Ухвала суду № 97469738, 07.06.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1939/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряки Г.М.

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Чубарова С.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору : Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном та встановлення факту будівництва об`єктів нерухомого майна під час спільного сумісного проживання,-

ВСТАНОВИВ :

29 квітня 2020 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з позовною заявою, яку в подальшому уточнив в порядку ст. 49 ЦПК України та в остаточній редакції якої від 09.03.2021 р., просив суд визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між ним та відповідачкою згідно з їхніх часток у праві власності на житловий будинок, враховуючи, що йому належить 29/50 частки, а відповідачці ОСОБА_3 належить 21/50 частки у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

19 травня 2021 р., представник відповідачки за первісним позовом – адвокат Чубаров С.В. звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив суд, прийняти вказаний зустрічний позов та об`єднати його з первісним позовом ОСОБА_1 , встановити факт спільної сумісної власності подружжя на об`єкти нерухомого майна (перелік) самочинно збудованих будівель, а саме: літера - «А1» - незавершене будівництво - 79,5 кв. м., літ. «В» - сарай 27,2 кв. м., літ. «Г» - літня кухня —17,8 кв. м., літ. «З» - літня кухня 59,7 кв. м., літ «і» - сарай 12,7 кв. м, літера «Л» - лабаз (кладова) 4,2 кв. м., літера «М» - сарай 16,3 кв. м., загальною площею 217,4 кв. м., які збудовані подружжям у період с 1992 року до 2011 р., зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкоди, пов`язаних з обстеженням та реєстрацією права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна (перелік) самочинно збудованих будівель, загальною площею 217,4 кв. м., які збудовані подружжям у період с 1992 року до 2011 рік та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі.

В підготовчому судовому засіданні позивач за первісним позовом заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви з підстав викладених у письмових запереченнях проти прийняття зустрічної позовної заяви, які надійшли на адресу суду 31.05.2021 р., вказуючи, що спір між сторонами виник саме з приводу порядку користування земельною ділянкою, а не домоволодіння, розташованого на ній, частки якого належать сторонам на праві власності, позовні вимоги зустрічного позову з приводу усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном та встановлення факту будівництва об`єктів нерухомого майна під час спільного сумісного проживання - ніяким чином не пов`язані з первісними позовними вимогами, мають різний предмет спору та доказування, у зв`язку з чим, їх одночасний розгляд є недоцільним та призведе до невиправданого затягування та ускладнить розгляд справи, оскільки предметом первісного позову є визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до часток сторін у праві власності на житловий будинок, а саме ОСОБА_1 – 29/50 часток, а ОСОБА_4 – 21/50 частки, тому вимоги зустрічного позову не взаємопов`язані з вимогами первісного позову, оскільки не виникають з одних й тих же правовідносин, і в них відсутня спільність предмету позову, яка є різною і не є взаємовиключними.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні наполягали на прийнятті зустрічної позовної заяви та її об`єднанні з первісним позовом, вважаючи, що спірні правовідносини випливають з одних і тих же правовідносин сторін.

Представник Дальницької сільської ради - в підготовче судове засідання не з`явився про дату, час та місце підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, надавши на адресу суду своє клопотання в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, при винесенні рішення по справі поклався на думку суду.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені ЦПК України.

Відповідно до положень статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно із ст. 194 ЦПК України - зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу - ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, виходячи з принципів рівноправності, диспозитивності та змагальності сторін, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Разом з тим, суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним.

При чому, взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом - необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів - залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ЦПК. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред`явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 р., в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Доцільним є сумісний розгляд позовів, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень, а тому, на думку суду, в даному випадку спільний розгляд первісних позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення порядку користування земельною ділянкою та вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном та про встановлення факту будівництва об`єктів нерухомого майна під час спільного сумісного проживання - невзаємопов`язані між собою, і їх спільний розгляд є недоцільним, так як вони виникають з різних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

На думку суду, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом в даному випадку призведе до невиправданого порушення розумних строків розгляду за правилами загального позовного провадження і є недоцільним, так як їх об`єднання істотно розширить предмет доказування та призведе до штучного і невиправданого затягування розгляду первісного позову по суті, і які не пов`язані між собою спільним предметом позову, у зв`язку з чим, зустрічний позов не відповідає вимогам ч. 2 ст. 193 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 2,11,49,193,194,353 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», суд, -

УХВАЛИВ :

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном та про встановлення факту будівництва об`єктів нерухомого майна під час спільного сумісного проживання – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення в поряду ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07.06.2021 року.

Суддя Д.М. Гандзій