Ухвала суду № 97443872, 20.05.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.05.2021 Справа № 554/2750/20

Провадження №2/554/383/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді – Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання – Плаксюк І.Ю.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Гонжака І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03.04.2019 року Полтавським окружним адміністративним судом розглянута справ № 440/3687/18 за позовом ОСОБА_1 , яким визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі – КДКА) про відмову в порушення дисциплінарної справи від 17.09.2018 року та зобов`язано КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.08.2018, яка зареєстрована КДКА Полтавської області 17.08.2018 за вхідним № 57/7-18.

24.01.2020 року Полтавським окружним адміністративним судом розглянута справ № 440/3026/19 за позовом ОСОБА_1 , яким визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушення дисциплінарної справи від 12.07.2019 року та зобов`язано КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.08.2018, яка зареєстрована КДКА Полтавської області 17.08.2018 за вхідним № 57/7-18.

На момент звернення до суду рішення не виконані, відповідач не розглядає його скарги у належний спосіб. Позивач вважає, що внаслідок невиконання вказаних рішеньПолтавського окружного адміністративного суду, йому заподіяно моральну шкоду, оскільки порушення закону не припинено, належним чином його скарги не розглядаються. Дані обставини викликають у позивача дискомфорт та почуття несправедливості як громадянина України, він змушений звертатися за захистом своїх порушених прав, що забирає у нього багато часу, завдає шкоду його здоров`ю, порушує життєві ритми і зв`язки, для поновлення яких необхідно додатковий час та зусилля, він постійно перебуває в напруженому психологічному стані, з`явилося відчуття постійної тривоги, хвилювання, нервові розлади, безсоння.

Ухвалою суду від 29.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та у справі призначене підготовче судове засідання.

04.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Вказує, що відповідно до п. 4.2 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області, яке затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 107 від 28.04.2017 (далі – Положення), КДКА Полтавської області діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. За п. 4.16 Положення рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів.

За приписами п. 6.5.1 Положення дисциплінарна палата розглядає скарги громадян, ухвали судів на дії адвокатів. Формою роботи Палати є засідання (п. 6.14 Положення). За результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень Палати, є рішення, яке викладається у письмовій формі, повинно містити відомості про дату і місце його прийняття, склад палати, яким воно ухвалювалося, назву питання, яке розглянуто, мотиви прийнятого рішення. Рішення Палати у дисциплінарній справі, крім вищезазначеної інформації, повинно містити також: прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який притягується до дисциплінарної відповідальності, встановлені обставини у дисциплінарній справі з посиланням на докази, мотиви, з яких ухвалено рішення, сутність рішення за результатами дисциплінарного провадження, дисциплінарне стягнення в разі його застосування, порядок і строк оскарження рішення.

Згідно з п. 6.7 Положення, у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як документ окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, Головою та Секретарем палати.

За ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат.

Ухвалюючи судове рішення про визнання протиправним та скасовуючи рішення КДКА Полтавської області від 12.07.2019 року, суд вирішив спір про права та обов`язки КДКА, які явно суперечать и та виходять за межі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року КДКА подано апеляційну скаргу у зв`язку з чим рішення суду не набрало чинності. 04.05.2020 року Другим апеляційним судом постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі № 440/3026/19.

12.07.2019 року дисциплінарна палата КДКА, приймаючи рішення про відмову в порушення дисциплінарної справи та надаючи оцінку фактам, викладеним у скарзі ОСОБА_1 , щодо його допиту 21.07.2004 року без участі адвоката Петрушанко О.Д., прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області встановила, що матеріалами перевірки підтверджено, що 21.07.2004 року ОСОБА_1 відвідувався слідчим прокуратури, про що зроблено відповідний запис у Журналі реєстрації виведених затриманих та взятих під варту ІТТ Козельщинського РВ УМВС України в Полтавській області та відповідна інформація відображена в листі начальника Козельщинського РВ УМВС України в Полтавській області від 07.12.2005 року. Адвокат Петрушанко О.Д. підтверджує, що слідча дія проведена за її участі. Матеріалами перевірки не встановлено обставин, які підтверджують проведення допиту ОСОБА_1 без участі адвоката Петрушанко О.Д.

Щодо скарги ОСОБА_1 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 , яка допитана в якості свідка у кримінальному провадженні, яка є суддею Кобеляцького районного суду Полтавської області, КДКА Полтавської області враховує правовий статус судді та наявний у неї імунітет, що позбавляє дисциплінарну палату проводити стосовно неї будь-які дії, які входять до компетенції дисциплінарних органів адвокатури, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 відносно судді ОСОБА_4 відмовлено.

У правовідносинах, що виникли між позивачем ОСОБА_1 та дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області відсутні обставини, які передбачають факт заподіяння моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України, оскільки відсутня вина КДКА.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року закрите підготовче провадження у справі. Витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду належним чином завірені копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 440/3687/19, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 440/3026/19, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 року у справі № 440/2067/20. Витребувано з КДКА Полтавської області належним чином завірені копії рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та копії документів, на підставі яких винесено дане рішення.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на наявність підстав для їх задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року він як голова дисциплінарної палати КДКА Полтавської області (далі – ДП КДКА) звернувся до Прокуратури Полтавської області щодо надання копій документів з кримінального провадження, тому очікувано було отримано відповідь, що ДП КДКА Полтавської області не є особою, якій надаються матеріали кримінального провадження. Скаржник ОСОБА_5 на лист ДП КДКА Полтавської області не надав протоколу допиту адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . КДКА Полтавської області було повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 на вказаних адвокатів та з урахуванням рішення адміністративного суду прийнято рішення 12.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яке оскаржено ОСОБА_1 до суду. За результатами судового розгляду Полтавським окружним адміністративним судом рішення КДКА скасовано. Рішення суду мотивовано лише тим, що член ДП КДКА Антипенко А.І. не взяла самовідвід. Вказане рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку, на даний час копія рішення суду за наслідками апеляційного розгляду до КДКА Полтавської області не надходила.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , його представника, представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до такого висновку.

Установлено, що 14.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Полтавської області зі скаргою щодо поведінки адвокатів, в якій просив поновити строк для звернення із скаргою та притягнути адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У скарзі зазначив, що вказані адвокати з 10.05.2004 року здійснювали захист його інтересів під час досудового слідства, які належним чином не виконували свої обов`язки щодо його захисту, що в подальшому привело до призначення йому судом найбільш суворої міри покарання – довічного позбавлення волі.

Згідно матеріалів кримінальної справи № 04580007 відносно ОСОБА_1 10.05.2004 року його було допитано як підозрюваного за участю адвоката Тесленко Т.В., 20.05.2004 року – як обвинуваченого за участю адвоката Петрушанко О.Д. Листи Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області не підтверджують зустрічі у вказані дати ОСОБА_1 з адвокатами, а також те, що ОСОБА_1 не доставляли до прокуратури Кобеляцького району для здійснення слідчих дій, що на думку скаржника свідчить про фальсифікацію протоколів його допиту.

Відповідно до протоколу додаткового допиту обвинуваченого від 21.07.2004 року ОСОБА_1 було допитано в приміщенні ІТТ Козельщинського РВ УМВС України в Полтавській області за участю адвоката Петрушанко О.Д., що не підтверджується відповіддю Козельщинського ІТТ від 24.11.2005 року, що зустрічі ОСОБА_1 з адвокатом в цей день не було.

Також, відповідь Полтавського УВП № 23 від 18.08.2017 року не підтверджує проведення 13.10.2004 року зустрічі адвоката ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , в той час коли згідно протоколу допиту обвинуваченого від 13.10.2004 року вказано про участь адвоката у даній слідчій дії.

Вважає, що вказані факти свідчать про порушення адвокатами присяги адвоката України, правил адвокатської етики та про неналежне виконання ними своїх обов`язків (а.с.114-116).

17.09.2018 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області прийнято рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено; в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 150, виданого КДКА Полтавської області 03.08.1993 року) відмовлено. Вказане рішення обґрунтоване тим, що скарга ОСОБА_1 містить посилання на обставини і факти, які вже неодноразово були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної палати адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

27.11.2015 кримінальне провадження №42013180190000005 від 10.01.2013 за ч.1 ст.365 КК України за фактом неналежного виконання свої професійних обов`язків адвокатом ОСОБА_4 під час проведення слідчих дій за участю ОСОБА_1 в період з 10.05.2004 по 12.05.2004 та неналежного виконання своїх професійних обов`язків адвокатом ОСОБА_3 в слідчих діях за участю ОСОБА_1 20.05.2004 та 13.10.2004 закрито у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

29.12.2015 кримінальне провадження №42015000000001359 від 08.07.2015 за ч.1 ст.364 КК України за фактом порушення права на захист ОСОБА_1 прокурором Кобеляцького району Полтавської області Панченко О.Г. та внесення останнім неправдивих відомостей до процесуальних документів, складених 10.05.2004 за результатами затримання ОСОБА_1 за заявою останнього про внесення слідчим прокуратури Кобеляцького району Полтавської області Клімановим О.О. неправдивих відомостей до протоколу допиту ОСОБА_1 від 10.05.2004 щодо участі адвоката Тесленко Т.В. при проведенні слідчої дії – закрито у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб прокуратури, органів внутрішніх справ та інших осіб ознак кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.1 ст.374, ч.1 ст.384 КК України.

29.09.2017 кримінальне провадження №42015000000001358 від 08.07.2015 за ч.1 ст.365 КК України відносно працівників правоохоронних органів закрито у зв`язку з відсутністю в їх діях ознак кримінального правопорушення.

Оскільки адвокат Тесленко Т.В. на час надання нею свідчень у кримінальному провадженні була та є суддею Кобеляцького районного суду Полтавської області, яка маючи правовий статус судді, то наявний у неї імунітет позбавляє дисциплінарні органи адвокатури проводити стосовно неї будь-які дії, які входять до компетенції дисциплінарної палати КДКА. Водночас, надані адвокатом Петрушанко О.Д. свідчення в кримінальному провадження про факт проведення слідчих дій, що були зумовлені звинуваченням її клієнта – ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення та необхідністю захисту її прав та інтересів, то адвокат у цьому випадку звільняється від обов`язку збереження адвокатської таємниці. При цьому, відомості про ОСОБА_1 , а також питання, з яких він звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз`яснень, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях та інші документи, одержані адвокатом під час здійснення ним адвокатської діяльності не розголошувалися та не надавалися (а.с.137-142).

ОСОБА_1 з даним рішенням не погодився та оскаржив його в судовому порядку.

03.04.2019 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3687/18 позов ОСОБА_1 до КДКА Полтавської області задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушення дисциплінарної справи від 17.09.2018 року та зобов`язано КДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.08.2018, яка зареєстрована КДКА Полтавської області 17.08.2018 за вхідним № 57/7-18.

Як вбачається, Полтавський окружний адміністративний суд погодився з правовою позицією відповідача, що ДП КДКА Полтавської області позбавлена можливості проводити будь-які дії в межах своєї компетенції з огляду на правовий статус судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Тесленко Т.В., яка була адвокатом у ОСОБА_1 . Водночас суд вказав на відсутність у резолютивній частині оскаржуємого рішення жодного висновку про результат вирішення прохальної частини скарги ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_4 , а також на відсутність посилання у рішенні на письмові пояснення ОСОБА_4 від 12.09.2019, які надані нею до КДКА Полтавської області в зв`язку з надходженням скарги ОСОБА_1 .

Водночас, Полтавський окружний адміністративний суд вказав, що відповідач КДКА Полтавської області при прийнятті рішення стосовно адвоката Петрушанко О.Д. щодо розголошення адвокатської таємниці виходив, що її свідчення в кримінальному провадження про факт проведення слідчих дій в певний період часу, що були зумовлені звинуваченням її клієнта – ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення та необхідністю захисту її прав та інтересів, то адвокат у цьому випадку звільняється від обов`язку збереження адвокатської таємниці. При цьому, відомості про ОСОБА_1 , а також питання, з яких він звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз`яснень, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях та інші документи, одержані адвокатом під час здійснення ним адвокатської діяльності не розголошувалися та не надавалися. Проте відповідач не досліджував протокол допиту в якості свідка ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42013180190000005 від 27.11.2015 року, зазначаючи, що постанова про закриття вказаного кримінального провадження не дає підстав для такого висновку, а пояснення адвоката Петрушканко О.Д. не містять такої інформації.

Водночас, суд оцінив критично посилання відповідача, що тягар доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку з огляду на відсутність у скаржника спеціальних знань та його утримання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Разом з цим, суд прийшов до висновку, що доводи ОСОБА_1 про наявний конфлікт інтересів з адвокатом Антипенко А.І., яка входила до складу комісії ДК КДКА Полтавської області, що розглядала його скаргу, не знайшли свого підтвердження (а.с. 98-102).

Як слідує з матеріалів даної справи, голова ДП КДКА Полтавської області Гонжак І.В. звернувся до скаржника ОСОБА_1 та начальника СВ прокуратури Полтавської області Бойка В.В. про надання копії протоколів допиту в якості свідків адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальних провадженнях №42013180190000005, №42015000000001358, №42015000000001359 та повідомити про стан розслідування у цих кримінальних провадженнях (а. с. 148, 149).

Прокуратура Полтавської області листом від 05.06.2019 року повідомила ДП КДКА Полтавської області, що відповідно до ст. 221 КПК України матеріали досудового розслідування для ознайомлення ДП КДКА Полтавської області не може бути надано, оскільки матеріали досудового розслідування для ознайомлення надаються за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування, а постанова про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому та прокурору. Вказаний перелік є вичерпним. Водночас було проінформовано, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №42015000000001358 від 08.07.2015 здійснюється слідчим відділом прокуратури Полтавської області, кримінальне провадження №42015000000001359 від 08.07.2015 закрито 24.05.2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження №42013180190000005 від 14.01.2013 року закрито 27.11.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 150).

12.07.2019 року ДП КДКА Полтавської області повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 на адвокатів Петрушанко О.Д. та ОСОБА_4 від 14.08.2018 року, прийнято рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відносно адвоката Петрушканко О.Д. та судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Тесленко Т.В. відмовлено; в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 150, виданого КДКА Полтавської області 03.08.1993 року) відмовлено (а.с. 153-161).

ОСОБА_1 і з даним рішенням ДП КДКА Полтавської області не погодився та оскаржив його в судовому порядку.

24.01.2020 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3026/19 позов ОСОБА_1 до КДКА Полтавської області задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушення дисциплінарної справи від 12.07.2017 року та зобов`язано КДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.08.2018, яка зареєстрована КДКА Полтавської області 17.08.2018 за вхідним № 57/7-18.

Вказане рішення суду мотивовано тим, що на момент прийняття оскаржуємого рішення від 12.07.2019 року у Полтавському окружному адміністративному суді на розгляді знаходилася справа № 440/1752/19 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Полтавської області, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення ДП КДКА Полтавської області від 15.01.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи та зобов`язання КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999 року). У вказаній справі 12.09.2019 прийнято рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Водночас, суд зауважує, що 29.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000001276 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України, внесено відомості за заявою ОСОБА_1 . У вказаній заяві ОСОБА_1 просив внести відомості за фактом порушення адвокатом Антипенко А.І. адвокатської таємниці та розголошення конфіденційності розмови, відмови у виконанні виданого Регіональним центром з надання Безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД) у Полтавській області доручення від 02.08.2018 та відмови у наданні безплатної правової допомоги, за фактом співучасті адвоката ОСОБА_6 у зловживанні службовим становищем начальником організації БВПД у Полтавській області Арамєєвою Л.Л., а також розтрати коштів адвокатом Антипенко А.І., в результаті ненадання нею правової допомоги ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 42019000000001276 закрите.

Суд вважає, що за наявності вищевказаних обставин адвокат Антипенко А.І., яка входила до складу членів ДП КДКА Полтавської області та брала участь у розгляді скарги ОСОБА_1 від 14.08.2018, в порушення п. 7.5 Регламенту не заявила собі самовідвід з метою уникнення конфлікту інтересів з ОСОБА_1 , тому рішення ДП КДКА Полтавської області від 12.07.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас інші доводи позову ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки при винесенні вказаного рішення за результатами повторного розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.08.2018 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 440/3687/18 ДП КДКА Полтавської області враховані всі висновки, що були викладені судом у вказаному рішенні та слугували підставою для визнання протиправним та скасування попереднього рішення ДП про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 17.09.2018 (а.с. 107-112).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з перерахованих обставин, позивач вважає, що у даному випадку має місце делікт – правопорушення, за яке має настати цивільна відповідальність, а саме сплата відповідачем компенсації за спричинення моральної шкоди, яку він визначає сумі 10 000 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України регламентовано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, статтею 23 якого визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній і чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п.3).

Згідно з п. п. 4, 5 зазначеної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з приписів ст. ст.23, 1167 ЦК України, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, що складається з наступних елементів: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Як регламентовано частиною третьою статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на це зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Позивач ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що він зазнав душевних страждань та переживань через неправомірне рішення відповідача, що вплинуло на його моральний стан і призвело до порушення звичного способу життя.

Однак такі доводи позивача суд вважає необгрунтованими, оскільки позивачем не надано суду достовірних та достатніх доказів з приводу порушення його прав відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч означеній нормі позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, а так само й моральних або фізичних страждань у зв`язку з рішенням відповідача, не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та чим це підтверджується, не підтвердив наявності причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправними рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача, а також вини останнього в її заподіянні.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

При цьому, зважаючи на характер спору, позивач не звільнений від обов`язку доведення позовних вимог про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України у співвідношенні з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач мав би довести: наявність моральної шкоди; наявність неправомірних рішень, дій чи бездіяльності відповідача; наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача та завданою позивачу моральною шкодою, а також наявність вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди у визначеному ним розмірі.

Проте позивачем не наведено чітких та конкретних підстав на відшкодування моральної шкоди в розмірі заявлених позовних вимог, наявності причинно-наслідкового зв`язку між вказаним рішенням і завданою моральною шкодою, а також вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди.

Позивач у поданій позовній заяві лише декларує і перераховує ті фактори, в яких, як він вважає, виражається завдана йому моральна шкода, однак не вказує чим саме підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Так, окрім копій судових рішень, якими скасовано рішення відповідача від 17.09.2018 року та 12.07.2019 року, а також винесених після цього з урахуванням висновків суду подальших рішень відповідача за результатами розгляду його скарги від 14.08.2018 року, ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання будь-яких душевних страждань, переживань або психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали, яких він міг зазнати у зв`язку з прийняттям відповідачем спірного рішення, не визначив якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, зазначені позивачем документи не підтверджують погіршення його стану здоров`я та не свідчать про порушення звичайних життєвих зв`язків, їх тривалість, характер тощо саме в результаті описаної ним діяльності відповідача під час розгляду його скарг. Натомість, зазначені обставини ґрунтуються лише на викладеному в позовній заяві та поясненнях позивача в судовому засіданні.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів дійсного спричинення відповідачем моральної шкоди і причинно-наслідкового зв`язку між погіршенням стану здоров`я та морального стану позивача за наведеними вище критеріями їх оцінки.

Судом не встановлено наявності вини відповідача в порушенні звичного способу життя та психічного стану позивача, що нібито призвели до моральних страждань, втрат немайнового характеру, про які він зазначає у позові.

Також позивачем не доведено такого рівня страждань, що він їх оцінив у грошовому виразі в сумі 10000 грн., які б вказували на необхідність відшкодування шкоди та визначення судом відповідної компенсації.

Крім того, позивачем не надавались докази та навіть не зазначалось про те, що він звертався, наприклад, до будь-яких установ з приводу свого самопочуття, фізичного чи психічного стану здоров`я тощо.

Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає, що доводи позивача про завдання йому моральної шкоди з вини відповідача не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час судового розгляду.

Таким чином, на основі представлених суду доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, і взаємний зв`язок у їх сукупності, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 81, 83, 259, 353 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Судовий витрати покласти на державу.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: Державна установа «Полтавська установа виконання покарань № 23», адреса: м. Полтава, вул. Пушкіна, 91

Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, код ЄДРПОУ 22543623, юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 6, офіс 2.

Повний текст рішення у зв`язку перебуванням судді у відпустці у період з 28.05.2021 року по 06.06.2021 року складено 07.06.2021 року.

Суддя Л.В.Гольник