Рішення № 97429329, 01.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/17988/16

Провадження №2/932/3201/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» червня 2021 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Шейко А.М.

представника позивача: Пришляк В.О.,

представника відповідача: Маєвської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом в якому просить стягнути в свою користь з ОСОБА_1 27 850,82 долари США, що за курсом НБУ від 29.09.2016 складає 721 057,73 грн.

Стислий виклад позиції учасників.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі укладеного кредитного договору ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит в сумі обумовленій договором на термін до 22.02.2011. Останній допустив порушення кредитного договору в наслідок чого утворилася заборгованість в сумі 62 003,22 долари США, яка складається із 8 157,28 доларів США тіла кредиту, 19 353,90 доларів США відсотків, 339,64 доларів США комісії, 34 152,40 доларів США пені. Тому позивач просить стягнути із відповідача тіло кредиту, нараховані відсотки та комісію.

Відповідач відзиву не подав.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказував про повне погашення кредиту, а відповідно про виконання своїх кредитних зобов`язань.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. Неодноразово ствердила, що доказами на підтвердження надання кредиту, нарахування відсотків, пені та комісії є договір кредиту та розрахунок заборгованості. Представник неодноразово заперечила проти прийняття до уваги виписок по рахунку, наданих відповідачем оскільки такі не містять печаток та підписів працівників банку, копії не завірені а їх походження сумнівне.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Фактичні обставини встановлені судом.

Між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту від 23.02.2006 №DNHDAE00002373 за умовами якого банк зобов`язався надати кредит ОСОБА_1 в сумі 24 800 доларів США на купівлю автомобіля та 7 827,50 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та згідно п.2.1.3, 2.2.7 договору.

Приписами п.2.1.3, 2.2.7 договору передбачено можливість надання кредиту на оплату страхових платежів до договорів страхування шляхом перерахування банком відповідних сум у випадку не пред`явлення клієнтом платіжних документів на оплату страхових платежів.

Норми права, що застосував суд.

У відповідності до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4 вказаної статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц.

Оцінка суду.

У даній справі на позивачу лежить обов`язок довести наявність у відповідача заборгованості. Підтвердженням заборгованості можуть бути первинні документи або виписка по особовому рахунку. Розрахунок заборгованості не доводить факту заборгованості.

Позивачем відповідних доказів не надано. Останнім навіть не вказано яку суму кредиту, коли та у який спосіб отримав відповідач.

Представник позивача, спочатку не могла визначитись чи бажає банк подавати додаткові документи. Заперечувала проти витребування відповідних документів за клопотанням представника відповідача. В подальшому клопотала про відкладення розгляду справи та надання можливості надати документи на підтвердження заборгованості, проте не змогла чітко вказати які саме документи бажає подати та чого вони не були подані раніше.

Враховуючи, що справа надійшла до суду в 2016 році, позивач є юридичною особою, банком та має можливість захищати свої права, представник позивача ОСОБА_2 знайомилася із матеріалами справи 17.03.2021, представник позивача є адвокатом, обізнана із процесуальним законом, тобто позивач мав достатньо часу та можливостей для подання доказів, враховуючи розумні строки розгляду справи та те, що такі докази не були подані до чи в судове засідання 01.06.2021, суд відмовив у задоволенні клопотання представнику позивача.

Судом не взято до уваги надані відповідачем виписки по рахунку а/с 45-47 та 91-95, оскільки такі не містять підпису та печаток позивача, на що вказував представник позивача. А також із таких виписок не можливо встановити які суми та коли нараховувались відповідачу та були ним сплачені.

З мотивів представника позивача, що виписка є сумнівна а її копія не завірена, судом не взято до уваги надану представником відповідача в судовому засіданні виписку по рахунку.

Відтак позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заборгованості відповідача, що виключає можливість задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 04.06.2021.

Суддя: В.І.Цитульський