Постанова № 97454660, 01.06.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа № 725/1409/21

Номер провадження 2-а/725/29/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.,

при секретарі Кушлак Л.Л.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Паланійчука В.

представника відповідача – Рачук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Буковинської митниці Держмитслужби (вул.Руська,248М м.Чернівці) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року адвокат Паланійчук В.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що 04.03.2021 заступником начальника Буковинської митниці Держмитслужби винесено постанову про притягнення його довірителя ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, а саме 337 595,82грн.

Однак із вказаною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи, оскільки вона була винесена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів.

Зокрема матеріали справи не містять доказів про те, що його дії були направлені на умисне ухилення від від сплати митних платежів. Він надав митному органу дійсні документи на перетин митного кордону, які містять правдиві відомості.

Більше того, митним органом не надано належних доказів на підтвердження вартості ввезеного ОСОБА_1 транспортного засобу, а висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021р., складений СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру» не є належним доказом та не може бути підставою для нарахування відповідачем суми митних платежів, оскільки експерт, який проводив дослідження не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також не зазначено, що такий висновок надається до суду.

Більше того, експертом встановлена вартість транспортного засобу марки «OPEL VIVARO», що ввозиться на митну територію України станом на 10 лютого 2021 року (на момент дослідження), в той час як автомобіль був ввезений його довірителем 20.12.2020.

Також відповідачем порушено порядок розгляду справи відносно ОСОБА_1 , оскільки не надано можливості ознайомитися із матеріалами справи про порушення митних правил та позбавлено його можливості надати пояснення.

У зв?язку із цим, просив позов задовольнити: визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника буковинської митниці Держмитслужби Терещука Ю. від 04.03.2021 у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 за ст.485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 337 595,82грн. та провадження у справі закрити. Стягнути з відповідача судові витрати.

16 квітня 2021 року від Буковинської митниці Держмитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України повністю встановлена та доведена. Незважаючи на те, що при перетині митного кордону позивач надав паспорт громадянина Румунії, у відносинах з Україною він продовжував діяти як громадян України, а отже, був зобов`язаний сплатити необхідні платежі. Крім того, митна вартість транспортного засобу визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021, який відповідно до вимог чинного законодавства є належним доказом у справі. Просив у задоволені позову відмовити.

Під час розгляду справи представник ОСОБА_1 – адвокат Паланійчук В.П. підтримав позов свого довірителя та просив його задовольнити.

Представник Буковинської митниці Держмитслужби – Рачук О. просила у задоволені позову відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку:

Так, судом встановлено, що 30 січня 2021 року старшим інспектором відділу митного оформлення №1 м/п «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби України Чекашкіною М.П. відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ст.485 МК України (№0139/40800/21) (а.с.46-48).

Як вбачається із протоколу, 30 січня 2021 року о 16:10год. на територію п/п «Порубне-Сірет» в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «OPEL VIVARO», р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 ,який слідував з України до Румунії у приватних справах.

До митного контролю громадянин ОСОБА_1 подав закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 11.09.2018, поліцією м.Сучава, на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС, у позивача наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно поданого до митного контролю паспорта громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 11.09.2018, поліцією м.Сучава, на ім`я ОСОБА_2 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_3 - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією й тією ж особою.

При цьому встановлено, що 20.12.2020 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до одного року» транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», країна реєстрації Нідерланди, р.н.з. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, надавши паспортний документ громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_2 .

Отже, маючи статус «резидента», для перетину митного кордону на транспортному засобі марки «OPEL VIVARO», р.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 використав паспортний документ Румунії № НОМЕР_2 , виданий 11.09.2018, поліцією м. Сучава, на ім`я останнього.

У зв`язку із цим, постановою у справі про порушення митних правил від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 337595,82грн. (а.с.86-89).

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ч.2 ст. 380 МК України, громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування.

Статтею 74 Митного кодексу України передбачено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: сплатити митні платежі, якими відповідно де законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

Відповідно до п. 1 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, ще забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», р.н.з. НОМЕР_1 , в режимі "тимчасового ввезення" відповідно до ст.380 МК України в порядку, передбаченому для громадян-нерезидентів, пред`явивши митному органу закордонний паспорт громадянина Румунії.

Як передбачено п.50 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Згідно з п.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України," якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України та паспорт громадянина Румунії. Місцем його проживання та реєстрації є с.Горбово Чернівецького району Чернівецької області. Згідно відомостей, наданих Державною міграційною службою України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не отримував, інформація про його вихід з громадянства України відсутня (а.с.61,65).

З урахуванням наведеного, враховуючи наявність у ОСОБА_1 громадянства України та Румунії, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач визнається громадянином України.

Отже, протоколом про порушення митних правил від 30.01.2021 зафіксовано вчинення ОСОБА_1 дій, що мають ознаки порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Таким чином, позивач, як громадян України при ввезенні на територію України автомобіля марки «OPEL VIVARO», р.н.з. НОМЕР_1 повинен був сплати передбачені законодавством митні платежі.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром встановлених митних платежів, які підлягали сплаті ОСОБА_1 , виходячи з наступного:

За змістом п.1 ч.1 ст.50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За нормами статті 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Питання ринкової вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил повинно вирішуватися особою, яка має спеціальні знання, за результатами проведення відповідних експертних досліджень (ст. 273 КУпАП).

Як вбачається із матеріалів справи, розмір митних платежів визначений на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021,складеного СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру».

Згідно вказаного висновку, вартість автомобіля «OPEL VIVARO, реєстраційний номер №- транзит, що ввозиться на митну територію України, на момент дослідження, становить 2430 євро.

Разом з тим, на думку суду, дана експертиза не є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил, при цьому суд виходить з наступного:

Так, ч.ч.1,2 ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ст.101 КАС України).

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53\5 із змінами визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 18.12.2019 (№522/1029/18) вказала, що висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідома неправдивий висновок.

Втім, як вбачається із висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29, у ньому відсутні відомості про те, що експерт попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, експертом визначена вартість автомобіля марки «OPEL VIVARO», станом на час проведення експертизи, тобто на 10 лютого 2021 року. В той час, як ОСОБА_1 притягнуто за адміністративної відповідальності за вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів під час ввезення ним (20.12.2020) вказаного транспортного засобу.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) передбачено, що оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень (п.4.1).

Однак, як вбачається із висновку експертного автотоварознавчого дослідження огляд транспортного засобу «OPEL VIVARO» не проводився та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було повідомлено про проведення експертизи та запропоновано надати для огляду, ввезений ним транспортний засіб.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про передчасність винесення відповідачем оскаржуваної в межах даної справи постанови, оскільки митним органом не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність такого рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вартості транспортного засобу та визначення 300 відсотків не сплачених суми митних платежів.

У зв`язку із наведеними вище обставинами справи та враховуючи норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне скасувати постанову митного органу від 04 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, а справу повернути на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи вказані вимоги закону, а також те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Дежмитслужби на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорціно до задоволених позовних вимог у розмірі 227грн.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 132, 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Буковинської митниці Дежмитслужби Терещука Ю.В. від 04 березня 2021 року у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернути справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Дежмитслужби на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір пропорціно до задоволених позовних вимог у розмірі 227 (двісті двадцять сім)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О. В.