Ухвала суду № 97447312, 07.06.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/687/21

Провадження № 1-в/192/153/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тітової О.О.,

за участю секретаря Петльованого Д.А.,

прокурора Дякуна Г.Г.,

представника ДУ СВК №21 Нікішенка В.М.,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне Дніпропетровської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, який відбуває покарання у СВК №21, засуджений Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області 13.07.2018 за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

Початок строку: 30.08.2018 року

Кінець строку: 30.08.2022 року

ВСТАНОВИВ:

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому засуджений зазначає, що режим не порушує, стягнень не має, має 2 заохочення, працює на підприємстві установи, що свідчить про те, що він виправився.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» засуджений ОСОБА_1 просив клопотання задовольнити та звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково, оскільки він сумлінно працює, заохочення заробив, однак комісія, на його думку необґрунтовано прийшла до висновку про те, що він не довів свого виправлення.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні вважав, що ОСОБА_1 не довів свого виправлення.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не довів свого виправлення.

Суд, вислухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Юрі`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2018, яким він засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Згідно характеристики, наданої начальником відділення соціально-психологічної служби №14, погодженої заст. начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» та довідки по особовій справі, ОСОБА_1 в установах виконання покарань за останньою судимістю знаходиться з 31.08.2018 року. За період перебування в УВП №4 міста Дніпро характеризувався задовільно, стягнень та заохочень не мав.

В Солонянській виправній колонії № 21 знаходиться з 20.09.2018 року. Працевлаштований на виробництві установи до цеху ССЦ №3, до праці ставиться задовільно. За час відбування покарання характеризується задовільно, порушень режиму утримання не допустив, стягнення відсутні, має два заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно. Приймає участь у виконання робіт із благоустрою установи, але під наглядом адміністрації. Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в роботі самодіяльних організацій та в реалізації програм диференційованого виховного впливу не бере. Не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення професійно-технічних навичок, вважає свій рівень достатнім. Підтримує зв`язки з рідними.

03.01.2020 комісією установи відмовлено у застосуванні зміни умов тримання відповідно статей 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України як особі, що не стає на шлях виправлення.

04.09.2020 комісією установи відмовлено в заміні не відбутої частини покарання більш м`яким покаранням, згідно ст. 82 Кримінального кодексу України, як особі, що не стала на шлях виправлення.

07.05.2021 комісією установи відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення від покарання, згідно ст. 81 Кримінального кодексу України, як особі, що не довела свого виправлення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів. За судимістю за якою він відбуває покарання в СВК №21 відбув 2/3 частини строку покарання. За час відбування покарання має два заохочення, які застосовані до нього 19.10.2020 року та 12.04.2021 року, порушення режиму утримання не допускав, стягнень не має.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Відповідно ст. 9 КВК України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов`язком засудженого, і виконання своїх обов`язків є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає в дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання до якого ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, суд враховує, що він має два заохочення, які застосовані до нього в 2020 та в 2021 роках, стягнень не має, працевлаштований на виробництві установи. Разом з тим, суд вважає, що застосовані до ОСОБА_1 заохочення не мають системного характеру, оскільки застосовані за підсумками роботи за відповідний квартал року, що не є достатнім для оцінки його сумлінності ставлення до праці.

Судом також враховано особу засудженого ОСОБА_1 в цілому, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів. В даний час ОСОБА_1 працює у СВК («21) та до праці ставиться задовільно, за весь період відбування покарання характеризується задовільно.

Суд, з огляду на суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особу в цілому та поведінку протягом всього строку відбування покарання, враховуючи відсутність беззаперечних доказів виправлення, приходить до висновку, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на цьому етапі є недоцільним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 81 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2021.

Суддя О.О. Тітова