Постанова № 97439325, 24.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32250/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В., за участю секретаря Хоменко О.В., прокурора Прокопова О.Е., захисника Пашкова Є.Є., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народного депутату України IX скликання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 30/52, складеного 23.07.2020 головним спеціалістом другого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 будучи народним депутатом України IX скликання, порушив п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: звернувся з письмовим поданням до Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами про зарахуванням своєї рідної сестри ОСОБА_3 на посаду помічника-консультанта народного депутата України за строковим трудовим договором (патронатна служба) з 12.05.2020 на строк його депутатських повноважень із встановленням заробітної плати у розмірі 26 225,00 грн. на місяць, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він не вчиняв будь-якого правопорушення, про яке мова йде в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки, його дії відповідали вимогам діючого законодавства.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Пашков Є.Є. зазначив, що ОСОБА_1 реалізуючи повноваження народного депутата України, які визначені ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України», у зв`язку з чим, та відповідно до абазу 1 частини 1 ст. 3.3 Положення про помічника-консультанта народного депутата України (далі-положення) звернувся до Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами про зарахування ОСОБА_3 на посаду помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_1 . Тобто, такі дії не здійснені в умовах саме реального конфлікту інтересів, оскільки вони здійснені в спосіб та порядку, як це зазначено у Законі та Положенні.

Прокурор у судовому засіданні вказав на достатність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення особи, прокурора, захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 обраний народним депутатом України дев`ятого скликання. 29.08.2019 ОСОБА_1 , як народний депутат України, склав присягу на вірність України та скріпив її особистим підписом.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим та іншими законами та прийнятим відповідно до них Положенням про помічника-консультанта народного депутата, яке затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 3.3. Положення про помічника-консультанта народного депутата зарахування на посаду помічника-консультанта народного депутата України проводиться на підставі письмового подання народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України. В поданні зазначається: прізвище, ім`я та по батькові кандидата на посаду, зарахування на постійній основі чи за сумісництвом, строк дії трудового договору, розмір встановлюваної заробітної плати, дата зарахування. До письмового подання народного депутата України додаються особиста заява особи, яку приймають на цю посаду, та інші документи, передбачені законодавством

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

06.05.2020 ОСОБА_1 звернувся з письмовим поданням до Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами про зарахування своєї рідної сестри ОСОБА_3 на посаду помічника-консультанта народного депутата України (патронатна служба) з 12.05.20.20 на час його депутатських повноважень із встановленням заробітної плати у розмірі 26 225 грн на місяць.

Розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами від 08.05.2020 № 786-у, на підставі подання народного депутата України ОСОБА_1 від 06.05.2020 ОСОБА_3 зараховано на посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_1 на час його депутатських повноважень (патронатна служба).

В силу положень п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) ОСОБА_1 є народним депутатом України та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, в тому числі вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про статус народного депутата України» неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави. Частиною 3 цієї статті встановлено, що народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 23-943/0/4-07 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності, пов`язані з корупцією» зазначено, що законодавство про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існує суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Письмове подання ОСОБА_1 до Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами щодо зарахування ОСОБА_4 на посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_1 , було його закріпленим правом та прямо передбачене Законом України «Про статус народного депутата України».

Приватний інтерес у діях ОСОБА_1 не може свідчити про наявність у його діях реального конфлікту інтересів, оскільки реальний конфлікт інтересів підтверджується лише наявністю суперечностей між приватним інтересом та його представницькими повноваженнями, які безпосередньо впливають на об`єктивність прийняття ним рішення, а також вчинення або не вчинення їх.

Аналізуючи викладене, у діях ОСОБА_1 як народного депутата України вбачається лише «потенційний конфлікт інтересів» за вчинення якого не передбачена відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю, що в даному випадку не мало місця адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та, відповідно, у діях ОСОБА_1 склад такого правопорушення відсутній, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 14, 172-7, 247, 252, 266, 280 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-7 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя В. В. Бортницька