Ухвала суду № 97439253, 02.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

02.06.2021 Справа № 756/7087/19

Справа пр. № 2/756/448/21

ун. № 756/7087/19

У Х В А Л А

02 червня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, акціонерного товариства "Альфа-Банк" про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі- АТ "Альфа-Банк") про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

У судові засідання, призначені на 09 год 30 хв 12 квітня 2021 року та 09 год 30 хв 02 червня 2021 року, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, позивачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки, в судові засідання суд завчасно не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась, подала до суду заяву, у якій просила суд розглядати справу за її відсутності та залишити позов без розгляду.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся, подав до суду заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача АТ "Альфа-Банк" у судове засідання не з`явився, відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлявся, представник відповідача подав до суду заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності та залишити позов без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3 ст. 128 ЦПК України).

Згідно з нормою п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Нормою ч. 1 ст. 131 ЦПК України на учасників судового процесу покладено обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Позивачі про судові засідання, призначені на 09 год 30 хв 12 квітня 2021 року та 09 год 30 хв 02 червня 2021 року повідомлялися шляхом надіслання їм судових повісток про виклик за вказаною ними у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 167, 168, 179, 180). Поштові повідомлення з повістками про виклик позивачів у судові засідання на 09 год 30 хв 12 квітня 2021 року та 09 год 30 хв 02 червня 2021 року повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресатів (а. с. 171, 172, 181, 182).

Заяв про зміну адреси свого місцезнаходження позивачі у ході розгляду справи не повідомляли.

У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною позивачем у позовній заяві, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Зважаючи на наведені обставини та ураховуючи положення п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, суд дійшов висновку, що повістки про виклик позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 09 год 30 хв 12 квітня 2021 року та 09 год 30 хв 02 червня 2021 року, вважаються доставленими їм.

Ч. ч. 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з нормою п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

У судові засідання, призначені на 09 год 30 хв 12 квітня 2021 року та на 09 год 30 хв 02 червня 2021 року, позивачі не з`явилися, позивачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки, які є поважними, в судові засідання суд завчасно не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Європейський суд з прав людини підкреслив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Оскільки позивачі, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися у судове засідання, не повідомили про причини неявки та завчасно не надали суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання, від позивачів не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., АТ "Альфа-Банк" про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,5 кв. м, житловою площею 17,8 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ч. ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову слід скасувати.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 158, 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, акціонерного товариства "Альфа-Банк" про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - залишити без розгляду.

Скасувати захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року у справі №756/7087/20 щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,5 кв. м, житловою площею 17,8 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук