Постанова № 97439965, 04.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/2628/21

1-кп/185/392/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

секретаря - Самойленко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021040370000007 від 03 січня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Павлоградського району,

Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого,

не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

раніше судимого:

- 20.09.2016 року Павлоградським міськрайонним судом

Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 4 років

позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України приєднано частково

невідбутий строк за вироком Тернівського міського суду від 18.09.2009

року - до 4 років 3 місяці позбавлення волі. 07.02.2020 року звільнений

по відбуттю строку покарання;

- 25.05.2020 року Павлоградським міськрайонним судом

Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років

позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України - з іспитовим

строком на 3 роки. 17.09.2020 року вирок переглянуто Дніпровським

апеляційним судом до відбування покарання у виді 3 років позбавлення

волі. Покарання не відбув,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

за участі прокурора - Зейналова І.А.о.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 15.08.2020 року о 15.00 год., проходячи по провулку Партизанський с. Богуслава Павлоградського району, повз територію кладовища, де біля входу на кладовище зі сторони провулку Партизанський, побачив велосипед марки «Україна», який належить ОСОБА_2 і у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна. ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне, повторне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю контролю зі сторони власника майна та тим, що в цей час за ним ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченим, з корисливих мотивів, повторно, 15.08.2020 року о 15.10 год. підійшов ближче до місця, де стояв велосипед, оглянувшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав даний велосипед, вартістю 1131,95 грн., що належать ОСОБА_2 , чим спричинив останньому матеріального збитку на суму 1131 грн. 95 коп. Після чого, з місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 02.09.2020 року, приблизно в обідній час доби (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 , проходячи повз Богуславську ЗШ І-ІІІ ступенів, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав, вул. Центральна, 65, одразу припустив, що у школі можуть перебувати речі, які становлять матеріальну цінність, у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна. З метою реалізації злочинного умислу, 02.09.2020 року, в обідній час доби (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 , зайшов до Богуславської ЗШ І-ІІІ ступенів, через запасний вхід, що розташований зі сторони подвір`я школи, піднявся на другий поверх, та зайшов до приміщення роздягальні, та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна скориставшись відсутністю контролю зі сторони власника майна та тим, що в цей час за ним ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченим, з корисливих мотивів, повторно, оглянувши речі, викрав мобільний телефон марки «Lenovo» модель S520, вартістю 1100 грн., що належать ОСОБА_3 та перебував у користуванні неповнолітньої ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 1100 грн. Після чого, з місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, приблизно в середині грудня місяця 2020 року (точної дати та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 , проїжджаючи на велосипеді повз будинок АДРЕСА_4 , припустив, що у вказаному будинку можуть перебувати речі, які становлять матеріальну цінність, та у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Так, з метою реалізації злочинного умислу, приблизно в середині грудня місяця 2020 року (точної дати та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 , через хвіртку зайшов на територію домоволодіння, підійшов до вхідних дверей будинку, де за допомогою сили рук відкрив замок, та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю контролю зі сторони власника майна та тим, що в цей час за ним ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченим, проник до вказазного будинку, звідки таємно, повторно викрав електричний тример WERK ЕРТ-22 вартістю 433 грн. 33 коп., бідон алюміневий на 20 л. вартістю 300 грн., бідон алюміневий на 25 л. вартістю 366 грн 67 коп, телевізор «Янтарь», вартість якого визначити не представилось можливим, що належать ОСОБА_5 , чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 1100 грн. Після чого, з місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, приблизно 24.12.2020 року о 00.00 год. (точної дати та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 , припустив, що у вказаному будинку можуть перебувати речі, які становлять матеріальну цінність, та у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Так, з метою реалізації злочинного умислу, приблизно 24.12.2020 року о 00.00 год. (точної дати та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 через хвіртку зайшов на територію домоволодіння, де шляхом розбиття скла вікна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна скориставшись відсутністю контролю зі сторони власника майна та тим, що в цей час за ним ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченим, проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав телевізор марки «Samsung» діагональ 43 дюймів, модель «Т5300», вартістю 8901 грн. 12 коп., що перебував у користуванні у ОСОБА_6 та належить ОСОБА_7 чим спричинив останній матеріального збитку на вказану суму. Після чого, з місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті він повністю згоден. Додав, що дійсно 15.08.2020 року він викрав велосипед в с. Богуслав Павлоградського району, 02.09.2020 року в приміщенні роздягальні школи с. Богуслав, він викрав мобільний телефон. Також, у грудні 2020 року він зайшов на територію подвір`я вул. Затишна в с.Богуслав, де відкрив вхідні двері силою рук, та зайшовши до будинку викрав триммер, 2 бідони алюміневі та телевізор. 24.12.2020 року через хвіртку він зайшов на територію домоволодіння по вул. Горького с. Богданівка , де викрав телевізор. Все майно пізніше було ним повернуто потерпілим. У скоєному він щиро кається. Причиною скоєного є карантинний режим, та в звязку з цим відсутністю у нього роботи.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що він винний у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Його дії кваліфікуються за ч.3 ст. 185 КК України.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочинів.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обвинувачений вчинив злочини, які відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характерезується задовільно, вину визнав у повному обсязі.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч.6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року з наступними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші-після постановлення вироку, покарання за останні за часом вироком призначаються із застосуванням як ст.70, так і ст. 71 КК (2341-14): спочатку-за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього-за правилами ч.4 ст. 70 КК; потім-за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно-за сукупністю вироків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.2 ст. 185 УК України у вигляді позбавлення волі.

17.09.2020 року ОСОБА_1 був засуджений вироком Дніпровського апеляційного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 скоїв до постановлення вироку Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2020 року, покарання останньому має бути призначене за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим за вироком Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2020 року у вигляді трьох років позбавлення волі.

Крім того, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає необхідним до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2020 року, оскільки після вироку, але до повного відбування покарання вчинив нове кримінальне правопорушення.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки виправити останнього та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 4522 (чотири тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази розподілити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання покарання, призначеного за новим вироком, покаранням за попереднім вироком Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2020 року, та призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків,до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2020 року, та призначити остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки «Lenovo» модель S520, перееданий під розписку ОСОБА_3 - залишити останьому за належністю;

- зламаний телевізор «Янтар» та електричний тример WERK ЕРТ-22, передні на зберігання ОСОБА_5 - залишити останній за належністю;

- велосипед марки «Україна», перееданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4522 (чотири тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 80 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні

Суддя С.О. Тимченко