Рішення № 97455566, 07.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Справа № 160/2595/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 % до 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничним розміром, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі № 160/10724/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року відповідно до довідки Центрального апеляційного господарського суду від 10 серпня 2020 року №05-44/174 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум. В січні 2021 року позивачу стало відомо, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі № 160/10724/20, було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою, виданою Центральним апеляційним господарським судом №05-44/174 від 10.08.2020 року з 19.02.2020 року, в результаті якого було зменшено відсотковий розмір грошового утримання з 90% до 50%. Вважаючи протиправними дії відповідача при проведенні перерахунку та зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ухвали від 31.03.2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 21.04.2021 року.

01.04.2021 року представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було надано відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013). Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідачем виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі № 160/10724/20 та здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Центрального апеляційного господарського суду №05-44/174 від 10.08.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. 23.03.2021 року відповідачем повторно здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, що відповідає вимогам ст.142 Закону №1402-VIII. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вважає, що при здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці чинне законодавство ним не було порушено, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

06.04.2021 року позивачем було подано письмову відповідь на відзив на позов, в якій позивач просив визнати доводи відповідача необгрунтованими, оскільки у відповідача відсутні будь-які законні підстави для застосування механізму нового обчислення відсоткового співвідношення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді на момент виникнення спірних правовідносин, з посиланням на вимоги статті 142 Закону 1402-VІІІ, яка повинна застосовуватися саме при призначенні, а не при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

21.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.05.2021 року.

Ухвалою від 19.05.2021 року суд постановив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.11.2015 року Верховною Радою України прийнята постанова № 788-VІІІ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду у відставку.

24.11.2015 року в.о. голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду виданий наказ № 202-к про звільнення позивача з 26.11.2015 року в зв`язку з поданням заяви про відставку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року №201/957/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано відмову Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, як судді у відставці протиправною; зобов`язано Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно з положеннями ч 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно довідки Дніпропетровського апеляційного господарського суду про заробітну плату починаючи з 27.11.2015 року, без обмежень максимальним розміром та з урахуванням надбавки за звання «Заслужений юрист України».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську залишено без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2016 року у справі №201/957/16-а - залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Страховий стаж позивача становить 41 рік 1 місяць 2 дні.

10.08.2020 року Центральний апеляційний господарський суд видав позивачу довідку №05-44/174 про суддівську винагороду дія обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, яка станом на 18.02.2020 року складає 227 016,00 грн. у тому числі:

1. Посадовий оклад -126120,00 грн.;

2. Доплата за вислугу років(0%) -100896,00 грн.;

3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн.;

4. Доплата за науковий ступінь - 0,00 грн.;

5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн.;

6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - 0,00 грн.

11.08.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 10.08.2020 року №05-44/174 Центрального апеляційного господарського суду про заробітну плату.

Позивач отримав рішення від 12.08.2020 року №0400-0306-8/66940 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 року №05-44/174. В обґрунтування вказаного ПФУ зазначило про те, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18.02.2020, виникає згідно ст. 142 Закону №1402, тобто у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 18.02.2020 року. Отже, у ПФУ відсутні підстави для проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по наданій довідці.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі №160/10724/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення - задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно заяви від 11.08.2020 року, на підставі довідки №05-44/174 про суддівську винагороду, виданої 10.08.2020 р. Центральним апеляційним господарським судом; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 12.08.2020 року №0400-0306-8/66940 про відмову ОСОБА_1 проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року відповідно до довідки Центрального апеляційного господарського суду від 10 серпня 2020 року №05-44/174 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

16.01.2021 року відповідачем було прийнято рішення №912010197194, яким здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до рішення винесеного Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 10.11.2020 року у справі №160/10724/20.

Проте, відповідач зменшив відсоток щомісячного довічного грошового утримання позивача з 90 % до 50% відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року.

Не погоджуючись із зменшенням відсоткового співвідношення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(частина 2 статті 142 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з цим, розділом „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII зі змінами.

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

В Рішенні від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIІІ, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192-VIІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

В пункті 7 цього рішення Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

На виконання висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, частина четверта статті 142 Закону № 1402-VIII викладено в наступній редакції: "У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді апеляційного суду склав 50 прожиткових мінімумів для працездатних громадян). Інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.

При цьому суд зазначає, що норми спеціальних законів, які були чинними у період від моменту призначення позивачу спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці. Натомість з метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді, змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці була лише зміна суддівської винагороди.

Водночас правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.

При цьому суд враховує, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року №201/957/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано відмову Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, як судді у відставці протиправною; зобов`язано Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно з положеннями ч 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно довідки Дніпропетровського апеляційного господарського суду про заробітну плату починаючи з 27.11.2015 року, без обмежень максимальним розміром та з урахуванням надбавки за звання «Заслужений юрист України».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську залишено без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2016 року у справі №201/957/16-а - залишено без змін.

Таким чином, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітку працюючого судді, без обмеження граничного розміру, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, що додатково свідчить про неправомірність відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання судді у відставці згідно з довідкою Центрального апеляційного господарського суду від 10 серпня 2020 року №05-44/174, виходячи з розміру 90% заробітку працюючого судді, починаючи з 19.02.2020 року.

Щодо посилання відповідача на частину 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, в силу якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає що це правило підлягає застосуванню при призначенні довічного грошового утримання після набрання цією нормою чинності.

Застосування відсоткового показника, передбаченого частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII до перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, як тому, що стосується обрахування щомісячного довічного грошового утримання судді який звернувся із заявою про його призначення на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеного, так і з огляду на те, що законодавчо передбачено принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 50 %.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності своїх дій, які полягали у зменшенні ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви до суду, що документально підтверджується копією квитанції №86267 від 21.02.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 % до 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничним розміром, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар