Рішення № 97430170, 18.05.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 426/69/20

Провадження № 2/643/1671/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

представника позивача: Іванісова Є.М.,

представника відповідача: Рибалко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра

та Гарантія»

до ОСОБА_1

про стягнення 71 111, 39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 71 111, 39 грн., з яких 36 622, 99 грн. – основний борг, 14 499, 28 грн. – нараховані проценти, 15 388, 12 грн. інфляційних втрат, 4 601, 00 грн. 3% річних. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102, 00 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 71 111, 39 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153, 00 грн., відповідно до статті 246, пункту 5 частини 7 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України призначено судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 11.05.2021 року, зобов`язано ОСОБА_1 протягом п`яти днів після ухвалення рішення надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення з позивача.

05.05.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання відповідача, відповідно до якого останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на свою користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 500, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилається на те, що ним понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 500, 00 грн. та у зв`язку із розглядом справи у Московському районному суді м. Харкова – 5 000, 00 грн., що у сукупності становить 9 500, 00 грн. Зазначив, що вищевказані витрати деталізовані, документально підтверджені, а тому повинні бути розподілені судом. Вважає, що оплата за надання професійної правничої допомоги у розмірі 9 500, 00 грн. є об`єктивною та співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом витраченим адвокатом на надання правничої допомоги, значенням справи для відповідача та ціною позову. При цьому, вартість наданої правничої допомоги є справедливою та зрозумілою, цілком узгоджується із середньоринковою вартістю юридичних послуг вартістю рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затвердженими Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року.

06.05.2021 року на електронну адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання від позивача, відповідно до якого він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

11.05.2021 року розгляд справи відкладено на 18.05.2021 року.

У судовому засіданні представник відповідача заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500, 00 грн. підтримала та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити відповідачу у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500, 00 грн.

Розглянувши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 500, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 500, 00 грн. відповідачем надано: Договір про надання правової допомоги від 17.09.2020; Додаткову угоду № 1 від 18.09.2020; акт надання послуг до договору про надання правової допомоги від 17.09.2020; квитанцію № 206410270 від 28.10.2020; Додаткову угоду № 2 від 23.11.2020; акт № 2, про надання послуг до договору про надання правової допомоги від 17.09.2020; квитанцію № 206410401 від 28.04.2021; Договір про надання правової допомоги від 18.12.2020; Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 18.12.2020; акт надання послуг до договору про надання правової допомоги від 18.12.2020; товарний чек № 2112/20-1 від 24.12.2020; рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року.

Позивач, у свою чергу, надав до суду заперечення на клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволені вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Позивач вважає, що розмір судових витрат, що понесений ОСОБА_1 є завищеним та необґрунтованим, покладення на ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» обов`язку зі сплати витрат на правову допомогу, шо пов`язаний із розглядом справи - є безпідставним, оскільки не виконавши вимоги п. 5.4 Кредитного договору, ОСОБА_1 прийняв на себе свідомий ризик настання для нього негативних наслідків за кредитним договором, зокрема й звернення його кредитора до суду на захист своїх прав, а тому в даному випадку, дії ОСОБА_1 фактично обмежили право ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на досудове вирішення спору з відповідачем. Окрім того, згідно наданого Договору № б/н від 18.12.2020 року та додаткових угод до них, не вбачається детальний опис робіт як то визначено ч. 3 ст. 137 ЦПК України, а з наданого товарного чеку № 2112/20-1 від 24.12.2020 року взагалі не обґрунтовано за які правові послуги в розмірі «1 штука» надано адвокатом, а тому розмір та види наданих послуг, які саме надав Адвокат згідно умов договору № б/н від 18.12.2020 року неможливо встановити, а детального опису виконаних робіт не надано, а тому заявлений розмір є необґрунтований та недоведений.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 1.1. Договору від 17.09.2020 року Адвокатське об`єднання бере на себе обов`язок по наданню правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню винагороду за надання правової допомоги.Правова допомога надається Адвокатським об`єднанням Клієнту в рамках здійснення адвокатами, які є учасниками Адвокатського об`єднання, своєї професійної діяльності.

Адвокатське об`єднання виконує наступну роботу з надання правової допомоги:

1.1.1. надання юридичних консультацій, роз`яснень правового характеру з питань судової справи № 426/69/20 про стягнення заборгованості за кредитним договором та виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 426/69/20;

1.1.2. складання апеляційної скарги, клопотань, заяв, інших документів правового характеру у судовій справі № 426/69/20;

1.1.3. представництво інтересів Клієнта в судах загальної юрисдикції України у справі № 426/69/20 з усіма правами, наданими чинним законодавством відповідачу, особі, що подає скаргу;

1.1.4. представництво інтересів Клієнта в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі в правоохоронних органах, банківських установах, відділеннях пошти, перед державними реєстраторами, нотаріусами, державними, приватними" виконавцями та іншими фізичними і юридичними особами з питань судової справи № 426/69/20 та виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 426/69/20.

