Рішення № 97440518, 04.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5030/21

Провадження № 2/643/3328/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бойчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод», третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в :

22 березня 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. на кожного, яка була завдана внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалися, що 24 березня 2018 року ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем «KRASZ G2BSFX», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким на правовій основі володіло ТДВ «Салтівський хлібзавод», на якому рухався по автодорозі сполученням Краснокутськ-Старий Мерчик з боку с.м.т. Старий Мерчик у напрямку автодороги сполученням Київ-Харків-Довжанський на території Валківського району Харківської області. Під час руху водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані стомлення, заснув за кермом та втратив контроль над автомобілем, чим порушив вимоги п. 2.9 б), п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення пасажири автомобілю «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачі у справі, отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості кожен. Вироком Валківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Вирок набрав законної сили 31 жовтня 2020 року. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що діями ОСОБА_4 їм було завдано моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень кожному. Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка виражається у фізичних болях, отриманих ним під час ДТП та під час лікування, які змушений був терпіти, витримувати болючі операції та процедури, не міг тривалий час обходитися без сторонньої допомоги, порушився його колишній спосіб життя, утворилися психологічні чинники, які стали джерелом негативних емоцій та переживань, призвели до погіршення здоров`я, був втрачений душевний спокій та колишній спосіб життя. У зв`язку із травмою руки та ноги позивач не міг обходитися без сторонньої допомоги у самих буденних справах, був змушений звертатися за допомогою до дружини та дочки, з якими проживає, та до сторонньої допомоги. Дані зміни життя призвели до моральних страждань та хвилювань, до теперішнього часу він не може увійти у колишній ритм життя. У зв`язку з ДТП позивач утратив неофіційну працю, котра годувала його сім`ю, через деякий час належить зробити ще кілька операцій, після закінчення лікування, в зв`язку з отриманою травмою та зазначеними наслідками, позивач змушений буде проходити МСЕК, яка буде визначати його працездатність. Такі обставини принижують честь і гідність позивача ОСОБА_1 , через події, що відбулися, він втратив душевний спокій, постійно відчуває нервову напругу, стрес, перебуває в роздратованому стані, погіршилися його стосунки з оточуючими, зруйновані звичні життєві зв`язки, пропали сон та апетит, порушені нормальні умови життя, матеріальне становище його сім`ї дуже погіршилося, оскільки він як раніше не може працювати, до теперішнього часу водій ОСОБА_4 досі не приніс своїх вибачень, не надав матеріальної допомоги на лікування, що ще більше посилює моральні хвилювання. Спричинену моральну шкоду оцінює у розмірі 20 000 гривен. Позивач ОСОБА_2 в обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження та проходила лікування стаціонарно у ХМКЛШНМД з 24.03.2018 по 02.05.2018, амбулаторне лікування у поліклініці за місцем проживання, їй досі важко пересуватися, згідно з висновком судово-медичної експертизи у результаті ДТП їй було заподіяно середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками тривалості розладу здоров`я. Внаслідок ДТП їй завдано моральної шкоди, яка виражається у фізичних болях, отриманих ним під час ДТП та під час лікування, які змушений був терпіти, витримувати болючі операції та процедури, не міг тривалий час обходитися без сторонньої допомоги, порушився її колишній спосіб життя, утворилися психологічні чинники, які стали джерелом негативних емоцій та переживань, призвели до погіршення здоров`я, був втрачений душевний спокій та колишній спосіб життя. Вона вимушена позичати кошти у борг для проходження лікування, що посилило її хвилювання та негативні емоції, до теперішнього часу вона перебуває у боргах перед людьми, які надавали їй матеріальну допомогу. ЇЇ бюджет до ДТП становила її пенсія, вона також неофіційно працювала, адже пенсії на життя не вистачало, після ДТП вона втратила неофіційну працю, котра годувала її. Дані зміни життя призвели до втрати душевного спокою, вона постійно відчуває нервову напругу, стрес, перебуває в роздратованому стані, погіршилися її стосунки з оточуючими, зруйновані звичні життєві зв`язки, пропали сон та апетит, порушені нормальні умови життя, позивач не може виходити на улицю самостійно з метою сходити до магазина за продуктами, вона не може себе утримувати як раніше, адже за станом здоров`я вже не може працювати, до теперішнього часу водій ОСОБА_4 досі не приніс своїх вибачень, не надав матеріальної допомоги на лікування, що ще більше посилює моральні хвилювання. Спричинену моральну шкоду оцінює у розмірі 20 000 гривен. Позивач ОСОБА_3 в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральної шкоди, яка виражається у фізичних болях, отриманих ним під час ДТП та під час лікування, які змушений був терпіти, витримувати болючі операції та процедури, не міг тривалий час обходитися без сторонньої допомоги, порушився його колишній спосіб життя, утворилися психологічні чинники, які стали джерелом негативних емоцій та переживань, призвели до погіршення здоров`я, був втрачений душевний спокій та колишній спосіб життя. У зв`язку із травмою руки та ноги позивач не міг обходитися без сторонньої допомоги у самих буденних справах, був змушений звертатися за допомогою до дружини та сина, з якими проживає, та до сторонньої допомоги. Дані зміни життя призвели до моральних страждань та хвилювань, до теперішнього часу він не може увійти у колишній ритм життя. У зв`язку з ДТП позивач утратив неофіційну працю, котра годувала його сім`ю, адже джерелом існування його сім`ї були його та його дружини пенсія, їх син має захворювання нирок, що потребує щоденного медичної підтримки, внаслідок ДТП він втратив неофіційну роботу, за рахунок якої, у тому числі, існувала його сім`я. Наведені обставини принижують честь і гідність позивача ОСОБА_3 , через події, що відбулися, він втратив душевний спокій, постійно відчуває нервову напругу, стрес, перебуває в роздратованому стані, погіршилися його стосунки з оточуючими, зруйновані звичні життєві зв`язки, пропали сон та апетит, порушені нормальні умови життя, матеріальне становище його сім`ї дуже погіршилося, оскільки він як раніше не може працювати, до теперішнього часу водій ОСОБА_4 досі не приніс своїх вибачень, не надав матеріальної допомоги на лікування, що ще більше посилює моральні хвилювання. Спричинену моральну шкоду оцінює у розмірі 20 000 гривен. Також позивачі посилалися, що згідно з технічним паспортом серії НОМЕР_3 , власником автомобілю ««KRASZ G2BSFX», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТДВ «Салтівський хлібзавод», законним користувачем зазначеного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди було ТДВ «Харківський хлібзавод», а водій ОСОБА_4 був працівником даного товариства. Згідно з наказом № 51-к від 15.03.2018 ОСОБА_4 був прийнятий на роботу у ТДВ «Салдтівський хлібзавод» на посаду водія у цех № 11 з 16.03.2018. Відповідно до подорожнього листа від 23.03.2018 ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах із законним користувачем транспортного засобу - ТДВ «Салтівський хлібзавод». Посилалися, що ТДВ «Харківський хлібзавод», як особа, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом «KRASZ G2BSFX», державний номерний знак НОМЕР_1 , зобов`язана відшкодувати заподіяні його працівником, водієм ОСОБА_4 , під час виконання ним своїх трудових обов`язків, збитки, а саме - компенсувати спричинену позивачам моральну шкоду, яку вони оцінюють у розмірі 20 000 грн. на кожного. В межах кримінального провадження пред`явлений позивачами цивільний позов був залишений без розгляду. На момент звернення до суду відповідач не відшкодував позивачам спричинену їм моральну шкоду, у зв`язку з чим останні змушені звернутися до суду з даним позовом.

30 квітня 2021 року представник відповідача ТДВ «Харківський хлібзавод» через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, через канцелярію суду надали заяви, в яких просили суд розглядати справу за їх відсутності, задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ «Харківський хлібзавод» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТДВ «Харківській хлібзавод», у поданій заяві позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 08 травня 2021 року, про причини неявки суду не повідомив, правом на подачу письмових пояснень стосовно позовної заяви не скористався. Будь-яких клопотань від третьої особи не надходило.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Як встановлено вироком Валківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року, 24 березня 2018 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем «KRASZ G2BSFX», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому рухався по автодорозі Краснокутськ-Старий Мерчик з боку с.м.т. Старий Мерчик у напрямку автодороги Київ-Харків-Довжанський на території Валківського району Харківської області. Під час руху в районі електроопори № 70 ОСОБА_4 , перебуваючи у стані стомлення, заснув за кермом та втратив контроль над автомобілем, чим порушив вимоги п. 2.9 б) ПДД України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані стомлення. Утративши контроль над керуванням автомобіля, ОСОБА_4 допустив виїзд автомобіля «KRASZ G2BSFX», державний номерний знак НОМЕР_1 , на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, згідно з якими: перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також п. 12.1 ПДР України, згідно з якими: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Внаслідок порушення ОСОБА_4 вказаних вимог ПДР України відбулося зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , завдано тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, а саме: ОСОБА_2 - закритий уламковий перелом нижньої третини діафіза лівої стегнової кістки; закритий перелом верхньої третини дііфіза лівої малогомілкової кістки; закритий дрібноуламковий поперечний перелом середньої третини дііафіза лівої великогомілкової кістки. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/701-А/18 від 04.09.2018, проведеної в кримінальному провадженні, ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели за собою тривалий розлад здоров`я; ОСОБА_3 - закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці із зсувом; багатоуламковий перелом лівої стегневої кістки на межі нижньої і середньої третини діафіза. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/699-А/18 від 04.09.2018, проведеної в кримінальному провадженні, ОСОБА_3 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели за собою тривалий розлад здоров`я. ОСОБА_1 - садна тім`яної області; закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці; закритий перелом лівої ліктьової кістки на межі середньої і нижньої третини діафіза; внутрішньо суглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/700-А/18 від 04.09.2018, проведеної в кримінальному провадженні, ОСОБА_1 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели за собою тривалий розлад здоров`я.

Зазначеним вироком від 30 вересня 2020 року, який набрав законної сили 31.10.2020, у справі № 615/56/19 ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України та призначено покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами, в силу ст. 75 КК України від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині основного покарання звільнено з випробуванням строком на 1 рік, на підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 березня 2018 року, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, адже працював на посаді водія в ТДВ «Харківській хлібзавод» та на момент дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки, що знаходить своє підтвердження витягом з наказу № 51-К 15.03.2018 про прийняття ОСОБА_4 на роботу на посаду водія у цех № 11 з 16.03.2018 з оплатою згідно зі штатним розписом.

Власником спеціалізованого вантажного фургону хлібного марки «KRASZ G2BSFX», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТДВ «Салтівський хлібзавод», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність ТДВ «Салтівський хлібзавод», як власника транспортного засобу спеціалізованого вантажного фургону хлібного марки «KRASZ G2BSFX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована Приватним акціонерним товариством «СК «УНІКА» згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8042509 від 30.12.2017, який станом на 24.03.20218 є діючим, на страхову суму за полісом на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200000,00 гривень.

Згідно з листом ПрАТ «СК «УНІКА» за вих. № 00327137 від 14.11.2019, ОСОБА_1 нарахували до виплати 2233,80 гривень у якості суми страхового відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У пред`явленому позові позивач ОСОБА_1 зазначив, що вказану страхову виплату ним було отримано.

Згідно з листом ПрАТ «СК «УНІКА» за вих. № 00331797 від 12.12.2019, ОСОБА_2 нарахували до виплати 3350,70 гривень у якості суми страхового відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У пред`явленому позові позивач ОСОБА_2 зазначила, що вказану страхову виплату нею було отримано.

Позивачем ОСОБА_3 , як на це він посилається у позовній заяві, було отримано страхову виплату в рахунок страхового відшкодування моральної шкоди в розмірі 3350,70 гривень, яка була нарахована у такому розмірі, згідно із листом ПрАТ «СК «УНІКА» за вих. № 00332015 від 24.01.2020.

Відповідно до наведеного вище вироку суду, ухвалою суду від 29.09.2020 цивільні позови потерпілих та цивільного позивача залишено без розгляду, та роз`яснено можливість звернутися з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова з 24 березня 2018 року по 16 квітня 2018 року, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № 7877. Із копій чеків та виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 7877, наданих позивачем, убачається, що згідно з призначення лікаря обґрунтовано на лікування він витрачав грошові кошти.

З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова з 24 березня 2018 року по 02 травня 2018 року, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № 7866. Із копій чеків та виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 7866, наданих позивачем, убачається, що згідно з призначення лікаря обґрунтовано на лікування він витрачав грошові кошти.

ОСОБА_3 з приводу отриманих тілесних ушкоджень знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова з 24 березня 2018 року по 20 квітня 2018 року, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № 7865. Із копій чеків та виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 7865, наданих позивачем, убачається, що згідно з призначення лікаря обґрунтовано на лікування він витрачав грошові кошти.

За правилами ч. 1 ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави, як це закріплено вимогами п. 2 ч. 2 ст. 50 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Учасниками справи визнаються та підтверджені вироком Валківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року фактичні обставини справи, а саме факт заподіяння позивачам моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 березня 2018 року та яка відбулась з вини третьої особи ОСОБА_4 під час виконання останнім трудових обов`язків на посаді водія ТДВ «Салтівський хлібзавод».

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 18 наведеної вище Постанови Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди мають виявляти і всебічно з`ясовувати причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачам в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини ОСОБА_4 , що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, суд виходить з того, що через події дорожньо-транспортної пригоди, що відбулися, позивачі втратили душевний спокій, постійно відчувають нервову напругу, стрес, перебувають в роздратованому стані, погіршилися їх стосунки з оточуючими, зруйновані звичні життєві зв`язки, ними втрачені сон та апетит, порушені нормальні умови життя, матеріальне становище їх сімей дуже погіршилося, оскільки водій ОСОБА_4 досі не приніс ним своїх вибачень, не надав матеріальної допомоги на лікування, посилюються їх емоційні хвилювання. За змістом вказаних норм зобов`язання з відшкодування шкоди - це такі цивільно-правові зобов`язання, в яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно завданої шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що в межах розгляду кримінального провадження цивільний позов потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було залишено без розгляду, тому вони звернулися в порядку цивільного судочинства із позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки їм діями третьої особи - засудженого вироком Валківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 була заподіяна така шкода внаслідок його злочинних дій.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, ураховуючи, що вина третьої особи ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинних дій, направлених на заподіяння здоров`ю позивачів, доведена вироком суду, який набрав законної сили, завдані злочинними діями третьої особи позивачам тілесні ушкодження, які за критерієм небезпеки життя є середнього ступеня тяжкості тілесними ушкодженнями, мають причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою третьої особи і моральною шкодою, якої він завдав позивачам, що виразилась у душевних стражданнях позивачів, яких вони зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою щодо них, а також у фізичному болю та стражданнях, яких позивачі зазнали у зв`язку з ушкодженням здоров`я, отримані ушкодження змусили позивачів вживати додаткових заходів для відновлення свого здоров`я, а саме - проведення тривалого лікування, ураховуючи визнання відповідачем ТДВ «Салтівський хлібзавод» позовних вимог позивачів в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При таких обставинах, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, за наслідками розгляду позову з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод», третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь ОСОБА_2 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь ОСОБА_3 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 31 липня 1997 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 01 листопада 1996 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий 28 грудня 2001 року МВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод», код ЄДРПОУ: 41659659, юридична адреса: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1.

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_11 , виданий Валківським РВ УМВС України в Харківській області, 24 вересня 2009 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено і підписано 07 червня 2021 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова