому №2 містяться копії рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43309443 та №43309593 від 02 жовтня 2018 року, прийнятих приватним нотаріусом Данич О.Ф., які були надані до суду представником відповідача.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання поданого представником позивача 06.04.2021 року про подовження процесуального строку та витребування доказів слід відмовити.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом заявляти клопотання про витребування доказів, разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, може сприяти затягуванню розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства щодо розумності строків розгляду справи судом.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 83, 84, 127, 143, 144, 148, 197, 212, 260, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу до позивача та його представника - адвоката Фустіченко Анни Вікторівни, а також винесення окремої ухвали відносно адвоката Фустіченко Анни Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Данич Оксани Федорівни, треті особи Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", ОСОБА_3 , Інгулецький відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Фустіченко Анни Вікторівни про витребування доказів - відмовити.
Ухвала не підлягає окремо оскарженню від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Дата складання повного тексту ухвали 08 червня 2021 року.
Суддя О.В. Алексєєв
Судове рішення № 97482094, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 213/4402/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: