Рішення № 97450747, 02.06.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/79/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіо Лімітед" (34400, Рівненська область, м. Вараш, мікрорайон Вараш, будинок 5 корпус А) до відповідача Фізичної особи - підприємця Ступак Зінаїди Федорівни ( АДРЕСА_1 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

За участю представників:

від позивача: адвокат -Денисюк О.І., керівник - Назарчук Л.М., юрист - Шимчук С.В.

від відповідача: адвокат - Гарбарчук Н.М.

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіо Лімітед" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Ступак Зінаїди Федорівни про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства шляхом самовільного захоплення земельної ділянки яка належить ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед".

Ухвалою суду 08.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/79/21, яке постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.02. 2021 року.

18.02.2021 року від відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення до участі у справі Вараську міську раду.

Ухвалою суду 26.02.2021 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 24.03.2021 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараську міську раду.

22.03.2021 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараської міської ради надійшли на адресу суду письмові пояснення з приводу позовних вимог з доказами надіслання вказаних пояснень позивачу та відповідачу та клопотання про проведення розгляду даної справи без участі представника.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 31.03.2021 року.

29.03.2021 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараської міської ради надійшло на адресу суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

30.03.2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи оскільки на свій запит від 26.03.2021 року не отримала з ЦНАП технічної документації на земельну ділянку.

31.03.2021 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення з додатками по справі з доказами надіслання відповідачу та третій особі.

31.03.2021 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи технічної документації на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 17.05.2021 року включно та відкладено підготовче засідання на 12.05.2021 року.

14.04.2021 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараської міської ради надійшли на адресу суду пояснення на додаткові пояснення позивача.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 19.05.2021 року.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/79/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06. 2021 року.

Крім того, позивачем 02.06.2021 року подано клопотання про долучення доказів, а саме план земельної ділянки М 1:500 виконаний сертифікованим інженером - землевпорядником Книщук Н.О.

В судовому засіданні 02.06.2021 року, суд заслухавши по суті представника позивача та відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіо Лімітед" (даті по тексту - позивач) було власником земельної ділянки загальною площею 0,0376 га з кадастровим номером 5610700000:01:004:0075, яка розташована на території Вараської міської ради Рівненської області за адресою: АДРЕСА_2 .

В результаті об`єднання власних земельних ділянок (кадастровий номер 5610700000:01:004:0075 та кадастровий номер 5610700000:01:004:0090) утворилася земельна ділянка за кадастровим номером 5610700000:01:004:0091 загальною площею 0,0414 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.03.2019 року.

В 2018 році позивач з`ясував, що на частині земельної ділянки на той час кадастровий номер 5610700000:01:004:0075 частково розміщений кіоск, що належить фізичній особі-підприємцю Ступак Зінаїді Федорівні (даті по тексту - відповідач). Зазначений вище кіоск частково закриває видимість і доступ до вбудовано-прибудованого приміщення комерційного призначення в багатоквартирний житловий будинок, що належить позивачу, в зв`язку із чим ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" не має змоги належним чином користуватися своєю земельною ділянкою. Як зазначено позивачем, жодних договорів, про право користування частиною земельної ділянки ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" з відповідачем не укладалось.

Позивач 16.08.2018 року звернувся з листом до відповідача про усунення порушень земельного законодавства та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, який відповідачем залишено без відповіді. При цьому, листом №16-Ю-2/08-18 від 16.08.2018 року ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" звернулося до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про надання договору оренди земельної ділянки, на якій розміщений кіоск відповідача укладеного Вараською міською радою Рівненської області із ФОП Ступак З.Ф., на що отримало відповідь Вараської міської ради Рівненської області із прикладеною копією договору та додатків до нього, в тому числі і плану земельної ділянки, відведеної підприємцю Ступак З.Ф.

Позивач зазначає, що згідно даних публічної кадастрової карти України по м. Вараш: земельна ділянка, кадастровий номер 5610700000:01:004:0091. що належить ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" та розташована за адресою: АДРЕСА_2 має прямокутну форму і розміщена впритул до тротуару /пішохідної доріжки, проїзду) земель загального користування Вараської міської ради Рівненської області. В свою чергу земельна ділянка, кадастровий номер 5610700000:01:004:0026. відведена ФОП Ступак З.Ф. в оренду згідно договору оренди земельної ділянки № 12/09 від 26.05.2009 року, яка має адресу: АДРЕСА_2 також, має прямокутну форму і знаходиться на пішохідній доріжці земель загального користування Вараської міської ради Рівненської області.

Таким чином, на думку позивача відповідач в порушення норм чинного законодавства, що регулюють земельні відносини, самовільно, без встановлення межових знаків переданої йому в користування (оренду) земельної ділянки на місцевості, розташував свій кіоск частково на земельній ділянці, що належить ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед".

В свою чергу позивач 12.09.2018 року звернувся із листом за № №16-10-2/08-18 до міського голови м. Вараш про усунення порушень чинного законодавства, на що 12.10.2018 року отримало відповідь Вараської міської ради Рівненської області про те, що відповідно до земельно-кадастрової документації земельна ділянка кадастровий номер 5610700000:01:004:0075 (на даний час 5610700000:01:004:0091) не відповідає межі земельної ділянки, винесеної в натурі (на місцевості).

22 жовтня 2018 року листом №22-Ю-1/10-18 ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" повторно звернулося до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області з проханням усунути порушення чинного законодавства та підтвердити документально місце знаходження земельної ділянки кадастровий номер 5610700000:01:004:0026 з вказанням/винесенням її меж на місцевості. На вказаний вище лист ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" отримала відповідь Вараської міської ради Рівненської області за № вих1825/02.3-28/05 від 14.11.2018 року про те, що для вирішення даного питання звернення позивача буде направлене на розгляд комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства.

В період з грудня 2018 року по серпень 2020 року позивач неодноразово звертався до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про розгляд земельного спору комісією з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства, а також про надання інформації про розгляд запитів ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед", на що отримував листи без фактичного вирішення порушеного питання.

Також, листами-вимогами про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки №12- Ю-1/03-19 від 12.03.2019 року, №05-Ю-1/08-19 від 05.08.2020 року та №28-Ю-1/08-19 від 28.08.2020 року ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" зверталося до відповідача, які залишенні останньою без уваги.

Крім того, позивач звертає увагу суду на той факт, що на підставі договору №2301-11/20 від 23.11.2020 року, укладеного ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" із сертифікованим спеціалістом фізичною особою-підприємцем про виконання топографо - геодезичних робіт, останнім було виконано схему земельних ділянок, які розміщені по АДРЕСА_2 та належать ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" із зазначенням площ об`єктів (споруд), які не належать підприємству, але частково розміщені на земельній ділянці ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед". Так, із зазначеної схеми земельних ділянок вбачається, що кіоск відповідача частково розміщений на земельній ділянці ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" кадастровий номер 5610700000:01:004:0091, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і займає площу 11 квадратних метрів. Крім того, в поясненнях до схеми зазначено, що в північно-східній частині земельної ділянки, знаходиться частина кіоску та вимощення, які не належать ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед", а повинні бути розміщені в межах земельної ділянки, яка перебуває в користуванні громадянки Ступак З.Ф. на праві оренди, кадастровий номер 5610700000:01:004:0026.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушує права ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед", як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею та просить суд позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити.

В сврю чергу відповідач ФОП Ступак З.Ф. надала суду письмові пояснення з яких вбачається, що остання заперечує щодо позову та надала суду документи в підтвердження користування земельною ділянкою 5610700000:01:004:0026, а саме: договір оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року; акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду від 05.06.2009 року; додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року від 08.11.2011 року; додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року від 26.06.2013 року; додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року від 28.10.2016 року; додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року від 20.11.2019 року; договір купівлі - продажу кіоску по ремонту годинників від 25.01.2008 року; технічний паспорт на малу архітектурну форму; план земельної ділянки; рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки ФОП Ступак З.Ф. від 07.09.2016 року та від 14.11.2019 року.

На виконання вимог ухвали суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вараською міською радою надано суду письмові пояснення з яких вбачається наступне.

Земельна ділянка за кадастровим номером 5610700000:01:004:0026 належить до земель комунальної власності Вараської міської територіальної громади, розпоряджається якими Вараська міська рада. Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради (сьогодні Вараської міської ради) від 28 серпня 2008 року № 437 "Про припинення та набуття права оренди земельної ділянки" ФОП Глущик Ніні Петрівні припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 15 кв.м (у зв`язку з продажем ФОП Ступак Зінаїді Федорівні кіоску з ремонту годинників, розташованого на даній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 ), а ФОП Ступак Зінаїді Федорівні дану земельну ділянку передано в оренду терміном на 3 роки з встановленням орендної плати у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

26 травня 2009 року між Кузнецовською міською радою та ФОП Ступак Зінаїдою Федорівною укладено договір оренди щодо згаданої вище земельної ділянки за №12/09. Відповідно до даного договору оренди, який декілька разів поновлювався згідно рішень ради та додаткових угод, наявних у матеріалах справи, ФОП Ступак Зінаїда Федорівна і використовує дану земельну ділянку.

Так, рішеннями Кузнецовської (Варашської) міської ради поновлено договір оренди земельної ділянки ФОП Ступак З.Ф. про що свідчать додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки №12/09 від 26.05.2009 року (від 08.11.2011 року; від 26.06.2013 року; від 28.10.2016 року). Остання така додаткова угода укладена 20.11.1019 року відповідно до рішення Вараської міської ради від 14.11.2019 № 1599 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ФОП Ступак З.Ф.". За інформацією Вараської міської ради, після придбання кіоску ФОП Ступак З.Ф. не змінювала його місце розташування, відповідно він знаходиться у межах тої земельної ділянки, що і у попереднього землекористувача (ФОП Глущик Н.П.).

Згідно даних Публічної кадастрової карти України земельна ділянка за кадастровим номером 5610700000:01:004:0026 площею 0,0015 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , не накладається на земельну ділянку за кадастровим номером 5610700000:01:004:0091.

Крім того, Вараська міська рада повідомила суд, що згідно технічного звіту щодо надання земельної ділянки підприємцю Ступак З.Ф. в оренду терміном на 3 роки для обслуговування кіоску по ремонту годинників за рахунок земель комерційного використання м.Кузнецовськ Рівненської області (обліковий номер 2009МФ19РВК3000019), отриманого в електронному (відсканованому) вигляді від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 09.04.2021 року (залучено до матеріалів справи), протокол встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, наданої підприємцю Ступак Зінаїді Федоровні в оренду терміном на 3 роки для обслуговування кіоску по ремонту годинників в м-ні Вараіш, м. Кузнецовськ Рівненської області, підписано без будь-яких зауважень керівником ТОВ "Фірма "Скорпіо Лімітед" (позивачем), про що свідчить особистий підпис генерального директора товариства Л.Назарчука та відповідна печатка.

При цьому, попередньому землекористувачу ФОП Глущик Н.П. межі земельної ділянки позивачем були також погоджені без зауважень (протокол встановлення та погодження меж земельної ділянки від 23.07.2007 року).

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що в межах заявлених вимог позивачем, в даному судовому провадженні не порушенні права та обов`язки позивача.

Суд також, звертає увагу позивача не те, що предметом даного позову є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, (законне користування якої доведено відповідачем та третьою особою) а не скасування державної реєстрації. З огляду на що, суд дійшов висновку, що обраний спосіб захисту, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги, є не ефективним та таким, що порушує баланс інтересів учасників справи.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 Земельного кодексу України).

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Системний аналіз матеріалів справи дозволяє зробити висновок про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5610700000:01:004:0026 площею 0,0015 га, що знаходиться за адресою Рівненська область, м. Вараш, мікр. Вараш, 18 використовується на підставі чинного Договору №12/09 від 26.05.2009 року та не може класифікуватися, як самовільне зайняття земельної ділянки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Щодо залученого позивачем до матеріалів справи плану земельної ділянки М 1:500 виконаного сертифікованим інженером - землевпорядником Книщук Н.О. згідно якого ніби то земельна ділянка 5610700000:01:004:0026 частково накладається на земельну ділянку 5610700000:01:004:0091, то суд критично ставиться до даного документу виходячи з того, що вищезазначені обставини та документи надані Вараською міською радою спростовують обставину на яку посилається позивач. Також, судом не приймаються до уваги твердження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіо Лімітед" озвучені у судових дебатах, що протоколи встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, наданої підприємцю Ступак Зінаїді Федоровні в оренду для обслуговування кіоску по ремонту годинників в м-ні Вараіш, м. Кузнецовськ Рівненської області, останнім не підписувалися, з огляду на той факт, що позивач не скористався своїм правом щодо заявлення у підготовчому засіданні клопотання про призначення експертизи на відповідність оригіналу підпису директора та відтиску печатки позивача.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16 зазначено, що "Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права".

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №905/1926/16 здійснено наступний висновок: "Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову".

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст.78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч.4 ст.238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Отже, заявник позову у даній справі не довів факту самовільного зайняття відповідачами спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіо Лімітед" до відповідача Фізичної особи - підприємця Ступак Зінаїди Федорівни про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021 року.

Суддя Церковна Н.Ф.