Рішення № 97426153, 03.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8505/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №220450002425 про відмову у перерахунку пенсії, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період проходження військової служби з 20 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року та період роботи з 01 грудня 2015 року по 20 листопада 2020 року на посаді заступника голови Городоцької районної ради Хмельницької області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату з 23 листопада 2020 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках від 23 листопада 2020 року №38, №39: посадовий оклад - 12000,00, надбавки за ранг (7 ранг) - 600,00, надбавки за вислугу років (40%) (за стаж державної служби 27 років) - 5040,00, надбавки за інтенсивність праці - 8820,00, премії місячної - 9261.00, матеріальної допомоги 26460,00.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ААВ№ від 24.06.2020 року йому призначена пенсія по інвалідності згідно з законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням сесії Городоцької районної ради від 20.11.2020 року №8-46/2020 звільнений з посади заступника голови районної ради на підставі частини 4 статті 56 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". 23.11.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу". Листом від 10.02.2020 року №2200-1704-8/54506 відповідач відмовив в призначенні пенсії оскільки призначення пенсії по інвалідності державним службовцям законом України "Про державну службу" не передбачено. Вказав, що станом на 01.05.2016 року тривалість стажу на посадах державної служби складає 20 років 1 місяць 28 днів. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсію по інвалідності згідно із законом України "Про державну службу".

У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що чинним законодавством чітко визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 899 передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 виключно за дотримання такими особами умов, визначених частиною 1 статті 37 закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, а саме щодо віку, загального та спеціального стажу. Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" закону України від 10 грудня 2015 №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Вказує, що позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно з законом України "Про державну службу" відповідно до поданої заяви від 23.11.2020 року, оскільки законом України №889-VIII від 10.12.2015 року "Про державну службу" не передбачено призначення пенсії по інвалідності. Враховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Позивачу - ОСОБА_1 з 24.06.2020 року призначена пенсія по інвалідності 2 групи, відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення сесії Городоцької районної ради від 20.11.2020 року №8-46/2020 позивач звільнений з посади заступника голови районної ради на підставі частини 4 статті 56 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

23.11.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу".

Листом від 10.12.2020 року №2200-1704-8/54506 відповідач відмовив в призначенні пенсії оскільки призначення пенсії по інвалідності державним службовцям законом України "Про державну службу" не передбачено. Вказав, що станом на 01.05.2016 року тривалість стажу на посадах державної служби 20 років 1 місяць 28 днів. До спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами закону України «Про державну службу» не врахований період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.12.2015 по 20.11.2020 на посаді заступника голови Городоцької районної ради.

Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в переведенні та призначенні пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону № 3723-XII).

Суд встановив, що станом на 1 травня 2016 року, день набрання чинності Законом №889, позивач мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, з 24.06.2020 року йому встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №017215.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, на день набрання чинності Законом №889 має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, та, відповідно, правові підстави для переведення з пенсії по інвалідності, призначеної йому згідно із Законом №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Посилання відповідача на статтю 90 Закону №889-VIII, відповідно до якої пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункт 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, як на підставу для відмови позивачу у призначенні пенсії по інвалідності на підставі статті 37 Закону №3723-XII, суд вважає безпідставним, оскільки позивач має право на призначення пенсії по інвалідності за правилами пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII якими не передбачено нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату з 23 листопада 2020 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу".

Разом з тим, вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період проходження військової служби з 20 грудня 1990 року по 14 грудня 1992 року та період роботи з 01 грудня 2015 року по 20 листопада 2020 року на посаді заступника голови Городоцької районної ради Хмельницької області задоволенню не підлягають, оскільки не були підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу". При цьому, суд враховує, що рішенням від 01 грудня 2020 року №220450002425 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки законом України №889-VІІІ не передбачено пенсії по інвалідності.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.12.2020 року №220450002425 щодо відмови ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності згідно з законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності 2-ї групи відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІ з 23 листопада 2020 року, в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної в довідках від 23.11.2020 №38 та №39.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук