Рішення № 97435786, 03.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 р. Справа№200/2411/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачці статусу безробітної особи з 04.06.2019 року;

- скасувати як незаконне рішення відповідача про відмову у наданні позивачці статусу безробітної особи з 04.06.2019 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 04.06.2019 року про надання їй статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20 позовні вимоги позивачки до Костянтинівського міського центру зайнятості задоволені, визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі позивачці направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду контролер газового господарства».

На підставі вказаного вище рішення суду від 23 червня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою відповідно до якої просила скасувати рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та повторно розглянути її заяву від 04 червня 2019 року про надання позивачці статусу безробітної особи.

Проте, зазначає позивачка, нею було отримано відповідь Костянтинівського міського центру зайнятості відповідно до якої їй було відмовлено в наданні статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року.

Вказує, що рішення відповідача про відмову їй в наданні статусу безробітної особи вмотивоване тим, що позивачка не відвідала роботодавця та не надала у встановлений строк без поважних причин письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди, що передбачено Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу від 19.09.2018 року № 792.

Позивачка звертає увагу суду на той факт, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року суд, задовольняючи її позовні вимоги, визнав протиправним вищевказане направлення відповідача до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації, тобто, на переконання позивачки, відповідач взагалі не мав права видавати їй зазначене направлення, а також не мав права вимагати від неї відвідування роботодавця згідно виданого направлення.

Рішення відповідача про відмову їй в наданні статусу безробітної особи позивачка вважає незаконним та просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Відповідачем відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 станом на 03.06.2021 року до суду не надано.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 09 березня 2021 року залишив його без руху, надавши позивачці строк для усунення його недоліків.

На виконання вищезазначених вимог ухвали суду від 09 березня 2021 року позивачкою долучено довідку про доходи, пояснення щодо спірного рішення, твердження щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до цього позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Одночасно, цією ж ухвалою, суд відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі та зобов`язав відповідача надати суду належним чином завірену копію рішення Костянтинівського міського центру зайнятості про відмову позивачці в наданні статусу безробітної особи з 04.06.2019 року.

У період з 31 травня 2021 року по 02 червня 2021 року суддя Христофоров А.Б. перебував на навчанні, у зв`язку з чим судове рішення виготовлено в перший робочий день.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулась 04 до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного.

04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою про реєстрацію її як такою, що шукає роботу. Проінформувала, що зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 , фактичне місце перебування – АДРЕСА_3 .

Також, подані заяви про надання статусу безробітного, призначення виплати допомоги по безробіттю.

Додатково ОСОБА_1 подана трудова книжка НОМЕР_1 , яка містила в собі запис №1 – 13.05.2019 – про прийняття на посаду системного адміністратора ПП ОСОБА_2 , №2 – 31.05.2019 – про звільнення.

Відповідачем сформована персональна картка ОСОБА_1 , яка містила наступні відомості про особу: професійний досвід та освіта – адміністратор системи; освіта – повна загальна середня - ЗОШ №34 м. Макіївка, дата закінчення 25.06.1995; додаткові навички – вільне володіння українською мовою, вміння працювати з офісною технікою, впевнений користувач ПК (знання програми MC Office); останній досвід роботи – системний адміністратор у ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

04 червня 2019 року сформовано направлення на працевлаштування до “Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації” на робоче місце (вакансію): контролер газового господарства, відповідно до наданої інформації про потребу у працівниках від 27.05.2019. Повідомлено, що корінець направлення на працевлаштування з прийнятим рішенням необхідно повернути до центру зайнятості протягом семи календарних днів з дати направлення особи на працевлаштування.

Розмір заробітної плати за професією (посадою) – “контролер газового господарства” складає 4173,59 грн., про що свідчать відомості в поданій “Костянтинівським управлінням по газопостачанню та газифікації” 24 травня 2019 року звітності “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”.

Не погодившись із виданим направленням, позивач звернулась до центру зайнятості із заявою про його повернення.

24 червня 2019 року Костянтинівським міським центром зайнятості надана відповідь №03/1554 на звернення ОСОБА_1 від 10.06.2019, в якій повідомлено, що під час пропонування підходящої роботи врахована загальна тривалість роботи за професією (19 днів), відсутність документів про здобуття освіти та потреба ринку праці.

Зазначені вище обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/291/20-а, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

Рішенням Донецького адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського центру зайнятості про визнання протиправними дій задоволено, визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі ОСОБА_1 04 червня 2019 року направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду «контролер газового господарства».

21 вересня 2020 року позивачка звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою «Про скасування рішення» відповідно до якої, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, яким визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі ОСОБА_1 04 червня 2019 року направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду «контролер газового господарства», просила скасувати рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та повторно розглянути її заяву від 04 червня 2019 року про надання їй статусу безробітної особи (а.с. 9).

23 жовтня 2020 року Костянтинівський міський центр зайнятості надіслав на адресу позивачки лист за вих. № 07/2766 в якому повідомив останню про те, що підстави для скасування рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та для повторного розгляду її заяви відсутні (а.с. 8).

Не погоджуючись с діями відповідача щодо відмови у наданні їй статусу безробітної особи позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Отже предметом розгляду даної адміністративної справи є рішення відповідача, яким позивачці відмовлено в наданні статусу безробітної особи на підставі її заяви від 04 червня 2019 року.

Відтак, оскаржуване у даній справі рішення суб`єкта владних повноважень підлягає правовій оцінці саме в межах заявлених вищевказаних позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтю 43 Конституції України, визначено, що Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України “Про зайнятість населення” держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов`язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та цього Закону.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що зареєстровані безробітні зобов`язані, зокрема, самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов`язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

З аналізу вищенаведеного слідує, що функції уповноважених органів (центрів зайнятості) полягають саме у сприянні безробітним в пошуку роботи. При цьому обов`язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов`язок безробітного у відповідності статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи.

Статтею 46 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що є підходящою роботою для безробітного.

Так, підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров`я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.

Підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо:

- місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради;

- умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати);

- умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров`я громадянина, підтвердженому медичною довідкою.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20-а позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського зайнятості про визнання протиправними дій задоволений.

Так у зазначеному рішенні суд дійшов висновку, що запропонована позивачці у червні 2019 року робота “контролером газового господарства” в силу вимог ст. 46 Закону України “Про зайнятість населення” не є підходящою, оскільки Костянтинівським міським центром зайнятості не враховано виконання позивачкою роботи “системного адміністратора” у травні 2019 року.

При цьому, суд, ухвалюючи 23 червня 2020 року зазначене рішення у справі № 200/291/20-а, відхилив доводи позивачки про те, що розмір заробітної плати на запропонованій їй посаді є нижчим ніж її за попередньою роботою, як підставу для визнання дій протиправними, та зазначив, що така складова як розмір заробітної плати враховується у сукупності з іншими, а саме досвідом роботи, тривалістю роботи за спеціальність (професією), освітою, попитом ринку, середнім рівнем заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місць, та не є окремо визначальною для висновку щодо протиправності дій з надання направлення на працевлаштування.

Отже у зазначеному вище рішенні суд вказав на невідповідність вчинених Костянтинівським міським центром зайнятості дій щодо видання позивачці направленення на працевлаштування критеріям, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки вони вчинені без урхування усіх обставин, що мають значення, зокрема, без врахування виконання позивачем робіт за останнім місцем роботи.

З урахуванням вищевикладеного, суд, вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачці у наданні їй статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року є протиправними, що зумовлює необхідність скасування рішення, що викладене в листі відповідача від 24 червня 2019 року за вих. № 03/1553.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, суд погоджується з обраним позивачкою способом захисту свого порушенного права та вважає за необхідне зобов`язати суб`єкт владних повноважень Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву позивачки про надання їй статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти обґрунтоване рішення, оформивши його у відповідності до норм законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 02 квітня 2021 року суд, зокрема, встановив строк для подання Костянтинівським міським центром зайнятості відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали, витребував у Костянтинівського міського центру зайнятості належним чином завірену копію рішення Костянтинівського міського центру зайнятості про відмову позивачці в наданні їй статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року та одночасно попередив відповідача, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Вказана ухвала суду від 02 квітня 2021 року вручена Костянтинівському міському центру зайнятості, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, 07 квітня 2021 року.

Проте, станом на дату розгляду даної адміністративної справи, суб`єктом владних повноважень вимоги зазначеної ухвали суду від 02 квітня 2021 року не виконані, відзиву на позов, а також витребуваних доказів на адресу суду не представлено, а також не надано доказів правомірності вчинених відповідачем оскаржуваних дій.

За таких обставин позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 02 квітня 2021 року позивачці було відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачці було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8; ЄДРПОУ: 23119554) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8; ЄДРПОУ: 23119554) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8; ЄДРПОУ: 23119554), що викладене в листі від 26 червня 2019 року за вих. № 03/1553, яким відмовлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в наданні статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року.

Зобов`язати Костянтинівський міський центр зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8; ЄДРПОУ: 23119554) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 04 червня 2019 року про надання їй статусу безробітної особи, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8; ЄДРПОУ: 23119554) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров