Ухвала суду № 97429532, 04.06.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17105/19

Провадження № 1-кс/638/1281/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання обвинуваченого– ОСОБА_1 , – ОСОБА_2 , – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна Вадима Михайловича від участі у розгляді кримінального провадження № 42019220000000123 (справа № 638/17105/19), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

28 травня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 було заявлено відвід головуючого судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна В.М..

В обґрунтування письмового відводу обвинуваченим зазначено, що суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіним В.М. при розгляді вказаного вище кримінального правопорушення було порушено засади рівності учасників судового процесу, право обвинуваченого на професійну правничу допомогу, принцип змагальності сторін та свободи в наданні суду доказів. Дані порушення полягали в тому, що у серпні 2020 року обвинуваченим було заявлено шість клопотань, у задоволенні чотирьох з яких суддею ОСОБА_4 відмовлено, а два клопотання не були розглянуті, в обґрунтування чого зазначено про їх передчасність та доцільність розгляду не на стадії підготовчого провадження, а під час судового розгляду. Крім того суддею необґрунтовано було закінчено підготовче провадження і призначено судовий розгляд за відсутності захисника обвинуваченого. Зазначені обставини свідчать про упередженість судді Хайкіна В.М.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заяву про відвід судді підтримав, надав пояснення, аналогічні поясненням, викладеним в заяві.

Оцінюючи доводи заяви про відвід, суд керується наступним.

Підстави, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 75 КПК України, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Крім того, ст. 76 КПК України визначено умови недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства,Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З доводів заяви обвинуваченого судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість суду, який розглядає дане кримінальне провадження, зокрема що судом вчиняються умисні дії, спрямовані на порушення права на захист обвинуваченого, принципу змагальності сторін та свободи надання доказів.

Оцінюючи доводи обвинуваченого, згідно яких він не згодний з прийнятими судом процесуальними рішеннями, суд керується таким.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, в тому числі в постанові від 12.07.2018 року по справі № 745/398/16-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Таким чином, суд, приймаючи у справі певні процесуальні рішення, реалізовував процесуальні права, якими він наділений згідно чинного законодавства України, та діяв в межах дискреційних повноважень, обираючи між відповідними альтернативними процесуальними рішеннями.

Враховуючи наведене, незгода обвинуваченого з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді.

В судовому засіданні обвинувачений надав пояснення, відповідно до яких він в підготовчому судовому засіданні не заявляв клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з відсутністю захисника з тієї підстави, що суд зобов`язаний самостійно відкласти підготовче засідання з цієї підстави. Зазначені доводи обвинуваченого суд вважає неспроможними та такими, що не свідчать про упередженість судді, оскільки інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 52 КПК України, не передбачає обов`язкової участі захисника.

Враховуючи наведене, обставин, які відповідно до вимог КПК України є підставою для відводу судді Хайкіна В.М., судом не встановлено.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви обвинуваченого про відвід судді.

Керуючись ст. 75, 76, 81, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна Вадима Михайловича - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Поволяєва