Рішення № 97477404, 04.06.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2393/21

Провадження № 2/219/1613/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2021 року адвокат Гостренко С.Д., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (далі за текстом – ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), в якій просить: 1) визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 17513, вчинений 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 15 801,36 гривень; 2) стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, стягнені на підставі виконавчого напису № 17513, вчиненого 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у виконавчому провадженні № 64506508 в розмірі 700 гривень. Також просить стягнути з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 17513 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 15 801,36 гривень, після чого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. 25 лютого 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату у виконавчому провадженні ВП № 64506508. Про вказані обставини ОСОБА_1 стало відомо лише в березні 2021 року, коли працівники відділу обліку установи, де працює позивач, попередили її про примусове стягнення на користь відповідача коштів з її заробітної плати по вказаному виконавчому провадженню. Разом з тим, позивач вважає, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», оскільки нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, який минув з дня виникнення права вимоги. Так, відповідно до заяви про видачу картки з кредитним лімітом, кінцевий строк повернення заборгованості за кредитом відповідав строку дії картки, а строк дії картки був визначений у вересні 2014 року, проте до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулось лише у 2021 році, тобто з пропуском строку позовної давності. До того ж, відповідачем не було направлено ОСОБА_1 жодних листів з вимогою про усунення порушення щодо зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, у зв`язку з чим віна була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Крім того, ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором у АТ «Дельта Банк» та не отримувала повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні. Також представник позивача стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, стягнені на підставі виконавчого напису № 17513, вчиненого 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., у виконавчому провадженні № 64506508 в розмірі 700,00 гривень.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2021 року залучено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 08 годину 30 хвилин 15 квітня 2021 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

15 квітня 2021 року ухвалою суду оголошено у судовому засіданні перерву до 08 години 45 хвилин 04 червня 2021 року, зобов`язано: 1) приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. в строк до 04 червня 2021 року надати суду копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 17513 від 01 лютого 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15 801,36 гривень; 2) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в строк до 04 червня 2021 року надати оригінал договору про відкриття банківського рахунку і встановлення кредитного ліміту та розрахунку заборгованості за ним, на підставі яких вчинявся оскаржуваний виконавчий напис, а також документальні підтвердження про повідомлення ОСОБА_2 про заміну кредитора в зобов`язанні та повідомлення про направлення їй вимоги про погашення боргу; 3) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича в строк до 04 червня 2021 року надати суду належним чином завірені копії: заяви ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» про примусове виконання виконавчого напису № 17513, виданого 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 15 801,36 гривень згідно кредитного договору від 22 червня 2011 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», та доданих до неї документів.

До судового засідання позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялись належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України – шляхом вручення судової повістки представнику позивача безпосередньо у суді. До початку судового засідання на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому вона зазначила, що просить провести його розгляд без її та позивача участі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі, як і відзиву на позовну заяву, до суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., які про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за їх адресами місцезнаходження, зазначеними в Єдиному реєстрі приватних виконавців України та в Єдиному реєстрі нотаріусів.

Оскільки представник відповідача та треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, були належним чином повідомлені про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, за яким підлягає стягненню з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року, укладеним з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору № 2249/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 травня 2020 року до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованість за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року. Строк платежу за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22 травня 2020 року по 31 січня 2021 року. Сума заборгованості становить 15 301,36 гривень та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 15 301,00 гривень, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 0,36 гривень, витрати за вчинення виконавчого напису – 500 гривень (а.с. 53).

При вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом – Перелік).

Згідно копії договору № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , банк відкрив клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 , надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 гривень та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000,00 гривень. Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів (а.с. 54-55).

01 лютого 2021 року ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в особі директора Кашпура М.Л. звернулось до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 56).

Згідно копії виписки з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягнувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року вбачається, що заборгованість перед ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за кредитним договором станом на 01 лютого 2021 року (включно) складає 15 301,36 гривень: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 15 301,00 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 0,36 гривень (а.с. 57).

Повідомленням директора ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» ОСОБА_4 за вих. № 13762883 від 31 грудня 2020 року, адресованим позивачу, проінформовано, що право вимоги за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року перейшло на підставі Договору № 2249/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 травня 2020 року до відповідача та повідомлено, що після спливу 30 календарних днів з дати направлення цього повідомлення у випадку не сплати ОСОБА_1 у строк до 31 січня 2021 року заборгованості в розмірі 15 301,36 гривень, буде вчинено виконавчий напис нотаріуса (а.с. 58). Разом з тим, докази направлення вказаного повідомлення та його отримання позивачем у справі відсутні.

Відповідно до копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП № 64506508, винесеної 25 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В., звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут». Вказане виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису № 17513, виданого 01 лютого 2021року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника на користь стягувача (ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») заборгованості у сумі 15 801,36 гривень (а.с. 7).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Із аналізу наданих доказів встановлено, що виконавчий напис нотаріуса, що оспорюється, вчинений 01 лютого 2021 року щодо кредитного договору, який був вчинений в простій письмовій формі 22 червня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем, зі строком ліміту кредитної лінії 364 календарних дні. При цьому заявником є ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке за договором відступлення право вимоги отримало права кредитора за цим договором 21 травня 2020 року від ПАТ «Дельта Банк».

Зазначені обставини свідчать про те, що право вимоги за цим кредитом виникло у кредиторів у червні 2011 року. При зверненні з позовом позивач не погоджується із зазначеною в виконавчому написі заборгованістю. Таким чином, нотаріусом грубо порушені вимоги ст. 88 Закону «Про нотаріат» та не додержано обов`язкових умов вчинення нотаріального напису, оскільки вчинено нотаріальний напис після спливу трьох років з дня виникнення права вимоги за договором щодо кредитного договору, який, в свою чергу, не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою.

Також ті обставини, що свідчать про зміну сторони стягувача, оспорювання позивачем заборгованості та не повідомлення його про зміну кредитора та існуючу заборгованість свідчать про існування спору між сторонами щодо боргових зобов`язань, що виключає наявність умови про безспірність договору.

Недодержання нотаріусом вищезазначених умов при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, стягнутих на підставі виконавчого напису, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У позовній заяві позивач належних обґрунтувань позовних вимог в частині стягнення з відповідача на її користь грошових коштів, стягнутих на підставі виконавчого напису, не навела, як і доцільності застосування саме такого способу захисту цивільних прав та інтересів. При цьому, доказів того, що грошові кошти у сумі 700,00 гривень взагалі були стягнуті з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» під час примусового виконання виконавчого напису № 17513, вчиненого 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., до позовної заяви, як і під час розгляду справи до суду стороною позивача надано не було, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір за подання даного позову в розмірі 908,00 гривень, а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 454,00 гривень.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат.

Визначення розміру витрат та порядок їх розподілу між сторонами здійснюється на підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України.

Згідно частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами 3 і 8 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень, однак окрім договору про надання правової допомоги від 12 березня 2021 року, у якому розмір винагороди на правову допомогу не зазначений, інших доказів, які підтверджують розмір витрат на правничу допомогу (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) до позовної заяви не додає, у зв`язку з чим суд вважає, що вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають, у зв`язку з їх недоведеністю.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 01 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 17513, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Коленики Решетилівського району Полтавської області, заборгованості за кредитним договором № 006-04550-220611 від 22 червня 2011 року в розмірі 15 301 (п`ятнадцять тисяч триста одна) гривня 36 копійок, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221, а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, стягнених на підставі виконавчого напису № 17513, вчиненого 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у виконавчому провадженні № 64506508 в розмірі 700 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Коленики Решетилівського району Полтавської області, судовий збір в сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221;

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

– приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, місце перебування: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1-У, офіс 3, РНОКПП невідомий;

– приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце перебування якого: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Суддя О.С.Конопленко