Ухвала суду № 97435179, 03.06.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13441/21

Провадження № 1-кс/686/6099/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2021 року старший слідчийВРЗЗС СВХмельницького РУПГУНП вХмельницькій областікапітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження з правом користування на тимчасово вилучений мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі Redmi 8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора Київстар з абонентським номером НОМЕР_3 та картка Монобанку № НОМЕР_4 , які поміщено до сейф пакету № SUD 2059703.

В обґрунтування даного клопотання слідчий зазначив, що 01.06.2021, близько 10:54 год. по вул.Молодіжній, 15/5,у м. Хмельницькому було виявлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігав при собі психотропну речовину з метою подальшого збуту.

01.06.2021 року, в ході затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК Україні, при проведенні особистого обшуку, було виявлено та вилучено:

1) мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі Redmi8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилась 2 сім-карти мобільного оператора Київстар з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_5 , а також картка Монобанку № НОМЕР_4 , які поміщено до сейф пакету № SUD 2059703.

Слідчий вважає, що існують підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та може бути використаним як доказ по факту вчинення даного кримінального правопорушення, або ж інших кримінальних правопорушень, має важливе значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у вилученні вказаного майна та накладенні на нього арешту з метою збереження речових доказів та встановлення об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні.

Підставою накладення арешту є тимчасове позбавлення власників вилученого майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості відчужувати, розпоряджатися іншим чином чи використовувати вказане майно до часу скасування арешту.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.

Перевіривши надані матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно довимог ст.41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності.Ніхто неможе бутипротиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року вказувалося на порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого складено формально та містить лише посилання на ряд статей КПК, які регламентують порядок накладення арешту на тимчасове вилучене майно.

В цьому контексті наявність постанови слідчого про визнання майна речовими доказами не є визначальним юридичним фактом для оцінки відповідності речей вимогам ст. 98 КПК України.

У клопотанні відсутнє посилання на визначені ст.98 КПК України ознаки речових доказів вказаних речей.

Не містить розкриття змісту ознак речових доказів і постанова слідчого від 01.06.2021 р. про визнання вказаних речей, речовими доказами.

Разом з тим, відсутнє будь-яке обґрунтування, яке значення вилучене майно має як речовий доказ та які обставини за допомогою цього доказу можливо довести у цьому кримінальному провадженні, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.

Слідчий суддя крім цього зазначає, що з долучених до клопотання матеріалів,у тому числі з витягу з ЄРДР слідує, що кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України розслідуєтся за епізодом зберігання наркотичних засобів з метою збуту.

Значення для кримінального провадження, мету та підставу накладення арешту вилучених у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі Redmi 8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора Київстар з абонентським номером НОМЕР_3 та картку Монобанку № НОМЕР_4 , клопотання не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021243000000875 від 01.06.2021 р., повернути прокурору.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

На ухвалу протягом п`яти діб з дня одержання її копії може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду.

Слідчий суддя