Рішення № 97455704, 07.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 р. Справа№200/5044/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №5 від 12 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання повторно розглянути заяву №21 від 4 січня 2021 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 17 вересня 1991 року по 7 грудня 1992 року на Зуєвському монтажному управлінні треста “Добасатоменергомонтаж” (ДАЕМ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вказав, що при підрахунку стажу пенсійний орган не взяв до уваги і не врахував до пільгового стажу період роботи на Зуєвському монтажному управлінні треста «Донбасатоменергомонтаж», що складає 1 рік 02 місяці 20 днів, чим порушив право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач позов не визнав, 31 травня 2021 року надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за роботу по Списку №2 у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідних 12 років 06 місяців стажу на пільгових роботах. У задоволенні позову просив відмовити. Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 5 травня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Дебальцевським МВ ГУ МВС України в Донецькій області.

4 січня 2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, додавши копії: паспорту громадянина України; ідентифікаційного номеру; трудової книжки серії НОМЕР_2 ; військового квитка НОМЕР_3 ; диплому від 20 листопада 1984 року серія НОМЕР_4 ; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04 січня 2021 року № 02-03/1; архівної довідки від 28 жовтня 2020 року № 11.6-11/1740; довідки про заробітну плату від 21 грудня 2020 року № 02-07/450; довідки про заробітну плату від 21 грудня 2020 року № 02-07/451; історичної довідки; наказу про атестацію робочих місць від 28 жовтня 2009 року № 590; наказу про атестацію робочих місць від 12 липня 2013 року №544; наказу про атестацію робочих місць від 31 жовтня 2013 року №1021; наказу про атестацію робочих місць від 28 жовтня 2014 року № 1444; наказу про атестацію робочих місць від 28 жовтня 2019 року №909; наказу про атестацію робочих місць від 9 листопада 1995 року №170, що не є спірним між сторонами.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5 “Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах” від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідного стажу роботи.

Так, згідно вказаного рішення страховий стаж позивача склав 38 років 09 місяців 19 днів, в тому числі стаж на роботах, що дають право на призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 – 11 років 05 місяців 20 днів.

При цьому, у спірному рішенні не вказано які періоди зараховано/не зараховано до загального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 .

На адвокатський запит, відповідач листом від 25 лютого 2021 року №0574-02-8/6728 вказав, що пільговий стаж врахований на підставі довідки № 02- 03/1 від 4 січня 2021 року, виданої Вуглегірською тепловою електричною станцією за період з 4 січня 1987 року по 6 грудня 1990 року, з 9 листопада 2020 року по 29 листопада 2020 року, з 26 вересня 2012 року по 29 березня 2013 року, з 8 жовтня 2013 року по 8 листопада 2020 року, з 30 листопада 2020 року по теперішній час.

При цьому, зазначений лист не містить інформації щодо підстав не зарахування/зарахування періоду роботи позивача з 17 вересня 1991 року по 7 грудня 1992 року на Зуєвському монтажному управлінні треста “Добасатоменергомонтаж”.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058) передбачає, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до трудової книжки позивача він працював, зокрема з 17 вересня 1991 року по 7 грудня 1992 року на Зуєвському монтажному управлінні треста “Добасатоменергомонтаж” монтажником по монтажу стальних ж/б конструкцій (запис №11-12).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача оформлена у відповідності до вимог законодавства.

При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Так, робота позивача «монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій» передбачена Списком 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 (код: 2290000а-14612).

При цьому в матеріалах справи міститься наказ Акціонерного товариства «Донбасатоммонтаж» про результати атестації робочих місць за умовами праці від 9 листопада 1995 року №170 якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 робітника, що виконував роботу монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Таким чином, ураховуючи, що позивач працював монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, яка входить до переліку професій, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано вказаний період до пільгового стажу за Списком №2.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування Рішення №5 від 12 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновку суду.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» від 21 квітня 2021 року за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Також позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Так, положеннями частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст.134 КАС України).

Частинами 4, 5, 6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд в постанові від 21 січня 2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Як убачається з матеріалів справи, судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу, що підтверджується договором №18 про надання правової допомоги від 16 лютого 2021 року, укладеного між позивачем та адвокатом Деменковою Є.С., розрахунковою квитанцією №18/02 від 16 лютого 2021 року про підтвердження сплати правової допомоги згідно договору №18 від 16 лютого 2021 року у розмірі 3908 грн. (у тому числі судовий збір).

Так, згідно з умовами договору сума гонорару за надання адвокатом правничої допомоги складає 3000 грн.

Ураховуючи складність справи та обсяг наданих послуг адвокатом, суд вважає співмірним розмір витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн., що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 2408 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №5 від 12 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, б.35, код ЄДРПОУ 42172734) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 17 вересня 1991 року по 7 грудня 1992 року на Зуєвському монтажному управлінні треста “Добасатоменергомонтаж”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, б.35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги в сумі 2408 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв