Ухвала суду № 97426224, 04.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3141/21

УХВАЛА

іменем України

04 червня 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участі:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Алдобаєва Д.В., представника відповідача: Грень Н.В., третьої особи: Калайди Л.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, треті особи Хмельницька міська рада, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, треті особи Хмельницька міська рада, ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №151-1303 від 28.03.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №1011477-1303 від 20.04.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №611007-5805-2225 від 10.03.2020 року.

Ухвалою суду від 25.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, ухвалою від 05.04.2021, задоволив заяву представника відповідача, та вирішив адміністративну справу №560/3141/21 розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року задоволено заяву представника відповідача та замінено в адміністративній справі № 560/3141/21 відповідача - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957) правонаступником - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 44070171).

Суд, ухвалою від 07 травня 2021 року, залучив до участі у справі №560/3141/21 Хмельницьку міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду. В обгрунтування клопотання вказав, що для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань, встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначив, що грошове зобов`язання з орендної плати: - за 2016 рік сплачено позивачем 03.11.2016 р. в розмірі 93453,17 грн.; - за 2017 рік сплачено позивачем 23.08.2017 р. в розмірі 99060,36 грн.; - за 2018 рік сплачено позивачем 05.10.2018 р. в розмірі 50000,00 грн. та 21.12.2018 р. в розмірі 49060,36 грн.; - за 2019 рік сплачено позивачем 30.08.2019 р. в розмірі 98019,78 грн. Вважає, що позивачу було відомо про нарахування йому податкового зобов`язання з орендної плати (яке він самостійно сплачував) і ще у 2016 році він повинен був дізнатись про порушення його прав, якщо вважав, що нарахування здійснювалось неправомірно.

Позивач та його представник в судовому засіданні щодо клопотання заперечували, просили суд у його задоволенні відмовити. Позивач вказав, що податкові повідомлення - рішення від 28.03.2016 року, від 20.04.2017 року, від 06.04.2018 року, від 07.03.2019 року від органів ДПС не отримував, копії вказаних повідомлень - рішень були отримані у вересні 2020 року його адвокатом на адвокатський запит. Податкове повідомлення рішення від 10.03.2020 року №611007-5805-2225 позивач також не отримував, органами ДПС було надано лише його копію.

Суд дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, заслухавши думку позивача та його представника, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.19 статті56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.

Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Водночас судом враховано, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, що з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 18010900 грошове зобов`язання з орендної плати вбачається, що грошове зобов`язання з орендної плати: - за 2016 рік сплачено позивачем 03.11.2016 р. в розмірі 93453,17 грн.; - за 2017 рік сплачено позивачем 23.08.2017 р. в розмірі 99060,36 грн.; - за 2018 рік сплачено позивачем 05.10.2018 р. в розмірі 50000,00 грн. та 21.12.2018 р. в розмірі 49060,36 грн.; - за 2019 рік сплачено позивачем 30.08.2019 р. в розмірі 98019,78 грн.

Суд погоджується з відповідачем, що позивачу було відомо про нарахування йому податкового зобов`язання з орендної плати, яке він самостійно сплачував, і ще у 2016 році він повинен був дізнатись про порушення його прав, якщо вважав, що нарахування здійснювалось неправомірно.

Зазначене спростовує твердження позивача, що податкові повідомлення - рішення від 28.03.2016 року, від 20.04.2017 року, від 06.04.2018 року, від 07.03.2019 року від органів ДПС він не отримував, копії вказаних повідомлень - рішень були отримані у вересні 2020 року його адвокатом на адвокатський запит. Також, із врахуванням зазначеного, суд не бере до уваги твердження позивача про вручення йому корінців зазначених податкових повідомлень - рішень в кабінеті податкового органу.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджено, що до суду із цим позовом позивач звернувся лише 19.03.2021 (відповідно до відмітки на конверті, у якому надіслано позовну заяву), тому позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року без розгляду.

Керуючись 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області у справі №560/3141/21 задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя П.М. Майстер