
Справа № 192/687/21
Провадження № 1-в/192/153/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тітової О.О.,
за участю секретаря Петльованого Д.А.,
прокурора Дякуна Г.Г.,
представника ДУ СВК №21 Нікішенка В.М.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне Дніпропетровської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, який відбуває покарання у СВК №21, засуджений Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області 13.07.2018 за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
Початок строку: 30.08.2018 року
Кінець строку: 30.08.2022 року
ВСТАНОВИВ:
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому засуджений зазначає, що режим не порушує, стягнень не має, має 2 заохочення, працює на підприємстві установи, що свідчить про те, що він виправився.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» засуджений ОСОБА_1 просив клопотання задовольнити та звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково, оскільки він сумлінно працює, заохочення заробив, однак комісія, на його думку необґрунтовано прийшла до висновку про те, що він не довів свого виправлення.
Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні вважав, що ОСОБА_1 не довів свого виправлення.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не довів свого виправлення.
Суд, вислухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Юрі`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2018, яким він засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
Згідно характеристики, наданої начальником відділення соціально-психологічної служби №14, погодженої заст. начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» та довідки по особовій справі, ОСОБА_1 в установах виконання покарань за останньою судимістю знаходиться з 31.08.2018 року. За період перебування в УВП №4 міста Дніпро характеризувався задовільно, стягнень та заохочень не мав.
В Солонянській виправній колонії № 21 знаходиться з 20.09.2018 року. Працевлаштований на виробництві установи до цеху ССЦ №3, до праці ставиться задовільно. За час відбування покарання характеризується задовільно, порушень режиму утримання не допустив, стягнення відсутні, має два заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно. Приймає участь у виконання робіт із благоустрою установи, але під наглядом адміністрації. Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в роботі самодіяльних організацій та в реалізації програм диференційованого виховного впливу не бере. Не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення професійно-технічних навичок, вважає свій рівень достатнім. Підтримує зв`язки з рідними.
03.01.2020 комісією установи відмовлено у застосуванні зміни умов тримання відповідно статей 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України як особі, що не стає на шлях виправлення.
04.09.2020 комісією установи відмовлено в заміні не відбутої частини покарання більш м`яким покаранням, згідно ст. 82 Кримінального кодексу України, як особі, що не стала на шлях виправлення.
07.05.2021 комісією установи відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення від покарання, згідно ст. 81 Кримінального кодексу України, як особі, що не довела свого виправлення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів. За судимістю за якою він відбуває покарання в СВК №21 відбув 2/3 частини строку покарання. За час відбування покарання має два заохочення, які застосовані до нього 19.10.2020 року та 12.04.2021 року, порушення режиму утримання не допускав, стягнень не має.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Відповідно ст. 9 КВК України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов`язком засудженого, і виконання своїх обов`язків є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає в дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання до якого ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, суд враховує, що він має два заохочення, які застосовані до нього в 2020 та в 2021 роках, стягнень не має, працевлаштований на виробництві установи. Разом з тим, суд вважає, що застосовані до ОСОБА_1 заохочення не мають системного характеру, оскільки застосовані за підсумками роботи за відповідний квартал року, що не є достатнім для оцінки його сумлінності ставлення до праці.
Судом також враховано особу засудженого ОСОБА_1 в цілому, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів. В даний час ОСОБА_1 працює у СВК («21) та до праці ставиться задовільно, за весь період відбування покарання характеризується задовільно.
Суд, з огляду на суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особу в цілому та поведінку протягом всього строку відбування покарання, враховуючи відсутність беззаперечних доказів виправлення, приходить до висновку, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на цьому етапі є недоцільним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, ст. 81 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2021.
Суддя О.О. Тітова
The court decision No. 97447312, Solone District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 07.06.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 192/687/21. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: