Ухвала суду № 97452755, 07.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора - Тахтай Д.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Присенко О.Г.

перекладача - Неємах І.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/404/19 (пр. № 1-кп/201/232/2021), відомості про яке 18 листопада 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002886, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фкіх-Бен-Салах Марокко, громадянина Марокко, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. В день надходження цих матеріалів до суду, було ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив відкласти розгляд кримінального провадження для потворного виклику потерпілого.

Захисник - адвокат Присенко О.Г. висловила думку щодо неможливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, заявивши письмове клопотання про повернення обвинувального акта з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, посилаючись на те, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 , який є громадянином іншої держави і не розуміє українську мову, не залучався перекладач, а також останньому не вручалася копія обвинувального акта на його рідну мову, чим було грубо порушено права обвинуваченого на захист від зрозумілого і конкретного обвинувачення. Також, у своєму клопотанні захисник послалася на порушення органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину та неповноту викладених у обвинувальному акті фактичних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 цієї статті також передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ч. 1 ст. 20 КПК України, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 29 КПК України, особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державою мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому, ч. 3 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вимоги до оформлення обвинувального акта і його змісту, а також порядок вручення його особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, для забезпечення такій особі права на захист від конкретного і зрозумілого для неї обвинувачення, передбачені у ст.ст. 291, 293 КПК України, при цьому, з урахуванням вищезазначених положень кримінального процесуального законодавства, вручення процесуальних документів, які стосуються підозри і обвинувачення, повинно здійснюватися мовою, якою володіє особа, оскільки у іншому випадку, така особа фактично не може ефективно сприймати пред`явлене їй обвинувачення і захищатися від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 року зазначається що, «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України за результатами підготовчого провадження суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 є громадянином іншої держави і не володіє державною (українською) мовою, в той же час, суду стороною обвинувачення було надано обвинувальний акт, складений лише державною мовою, однак, обвинуваченому не вручалася копія зазначеного обвинувального акта в перекладі на його рідну мову для того, щоб останній міг в повному обсязі ознайомитися з пред`явленим йому обвинуваченням і усвідомлювати від якого саме обвинувачення йому захищатися, що також підтверджується відсутністю у матеріалах кримінального провадження копії такого обвинувального акта, який належним чином був би завірений з відповідним перекладом на рідну мову обвинуваченого із зазначенням про це у розписці про його отримання останнім, при цьому, під час досудового розслідування взагалі не було забезпечено участь перекладача, на що вказують дані реєстру матеріалів досудового розслідування, у яких відсутні відомості щодо залучення стороною обвинувачення перекладача, участь якого була обов`язкова з огляду на рівень володіння ОСОБА_1 мовою, якою велося досудове розслідування, а отже, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про позбавлення обвинуваченого ОСОБА_1 права на захист від конкретного і зрозумілого обвинувачення та позбавляють суд здійснити об`єктивний і повний розгляд цього кримінального провадження.

Крім того, у постанові Верховного Суду України у справі № 5-328кс16 від 24.11.2016 року, прийнятої за результатами розгляду справи щодо неоднакового застосування судами нижчої інстанції норм процесуального права, зазначено про те, що в обвинувальному акті, крім викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які мають суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист, повинно бути обов`язково зазначено фабулу обвинувачення, яка є фактичною моделлю вчиненого злочину та юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення), що є правовою моделлю злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Однак, вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не було дотримано у повному обсязі, враховуючи, що у наданому суду обвинувальному акті відсутнє посилання на належне формулювання пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, зокрема, стороною обвинувачення у обвинувальному акті не у повному обсязі зазначено зміст кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується обвинуваченому, оскільки дії останнього кваліфіковані стороною обвинувачення, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, в той же час, диспозицією ч. 1 ст. 121 КК України передбачена відповідальність за спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розгляд здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, тобто положення цієї норми кримінального закону розкривають поняття умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке у виді умисного тілесного ушкодження може мати декілька окремих ознак, які утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а пред`явлення ОСОБА_1 обвинувачення і кваліфікація його дій із викладенням неправильної диспозиції кримінально-правової норми, вказує на недотримання стороною обвинувачення положень кримінального процесуального закону, зокрема вимогам пункту 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що для здійснення в подальшому судового розгляду кримінального провадження без усунення зазначених істотних порушень кримінального процесуального закону є порушенням обвинуваченого на захист і може призвести до скасування будь-якого законного судового рішення.

Що стосується інших доводів сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, то суд не може прийняти їх до уваги, як підставу для ухвалення такого рішення, оскільки ці доводи можуть бути перевірені виключно за результатами судового розгляду цього кримінального провадження та не впливають на дотримання прокурором вимог ст. 291 КПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити наступні відомості, зокрема: 2) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Однак, в порушення положень вищезазначеної статті кримінального процесуального закону, стороною обвинувачення не в повній мірі з`ясовані відомості щодо анкетних даних потерпілого ОСОБА_2 . Так, на неодноразові виклики протягом вже більше року, шляхом надіслання повісток останньому (т.1 а.с. 209, 211, 216, 227, 239, 248, т.2 а.с. 4, 7, 9, 14) до суду повертаються конверти по закінченню строку зберігання останніх із неможливістю вручення судових повісток потерпілому ОСОБА_2 (т.1 а.с. 240-241, 242-243, т.2 а.с. 10-11).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Тахтай Д.О., для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/404/19 (пр. № 1-кп/201/232/2021), відомості про яке 18 листопада 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002886, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повернути прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Тахтай Д.О. для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а учасниками кримінального провадження, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов