Ухвала суду № 97466564, 01.06.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4251/21

Провадження № 2-з/361/120/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.21 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасова А.М., розглянувши заяву представника позивача акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про забезпечення позову,

встановив:

У провадженні суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Зазимської сільської ради Броварського району Київської області - Підіпригори Тетяни Василівни, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасувавння рішення про державну реєстрацію права власності на будинок.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовом представником позивача – адвокатом Чередніченко М.М. була подана заява про забезпечення позову, згідно з якої представник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання, адвокат стверджує, що таке забезпечення є дієвим, оскільки у випадку задоволення позову можливе рішення суду зможе захистити права позивача, зокрема реєстрація права власності на будинок буде скасована, а земельна ділянка, на якому розташований будинок, зможе бути реалізована на прилюдних торгах.

За змістом положень ч. 13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши наведені позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник позивача – адвокат Чередніченко М.М. стверджує, що забезпечення позову може забезпечити захист позивача під час виконання рішення суду.

Однак предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру, зокрема скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта будівництва. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому незабезпечення позову, на думку суду, в обраний спосіб не ускладнить чи не унеможливить виконання рішення суду.

Отже, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є спів мірним із заявленими вимогами в цій справі.

Також, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

До заяви про забезпечення позову не долучено належних та допустимих доказів, які мали підтвердити факт можливого відчуження об`єкта відповідача на дату звернення із цією заявою до суду.

Крім того, згідно з наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 15.04.2021 року садовий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , а не відповідачам у справі.

Окрім того, суд критично ставиться до мети забезпечення позову, що вказана в заяві представника позивача, як то ухилення відповідачів від виконання іншого судового рішення, ухваленого в цивільний справі про стягнення заборгованості за договором.

В той же час, забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з оцінки доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості та співмірності вимог позивача щодо забезпечення позову та доказів, наданих в обґрунтування таких доводів, які жодним чином не підтверджують позицію позивача щодо чинення відповідачем дій, пов`язаний з відчуженням об`єкту нерухомого майна, який оспорюється, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Чередніченко М.М. про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статями 149, 150, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача – адвоката Чередніченко М.М. про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя А.М. Гридасова