Ухвала суду № 97421526, 04.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань продовження процесуальних строків

04 червня 2021 р. справа № 520/8462/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-НІТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про: 1) визнання рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та скасувати його; 2) зобов`язання Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації податкової накладної від 17.09.2020р. №4 датою подання, а саме 17.09.2020р.,-

встановив:

Позовна заява надійшла до суду 17.05.2021р.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 робочих днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: позову (у відповідній кількості учасників справи) із відповідними вимогами, конкретизувавши першу частину позовних вимог, а саме: зазначити, яке саме рішення суб`єкта владних повноважень необхідно визнати протиправним та скасувати його; належним чином засвідчених копій письмових доказів (у відповідній кількості учасників справи).

01.06.2021 року до суду від представника позивача, адвоката Калініной О.Ю., на виконання ухвали суду від 21.05.2021 року надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи уточненого позову в прохальній частині та клопотання про поновлення строків на оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1963618/43176745 від 24.09.2020р. та рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №53781/43176745/2 від 02.10.2020р. у зв`язку з розглядом справи №520/14513/2020 від 30.11.2020 року про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області, яке було підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Також, у поданому клопотанні представник позивача, адвокат Калініна О.Ю., посилається на відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з питань правильності засвідчення копій документів, про що чітко в ст. 94 КАС України не зазначено.

Стосовно правильності засвідчення копій документів, суд вважає за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви без руху з підстав відсутності належним чином засвідчених копій письмових доказів не є відмовою у відкритті провадження в адміністративній справі в розумінні приписів ч. 1 ст. 170 КАС України.

Метою залишення позовної заяви без руху є приведення поданої позовної заяви у відповідність до ст.ст. 160, 161 КАС України, якщо судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених цими нормами.

Отже, посилання представника позивача на приписи ч. 1 ст. 170 КАС України, в даному випадку, є недоречними.

Додані до позовної заяви та її копії документи, усупереч ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України, Правил засвідчення копій документів (визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, Правили організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. 1000/5), Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 та іншим нормативно-правовим актам, не містять реквізитів, а саме: на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша відсутня відмітка «Копія».

Наведене зумовлює відсутність правових підстав для визнання копій перелічених документів у якості належно засвідчених копій.

Правовий висновок з приводу саме таких вимог до копій документів міститься у постанові Верховного суду 08.05.2019р. по справі №160/7887/18 і у силу ч.5 ст.242 КАС України не може бути залишений суддею поза увагою.

Стосовно наданого уточненого позову в прохальній частині разом з клопотанням про поновлення строків на оскарження рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч, вказаним положенням представником позивача не надано копії уточненого позову в прохальній частині відповідно до кількості учасників справи (для першого та другого відповідачів).

Вирішуючи клопотання про поновлення строків на оскарження рішень, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Загальним строком звернення приватної особи до адміністративного суду у силу абз.1 ч.2 ст.122 КАС України є шість місяців.

При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Якщо ж законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень(ч.4 ст.122 КАС України).

Отже, абз.1 ч.1 ст.122 КАС України установлено загальний строк звернення приватної особи до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Водночас із цим, за умови використання досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, нормами КАС України установлено скорочений строк звернення до суду.

Так, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

У силу ч.5 ст.242 КАС України суд при відправленні правосуддя зобов`язаний враховувати останні у часі праві висновки Верховного Суду з приводу застосування будь-якої норми права.

Суддею виявлено, що у постанові Верховного Суду від 11.10.2019р. по справі №640/20468/18 викладений правовий висновок, згідно з яким із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Як визнано самим заявником, у спірних правовідносинах має місце випадок використання платником позасудової процедури оскарження рішення контролюючого органу шляхом подання до ДПС України адміністративної скарги на рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1963618/43176745 від 24.09.2020р.

Скарга заявника була залишена без задоволення рішенням №53781/43176745/2 від 02.10.2020р., щодо оскарження якого також подано уточнений позов в прохальній частині.

Від календарної дати прийняття цього рішення до дати звернення заявника до суду (17.05.2021р.) минув строк у понад шість місяців.

При цьому, доказів отримання рішення №53781/43176745/2 від 02.10.2020р. матеріали справи не містять, про що також не зазначено самим позивачем та його представником.

Подане клопотання про поновлення строку звернення до суду свідчить про погодження заявника з пропуском строку звернення до суду.

В свою чергу, в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, заявник посилається на розгляд справи №520/14513/2020 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області, яке було підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Існування поважних, тобто об`єктивно непереборних та нездоланних перешкод у зверненні до суду протягом більш як півроку заявник у тексті клопотання не навів, доказів на підтвердження існування таких обставин до суду не подав.

Ураховуючи обставини справи, зазначену представником позивача причину пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що подала позов, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена в ухвалі від 31.03.2021 року по справі №640/4528/19.

Отже, належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити заявнику строк для усунення недоліків позову шляхом надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Продовжити строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- копії уточненого позову в прохальній частині відповідно до кількості учасників справи (для першого та другого відповідачів).

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Встановити час для усунення недоліків в оформленні заяви - 5 днів від дати отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову заявнику.

Копію ухвали направити заявнику.

Роз"яснити, що ухвала набирає чинності з моменту її підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Старосєльцева