
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
03 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/547/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,
позивача – не з`явився,
представника відповідача – Шимка В.В., члена комісії з ліквідації ГУ ДПС у Луганській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
01.02.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач) в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.02.2021, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019), виходячи із заробітної плати Позивача за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену заробітну плату за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019) виходячи із заробітної плати позивача за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019) індексацію відповідно до Закону України від 03.07.1991 №1282 "Про індексацію грошових доходів населення";
- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області нарахувати та виплатити позивачу та суму незаконно недоплаченої заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019) компенсацію відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позову зазначено, що 22.08.2019 відповідно до наказу Головного управління ДФС у Луганській області № 381-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок юридичного управління Головного управління ДФС у Луганській області у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області.
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 23.08.2019 № 148-0 позивача призначено на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Луганській області.
В подальшому 10.02.2020 згідно наказу № 28-о від 07.02.2020 позивач звільнений за угодою сторін з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області.
27.10.2020 позивачу стало відомо про те, що оплата навчальної відпустки з 16.12.2019 по 24.12.2019 тривалістю 9 календарних днів, проведена відповідачем виходячи із заробітної плати Позивача за період з 01.09.2019 по 30.11.2019, сума нарахованих та виплачених відпускних склала 2868,30 грн.
Враховуючи те, що Головним управлінням ДПС у Луганській області оплата відпускних розрахована виходячи із заробітної плати позивача за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року, то позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними.
Відповідачем 22.04.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 з 12.10.2017 до 22.08.2019 працював в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних (перевірок юридичного управління (Головного управління ЛФС у Луганській області.
Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 22.08.2019 № 381-о позивача на підставі його заяви та в порядку пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу», п. 5 статті 36 КЗпП України звільнено із займаної посади у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області.
З посиланнями на положення статей 32, 36 КЗпП України відповідач зазначає, що переведення працівника за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію є самостійною підставою припинення трудового договору. При цьому обов`язковою умовою такого припинення повинна бути згода працівника і таку згоду позивач надав, хоча мав можливість залишитись працювати в ГУ ДФС у Луганській області, оскільки вказана юридична особа існує до цього часу та має в своєму штаті посади юристів.
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 23.08.2019 № 148-о «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 призначений на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області 23 серпня 2019 року.
На підставі заяви ОСОБА_1 та довідки про виклик Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 04.12.2019 №228, Головним управлінням ДПС у Луганській області видано наказ від 05.12.2019 № 25-в, яким ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 15 Закону України “Про відпустки”, надано додаткову відпустку із збереженням заробітної плати для участі в екзаменаційній сесії тривалістю 09 календарних днів з 16.12.2019 по 24.12.2019.
Згідно з положеннями п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100 (зі змінами), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Таким чином суму матеріального забезпечення розраховано виходячи із заробітної плати Позивача в Головному управлінні ДПС у Луганській області за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 2868,30 грн. (318,70 грн.*9).
Позовні вимоги Позивача про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за недоплачену заробітну плату за час навчальної (учбової) відпустки з 16.12.2019 по 24.12.2019 відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282 “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282) та компенсацію відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі Закон №2050) відповідач не визнав. Зазначив, статтею 4 Закону № 2050 передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Оскільки на даний час факт існування, на думку позивача, заборгованості не встановлено, та- відповідні виплати Головним управлінням ДПС у Луганській області не здійснювались, тому вищевказані вимоги є передчасними.
Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 05.02.2021 позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки позовної заяви та надано строк на їх усунення (арк. спр. 6-7).
Ухвалою суду від 22.02.2021 позивачу продовжено строк для усунення недоліків (арк. спр. 30-31).
Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі (арк. спр. 37-38).
У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 96).
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 22 серпня 2018 року працював на посаді головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок юридичного управління Головного управління ДФС України у Луганській області, що підтверджено наказом від 22.08.2018 № 231-о (арк. спр. 19-22).
Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 22.08.2019 № 381-о ОСОБА_1 звільнено з 22 серпня 2019 року з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок юридичного управління Головного управління ДФС України у Луганській області у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області (арк. спр. 23).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області № 148-о від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 призначено з 23 серпня 2019 року на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління ДФС України у Луганській області (арк. спр. 24).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області № 25-в від 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 надано додаткову відпустку із збереженням заробітної плати для участі в екзаменаційній сесії тривалістю 9 календарних днів з 16 грудня по 24 грудня 2019 року (арк. спр. 26).
Згідно з розрахунком відпускних розрахунок оплати навчальної відпустки тривалістю 9 календарних днів з 16 грудня по 24 грудня 2019 року здійснено із заробітної плати позивача за період з вересня по листопад 2019 року (арк. спр. 100).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області № 28-о від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області з 10 лютого 2020 року за угодою сторін (арк. спр. 26).
Спірним у даній справі є розрахунок оплати навчальної відпустки тривалістю 9 календарних днів з 16 грудня по 24 грудня 2019 року виходячи із заробітної плати за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Для надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами) (далі за текстом – Порядок № 100).
Так, згідно з пунктом другим розділу II Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ГУ ДПС у Луганській області починаючи з 23 серпня 2019 року та був призначений на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з ГУ ДФС України у Луганській області.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
В той же час, у відповідності до ч. 3 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, якщо при реорганізації суб`єкта господарювання не відбуватиметься скорочення чисельності або штату працівників, сам факт проведення реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) не може бути підставою для розірвання трудового договору.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Постанови КМУ № 1200 Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.
Пунктом 4 зазначеної постанови визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Так, згідно з додатком 2 до вищевказаної постанови Головне управління ДФС у Луганській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Луганській області.
21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Зі змісту наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 22.08.2019 № 381о «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказу Головного управління ДПС у Луганській області № 148-о від 23 серпня 2019 року «Про призначення ОСОБА_1 » встановлено, що їх винесено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».
Отже, незважаючи на те, що переведення позивача відбувалось за його заявою реорганізація роботодавця, яка стала передумовою переведення, не залежала від його волі. Позивач не виявляв бажання звільнятись в порядку переведення, не був ініціатором такого переведення. Його переведення відбулось внаслідок реалізації гарантій права на працю, визначених трудовим законодавством.
Зважаючи на те, що зміни в організації праці позивача відбувалися під час реорганізації роботодавця та зміни структури і штатного розпису, суд дійшов висновку, що в межах цього спору переведення позивача в іншу організацію не мало місця, оскільки він продовжив працювати в податковому органі.
Отже, у випадку ліквідації або реорганізації державної установи, під час якої працівника переведено до іншої державної установи (правонаступника), положення Порядку № 100 необхідно застосовувати з урахуванням того, що розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування особі оплати відпускних, визначається за 12 календарних місяців за її останнім основним місцем роботи, яким є не лише установа, до якої переведено працівника, але й та установа, в якій вона працювала до ліквідації (реорганізації).
Аналогічний правовий висновок про те, що за особами переведеними з територіальних органів ДФС до територіальних органів ДПС зберігається право на визначення середнього заробітку з урахуванням виплат, отриманих на посадах в органах ДФС, викладено Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року в адміністративній справі № 382/603/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно здійснив позивачу розрахунок оплати відпускних за період з 16 по 24 грудня 2019 року виходячи із заробітної плати позивача за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року, без врахування його заробітної плати за останні 12 місяців роботи перед настанням страхового випадку.
Посилання відповідача на те, що позивач міг не звільнятися з посади в Головному управлінні ДФС у Луганській області з переведенням до Головного управління ДПС у Луганській області, оскільки Головне управління ДФС у Луганській області не ліквідовано до тепер та в його штаті зберігається посада юриста суд відхиляє з таких підстав.
Згідно зі штатним розписом Головного управління ДФС у Луганській області на 2019 рік (арк. спр. 89-92) вказана юридична особа мала у своїй структурі юридичне управління, до якого входили відділ досудового врегулювання спорів зі штатом 4 особи, відділ супроводження судових спорів за результатами проведених документальних перевірок зі штатом 9 осіб, відділ супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство зі штатом 7 осіб, відділ супроводження судових спорів з оскарження дій, рішень органів ДФС зі штатом 4 особи, відділ супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок зі штатом 5 осіб, відділ інформаційно-аналітичної роботи зі штатом 5 осіб, а всього по управлінню – 35 осіб.
Після проведення реорганізації у штаті Головного управління ДФС у Луганській області станом на 2020 рік залишився сектор правового забезпечення, який складається з посади завідувача сектором та головного державного інспектора, всього згідно штатного розпису дві особи (арк спр. 86-88).
Як встановлено судом позивач станом на 22 серпня 2019 року займав посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами проведених камеральних, фактичних перевірок юридичного управління Головного управління ДФС України у Луганській області.
Зазначена посада в структурі Головного управління ДФС у Луганській області скорочена. Отже, бажаючи продовжити державну службу зі збереженням попередніх умов позивач змушений був подати заяву про переведення до Головного управління ДПС у Луганській області.
Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019) індексацію відповідно до Закону України від 03.07.1991 №1282 "Про індексацію грошових доходів населення" суд виходить з такого.
Індексація заробітної плати працівників здійснюється на підставі і у відповідності до Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII (у редакції від 06.02.2003 № 491-IV із змінами та доповненнями) «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).
Індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який Законом № 1282-XII визначено у розмірі 103 відсотка.
Перевищення встановленого порогу індексації може відбутись в одному місяці, а може і впродовж деякого періоду.
Підвищення заробітної плати у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін, який призвів до перевищення встановленого порогу індексації.
Індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розміри якого щороку затверджуються Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Прожитковий мінімум впродовж року може змінюватись, відповідно з чим підлягає зміні і частина заробітної плати, яка індексується.
Частина заробітної плати, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму не індексується. Індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1078 до об`єктів індексації, зокрема, не відносяться виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати.
Виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати, визначені Порядком № 100 та до них відносяться відпускні, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога при звільненні, лікарняні, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами тощо.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що суми відпускних індексації не підлягають, а тому зазначена позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача здійснити перерахунок оплати навчальної відпустки та провести її виплату з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати суд виходить з такого.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності.
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Статтею 4 Закону № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Оскільки на час розгляду справи відповідач ще не здійснив нарахування та виплату позивачу відпускних за період з 16 по 24 грудня 2019 року з урахуванням заробітної плати за останні 12 місяців роботи перед відпусткою, вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є передчасними та задоволенню не підлягає.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 134/89/16-а.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019), виходячи із заробітної плати позивача за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за час навчальної (учбової) відпустки (з 16.12.2019 по 24.12.2019), з урахуванням заробітної плати за останні 12 місяців роботи перед наданням відпустки.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 04 червня 2021 року.
Суддя Т.В. Смішлива
Судове рішення № 97420057, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/547/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: