Ухвала суду № 97481963, 07.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/4361/21

Номер провадження 1-кс/201/1346/2021

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., при секретарі судового засідання Гаржі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання адвоката Зінченко Ганни Вікторівни в інтересах компанії «Парсівал Бізнес Лімітед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019040650001928, -

В судовому засіданні приймали участь:

Представник компанії «Парсівал Бізнес Лімітед» адвокат Зінченко Г.В.

Представник ПАТ «Укргазбанк» адвокат Токовенко О.В.

ВСТАНОВИВ:

Адвокатом Зінченко Г.В. в інтересах компанії «Парсівал Бізнес Лімітед» подано вищевказане клопотання, в якому адвокат зазначив, що на підставі клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Соколянським Д.А., ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року у справі №201/12698/19 накладено арешт на нежитлову будівлю (фруктосховище), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам (в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101. Вказане кримінальне провадження було відкрите за заявою представника компанії Парсівал Бізнес Лімітед ОСОБА_1 .

Постановою слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюка В.О. від 02.02.2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040650001928, закрите у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Тому адвокат Зінченко Г.В. просила слідчого суддю винести ухвалу, якою скасувати запобіжні заходи у вигляді арешту нежитлової будівлі (фруктосховища), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони державним реєстраторам та іншим особам ( в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101, накладені відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040650001928 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.

В судовому засіданні адвокат Зінченко Г.В. клопотання підтримала, просила його задовольнити, надала пояснення, аналогічні змісту клопотання.

Представник ПАТ «Укргазбанк» адвокат Токовенко О.В. проти задоволення клопотання заперечив, вказав на безпідставність винесення слідчим простанови про закриття кримінального провадження, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюк В.О. в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив винести рішення на розсуд суду. Надіслав матеріали кримінального провадження для огляду у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.

Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вислухавши пояснення сторін слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 82644892 від 16.03.2017 року, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В., право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 29.04.2013 року за компанією «Парсівал Бізнес Лімітед».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер 175971989 від 01.08.2019 року, право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ПАТ «Укргазбанк» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47966327 від 26.07.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г.Л.

01.08.2019 року адвокат Зінченко Г.В. подала до СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області заяву про вчинене кримінальне правопорушення, в якій просила притягти до кримінальної відповідальності приватного нотаріуса ОСОБА_2 , яка здійснила зловживання своїми повноваженнями і 26.07.2019 року здійснила незаконну нотаріальну дію в інтересах третіх осіб, що завдало істотної шкоди інтересам компанії «Парсівал Бізнес Лімітед».

За даним фактом СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за № 12019040650001928 від 01.08.2019 року.

В листопаді 2019 року слідчий СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І. звернувся з клопотанням про арешт майна, погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Соколянським Д.А.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року у справі № 201/12698/19, задоволено клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна по кримінальному провадженню №12019040650001928, якою:

- накладено арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: нежитлову будівлю (фруктосховища) літ. А-1, А{1}-1, А{2}-1, А{3}-1, А{4}-1, загальною площею 3879,4 кв.м, ганок з навісом літ.а, бокс для ремонту автомобілів літ.И-1, загальною площею 85,8 кв.м, склад літ.К-1, загальною площею 1834,1 кв.м, рампа з навісом літ.к{1}, бокс для ремонту автомобілів літ.Л-1, загальною площею 175,7 кв.м, нежитлова будівля літ.М-1, загальною площею 22,7 кв.м, навіс літ.О, споруди №1-12,І,І (після реконструкції нежитлових будівель та споруд (фруктосховища), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101.

- заборонено державним реєстраторам та іншим особам (в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101.

- зобов`язано департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Комсомольська, 58, 49004) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу, про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101.

- заборонено розпоряджатися будь-яким чином майном, нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101, та використовувати його, з метою попередження його пошкодження, псування та знищення майна.

Постановою слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюка В.О. від 02.02.2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040650001928, закрите у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

У зв`язку з відсутністю у слідчого, який закрив кримінальне провадження, повноважень скасувати арешт майна, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року у справі № 201/12698/19, не знятий.

Отже, в рамках вказаного кримінального провадження арешт з вказаного майна не знятий.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України розкриває поняття речових доказів. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Однак, як видно з матеріалів кримінального провадження, підозра жодній особі не вручена, обвинувальний акт до суду не переданий.

Пунктом 13 листа ВССУ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» роз`яснено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що арешт був накладений слідчим суддею з метою забезпечення кримінального провадження.

На теперішній час кримінальне провадження закрите.

Разом з тим слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 30.04.2021 року щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101, право власності зареєстровано за ПАТ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52766893 від 22.06.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Морозюк Г.М.

Тобто на час існування ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року у справі № 201/12698/19 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019040650001928, приватний нотаріус Морозюк Г.М. винесла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52766893 від 22.06.2020 року.

Наказом Міністра юстиції України Д. Малюськи від 17.02.2021 року № 611/5 скасовано рішення від 22.06.2020 року № 52766893, прийняте приватним нотаріусом П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Морозюк Г.М.

Наразі існування введених ухвалою слідчого судді від 15.11.2019 року заходів забезпечення кримінального провадження після закриття 02.02.2021 року самого кримінального провадження не має законних підстав.

Існування прямих заборон державним реєстраторам та іншим особам (в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101на сьогодні фактично унеможливлює здійснення права на вільне користування власністю.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна.

Слідчий суддя звертає увагу на практику Великої Палати Верховного Суду, зокрема, наведеної у постанові від 30.06.2020 року у справі №727/2878/19. У зазначеній постанові Великою Палатою зроблено правовий висновок про те, що на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що кримінальне провадження №12019040650001928, в межах якого було накладено арешт, закрито, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню, а накладений ухвалою слідчого судді від 15.11.2019 року арешт - підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 376, 532 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Зінченко Ганни Вікторівни в інтересах компанії «Парсівал Бізнес Лімітед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019040650001928- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 року по справі №201/12698/19, якою накладено арешт на майно, а саме: нежитлову будівлю (фруктосховище) літ. А-1, А{1}-1, А{2}-1, А{3}-1, А{4}-1, загальною площею 3879,4 кв.м, ганок з навісом літ. а, бокс для ремонту автомобілів літ. И-1, загальною площею 85,8 кв.м, склад літ. К-1, загальною площею 1834,1 кв.м, рампа з навісом літ.к{1}, бокс для ремонту автомобілів літ. Л-1, загальною площею 175,7 кв.м, нежитлова будівля літ. М-1, загальною площею 22,7 кв.м, навіс літ. О, споруди № 1-12,І,І (після реконструкції нежитлових будівель та споруд (фруктосховища)), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101.

Зняти заборону державним реєстраторам та іншим особам (в тому числі нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52833612101.

Зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 08.06.2021 року о 08-30 год.

Слідчий суддя О.В. Батуєв