1.1.5 Для виконання обов`язків, передбачених п. 1.1 цього Договору, за необхідності, Клієнт може видати Адвокатському об`єднанню або адвокатам, які входять до складу Адвокатського об`єднання, відповідні довіреності.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги від 17.09.2020 визначено, що за надання правової допомоги Клієнт повинен виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (ціну договору) в сумі та в строки, що визначаються в додатковій угоді до Договору.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 18.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 17.09.2020, визначено, що сторони дійшли згоди, що за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1. Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар в сумі 4 500, 00 грн. протягом 3 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту надання послуг до Договору.

Крім того, між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням 23 листопада 2020 року було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги від 17.09.2020 року.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 2 викладено підпункт 1.1.2. пункту 1.1. Договору в такій редакції «1.1.2. складання апеляційної скарги, клопотань, заяв, відзиву на позовну заяву, заперечень, пояснень, відзиву на апеляційну скаргу, інших документів правового характеру у судовій справі № 426/69/20».

Сторони дійшли згоди, що за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.1. Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар у сумі 4 000, 00 грн. протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного акту наданих послуг до Договору (пункт 2 Додаткової угоди).

Відповідно до Акту наданих послуг від 26 жовтня 2020 року, в період з 17.09.2020 року по 26.10.2020 року Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв обумовлену п. 1.1 Договору правову допомогу, що полягала в наступному:

- складання апеляційної скарги на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 04.05.2020 року у справі № 426/69/20, витрачений час 5 годин, вартість – 3 500, 00 грн.;

- складання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сватівського районного суду Луганської області від 04.05.2020 року у справі № 426/69/20. Витрачений час складає 2 години, вартість – 500, 00 грн.;

- складання заяви про застосування строків позовної давності у справі № 426/69/20, витрачений час – 2 год., вартість – 500, 00 грн.

Згідно Акту № 2 наданих послуг від 21.04.2021 року, в період з 23.11.2020 року по 21.04.2021 року Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв обумовлену в п. 1.1 Договору правову допомогу (юридичні послуги), що полягала в наступному:

-складення відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі № 426/69/20, витрачений час 5 годин, вартість – 2 500, 00 грн.;

- складання клопотання про витребування доказів у ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі № 426/69/20, витрачений час 2 години, вартість – 500, 00 грн.;

- складання пояснень (заперечень на пояснення ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» щодо відзиву на позовну заяву) у справі № 426/69/20, витрачений час 4 години, вартість – 1 000, 00 грн.

Позивачем сплачено на рахунок адвокатського об`єднання 4 500, 00 грн., та 4 000, 00 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 206410270 від 28.10.2020 та № 206410401 від 28.04.2021.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання правової допомоги від 18.12.2020 року, Адвокат бере на себе обов`язок по наданню правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату винагороду за надання правової допомоги. Правова допомога надається Адвокатом Клієнту в межах здійснення своєї професійної діяльності. Адвокат виконує наступну роботу з надання правової допомоги:

1.1.1. представництво інтересів Клієнта в судах загальної юрисдикції України у справі № 426/69/20 з усіма правами, наданими чинним законодавством відповідачу, особі, що подає скаргу;

1.1.2. представництво інтересів Клієнта в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі в правоохоронних органах, банківських установах, відділеннях пошти, перед державними реєстраторами, нотаріусами, державними, приватними виконавцями та іншими фізичними і юридичними особами з питань судової справи № 426/69/20 та виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 426/69/20.

За надання правової допомоги Клієнт повинен виплатити Адвокату гонорар (ціну Договору) в сумі та в строки, що визначаються в додатковій угоді до Договору (пункт 4.’. розділу 4 Договору від 18.12.2020).

Пунктом 1 Додаткової угоди від 22.12.2020 року визначено, що сторони дійшли згоди, що за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.1. Договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар у сумі 1 000 грн. (тисяча гривень 00 коп.) протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Сторонами цієї Додаткової угоди.

Згідно акту наданих послуг від 18.12.2020, адвокат надав, а клієнт прийняв обумовлену в п. 1.1 Договору правову допомогу (юридичні послуги) у вигляді представництва інтересів клієнта в суді загальної юрисдикції по справі № 426/69/20. Загальна вартість наданої правової допомоги склала 1 000, 00 грн.

Відповідно до товарного чеку № 2112/20-1 ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 1 000, 00 грн. згідно договору про надання правової допомоги.

За таких обставин, враховуючи вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінив витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення справи та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500, 00 грн.

Доводи позивача суд вважає безпідставними, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц.

Твердження позивача про відсутність опису виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом спростовується переліком наданих послуг визначеним у п. 1 Акту від 26.10.2020 року та Акту № 2 від 21.04.2021 року, Актом від 24.12.2020 року, які надають можливість чітко визначити обсяг та вартість виконаних адвокатом робіт.

Інші доводи позивача судом відхиляються як такі, що не підтверджені жодними доказами та зводяться лише до власної оцінки представника позивача стосовно обсягу та вартості наданих відповідачу послуг.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 500, 00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

3. Додаткове рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8; код ЄДРПОУ 38750239).

5. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 03.06.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко