Рішення № 97469736, 07.06.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 947/150/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

за участю секретаря - Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 р. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ( далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в розмірі 52446,22 та витрат по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. Позов мотивований тим, що між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (як страховиком) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 02.11.2017 року АМ/1464870 (далі - договір добровільного майнового страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані з експлуатацією належного їй на праві власності автомобіля марки «MAN» н.з. НОМЕР_1 .

30.03.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «MAN» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , застрахованого автомобіля марки «MAN» н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу "HYUNDAI", н.з. НОМЕР_2 , автомобіль "IVECO", н.з. НОМЕР_3 , автомобіль "RENAULT", н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок цієї ДТП застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови Київського районного суду м.Одеси визнано винним у настанні ДТП відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до укладеного договору добровільного майнового страхування позивач сплатив на користь потерпілого власника автомобіля "IVECO", н.з. НОМЕР_3 суму страхового відшкодування у розмірі 52446,22 грн.

Відповідач відзив не надав.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (як страховиком) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 02.11.2017 року АМ/1464870 (далі - договір добровільного майнового страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані з експлуатацією належного їй на праві власності автомобіля марки «MAN» н.з. НОМЕР_1 .

30.03.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «MAN» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , застрахованого автомобіля марки «MAN» н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу "HYUNDAI", н.з. НОМЕР_2 , автомобіль "IVECO", н.з. НОМЕР_3 , автомобіль "RENAULT", н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок цієї ДТП застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови Київського районного суду м.Одеси визнано винним у настанні ДТП відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до укладеного договору добровільного майнового страхування позивач сплатив на користь потерпілого власника автомобіля "IVECO", н.з. НОМЕР_3 суму страхового відшкодування у розмірі 52446,22 грн.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з статтею 1194 ЦК України в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зазначено: «[…] стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з виплатою позивачем ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди ОСОБА_1 у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

Страховик, який виплачує страхове відшкодування за страховим випадком, має право на компенсацію від винної особи зазнаних збитків. Правове регулювання застосування страховиком права вимоги до фактичного заподіювача шкоди залежно від виду страхування передбачає його здійснення у порядку суброгації або регресу.

Поняття добровільного майнового страхування розкривають положення статті 6 Закону України "Про страхування" та статей 979, 982 ЦК України. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником. Зокрема, укладаючи договір добровільного майнового страхування, страхувальник насамперед прагне убезпечити себе від ризиків знищення та пошкодження (псування) майна, що можуть настати внаслідок як подій, так і дій (його власних або сторонніх осіб), як необережних, так і умисних. Страхувальник добровільно погоджується сплатити страховику страхові платежі (внески, премії), розраховує одержати обумовлену договором виплату (кошти) у разі настання страхового випадку, але розуміє, що такий випадок може й не настати. Тож основним призначенням добровільного страхування є майновий захист інтересів страхувальника, що покликаний зменшити шкідливі для власника (володільця) наслідки пошкодження чи знищення його майна.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».

Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією, а не регрессом, як зазначає в своєму позові представник ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

При суброгації заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинені збитки особа свій обов`язок щодо їх компенсації не виконала, тому заміна сторін у зобов`язанні не змінює й порядку обчислення та перебігу строку позовної давності згідно з ч.1 ст. 262 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2102 грн., сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути в порядку суброгації із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 ), код ЄДРПОУ 24175269), сплачене страхове відшкодування в розмірі 52446,22 грн., а також судові витрати в сумі 2102,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: Кочко В.К.