Рішення № 97473469, 07.06.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2223/20

Провадження № 2/347/380/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому (заочному) судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання представник позивача, Кіріченко В.М. не з`явився, проте в позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

01.02.2021 року Косівським районним судом було винесено заочне рішення, яке 14.04.2021 року було скасоване ухвалою Косівського районного суду.

Із позовних вимог видно, що 04.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву при підписанні якої він ознайомився з умовами та правилами таких послуг та надав свою згоду, згідно якого відповідачу було надано кредитну картку зі сплатою 3 % на місяць за користування кредитними коштами. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12 300 грн. Згідно наданих банком послуг відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредитну за тарифами вказаним в підписаній ним заяві. Однак відповідач умов договору у визначений термін не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті кредитних коштів, якими він користувався в сумі 33 030, 85 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та подав до суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, в якій позов визнав частково, тільки в частині щодо стягнення з нього тіла кредиту.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору про надання послуг б/н від 04.07.2013 року (а.с. 12-43), позивач надав позичальнику кредитну картку ліміт, якої в подальшому був збільшений до 12 300 грн. під 3 % на місяць.

З розрахунку заборгованості по кредитному договорі про надання послуг № б/н від 04.07.2013 року, видно що станом на 04.10.2020 року сума заборгованості становить 33 030, 85 грн., а саме: 23 890, 43 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 590, 07 грн. заборгованість за відсотками, 7 550, 35 нараховано пені (а.с. 5-11).

У відповідності до положень ч.2 ст.1054 ЦК України та згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 дійшла висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, поверненню підлягає тільки тіло кредиту згідно кредитного договору про надання послуг № б/н від 04 липня 2013 року у цій справі.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі наведеного, ст.ст. 546-547, 550, 553-554, 612, 625, 1046-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 280, 247, 263-265, 289 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , - на користь акціонерного товариства комерційний банк 0ПриватБанк», заборгованість згідно кредитного договору про надання послуг б/н від 04.07.2013 року в розмірі 23 890 (двадцять три тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 43 коп. та оплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. на рахунок № НОМЕР_3 Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, тобто якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення вступає в законну силу після 30-ти днів з дня проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиможе бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд.

СУДДЯ: В.І. Гордій