Ухвала суду № 97414987, 04.06.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/1288/17

провадження №1-кп/176/58/21

УХВАЛА

04 червня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Крамар О.М.,

з участю секретаря судових засідань Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження № 12017040550000839 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2017 року,

з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури Яновської О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Саідової М.В., судового розпорядника Коваль А.О.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12017040550000839 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2017 року.

В судове засідання доставлений приводом обвинувачений ОСОБА_1 .

Прокурор Яновська О.М. в судовому засіданні звернулась до суду з письмовим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що в провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12017040550000839 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2017 року.

Кримінальне провадження надійшло до суду після скасування вироку першої інстанції в апеляційному порядку від 28.02.2020.

Від початку повернення обвинувального акту до суду першої інстанції, на новий судовий розгляд, судові засідання неодноразово відкладалися через неявку до залу судового засідання обвинуваченого ОСОБА_1 , про причини неприбуття суду не повідомляв, внаслідок чого судом більш ніж 6 разів до останнього застосовано привід, виконання якого доручено працівникам поліції, а також провадження суду 2 рази зупинялося в зв`язку з оголошенням в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

Так, останній раз 22.02.2021 кримінальне провадження судом відновлене та призначено до розгляду на 12 березня 2021 року на 11 год. 00 хв., однак обвинувачений ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, в зв`язку з чим судом до останнього застосовано привід на 10:00 год. 18.03.2021.

18.03.2021 року ухвалою Жовтоводського міського суду за клопотанням прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Станом на 17.05.2021 обвинуваченого ОСОБА_1 не затримано та строк дії ухвали закінчився.

25.05.2021 року ухвалою Жовтоводського міського суду відкладено судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні та застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_1 на 04.06.2021 на 11:00 год.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст. 178 КГІК України, необхідно також врахувати обставини: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим правопорушення проти правосуддя , віднесене до категорії нетяжких, застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть змогу суду забезпечити швидкий, повний судовий розгляд, оскільки неможливо буде запобігти ризикам, наведеним вище.

На думку прокурора вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які долучено до матеріалів судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, за яке визначено покарання у виді позбавлення волі до 3-х років. Під час розгляду даного обвинувального акту в суді, ОСОБА_1 вчинив новий злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, та 05.05.2020 року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним та призначено йому покарання.

Отже на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КГІК України, і в обґрунтування покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від суду, так як останній неодноразово не з`являвся до суду, не проживає за місцем свого проживання, та тим самим перешкоджає забезпеченню швидкого розгляду справи, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перебуваючи на більш м`якій мірі запобіжного заходу.

Прокурор Яновська О.М. у клопотанні просила застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що, дійсно, декілька разів ігнорував прибуття до суду в судові засідання. Він бажає пройти реабілітацію. Тримання під вартою надто суворий запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Саідова М.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що клопотання є передчасним та не обґрунтованим. Висловила думку про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово із встановленням електронного браслету.

Cуд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали поданого прокурором клопотання, а також матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, як встановила ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується прокурором у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України за обставин викладених в обвинувальному акті, а саме: у злісній непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу /одиночної камери/

Судом встановлено, що існують ризики, передбачені п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор, зокрема, обвинувачений переховувався від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачений ОСОБА_1 систематично не з`являється у судові засідання. Про поважність причин свого неприбуття суд не повідомляв жодного разу, хоча останньому було достеменно відомо про розгляд кримінального провадження щодо нього Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області.

До обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово застосовано привід в судове засідання. Зокрема, ухвалами суду від 22.06.2020 року, 01.07.2020 року, 06.08.2020 року, 02.11.2020 року, 11.12.2020 року, 21.12.2020 року, 12.03.2021 року, 25.05.2021 року застосовано привід обвинуваченого до приміщення суду в судове засідання.

Привід обвинуваченого не виконувався, у зв`язку з неможливістю встановити місце знаходження обвинуваченого. За відомою адресою: АДРЕСА_1 , яку зазначав особисто обвинувачений, обвинувачений не перебуває. Розгляд кримінального провадження відкладено.

Судом, за клопотанням сторони захисту, було вирішено проводити розгляд даного кримінального провадженні в режимі відеоконференції під час трансляції з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Однак, не зважаючи на це, обвинувачений не прибував і до приміщення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Про причини неприбуття суд не повідомляв.

Ухвалами Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 року та 18.01.2021 року оголошено розшук обвинуваченого, у зв`язку із чим провадження у справі зупинялось. Після встановлення місця його знаходження провадження відновлювалось. Кримінальне провадження призначалось до розгляду. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 у судові засідання систематично не з`являється.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 року, за клопотанням прокурора П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Хваля А.В., було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було подане прокурором 18.03.2021 року, одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання. Строк дії ухвали суду від 18.03.2021 року про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 до 14 травня 2021 року, включно.

Станом на 17.05.2021 року обвинуваченого ОСОБА_1 не затримано. Таким чином, строк дії ухвали про надання дозволу на затримання закінчився.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 не з`являється до суду без поважних причин, що свідчить про ухилення та переховування останнього від явки до суду.

В судове засідання, призначене на 04.06.2021 року, обвинувачений доставлений приводом працівниками поліції.

Судом також встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.05.2020 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 2 роки. Злочин, з який засудженого ОСОБА_1 , вчинено ним в період розгляду даного кримінального провадження. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення. Тобто, обвинувачений не лише підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а і засуджений за вчинення іншого кримінального правопорушення /тяжкого злочину/. /а.с.227-228 том справи 3/

Суд звертає увагу також на те, що засудження особи за вчинення кримінального правопорушення не може бути здійснено без повідомлення такій особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Тому доводи захисника про те, що засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину не є повідомленням про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення в порядку ст. 183 КПК України, суд не бере до уваги.

Дії ОСОБА_1 свідчать також, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню.

З огляду на наведені обставини суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підстав застосувати щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою суд не вбачає, оскільки протягом розгляду кримінального провадження поведінка обвинуваченого свідчить про свідоме переховування від суду, намагання уникнути кримінальної відповідальності.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.80 рішення "Харченко проти України").

Дослідивши питання щодо можливості застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 інших альтернативних видів запобіжного заходу і приходить до наступного.

Відповідно до ст. 180 КПК України, осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язалися за необхідністю доставити його в суд на першу про те вимогу, не має.

Домашній арешт не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених обов`язків, встановлених КПК України. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , постійно відсутній, тривалий час не з`являється за адресою. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сестри та матері обвинуваченого. Тобто судом не встановлено адреси постійного проживання обвинуваченого, за якою можливо було б визначити домашній арешт.

Судом не встановлено, що обвинувачений має змогу сплатити заставу, не встановлено також тих осіб, які б могли внести заставу за обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що встановлені обставини є достатніми для переконання, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту спростовуються вище викладеними обставинами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначати обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн. достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою слід рахувати з 04.06.2021 року, взявши останнього під варту в залі суду.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 331,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Жовтоводської окружної прокуратури Яновської О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 липня 2021 року.

Взяти обвинуваченого ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 04.06.2021 року, з моменту взяття під варту.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 /сорок п`ять тисяч чотириста/ грн., яка підлягає сплаті на наступні реквізити:

Отримувач платежу –ТУ ДСА України в Дніпропетровській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26239738

Банк отримувача – ГУДКСУ в м. Київ

Код банку отримувача (МФО) – 820172

Рахунок отримувача – UA158201720355229002000017442

Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі не виконання вказаних обов`язків, тобто якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави в порядку передбаченому ч. 8 ст.182 КПК України.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Оскарження ухвали суду не перешкоджає її негайному виконанню та взяттю під варту обвинуваченого ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити обвинуваченому та захиснику, прокурору.

Суддя