Ухвала суду № 97413477, 28.05.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-4952/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Управління забезпечення примусового виконання рішень ум. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, начальник відділу примусового виконання рішень Подолянко І.А., державні виконавці Амбарський А.В. , Бочковський Т.О. , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, як помилково виданих судом, та про повернення безпідставно набутого майна,

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи ПАТ «ПроКредит Банк», Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, начальник відділу примусового виконання рішень Подолянко І.А., державні виконавці Амбарський А.В. , Бочковський Т.О. , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, як помилково виданих судом, та про повернення безпідставно набутого майна.

Дослідивши заяву, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, приходжу до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Слідуючи принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Підстави та порядок пред`явлення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню регламентований статтею 432 ЦПК України.

Так, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заяву подано заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку виконання судового рішення у цивільній справі №2-4952/11.

При цьому, відповідно до змісту поданої заяви заявники просять:

- визнати виконавчі листи №2-4952/11 від 06 серпня 2014 року, за якими відкриті виконавчі провадження № 44453918 щодо ОСОБА_1 та № 51748837 щодо ОСОБА_2 , такими, що не підлягають виконанню, як помилково видані Подільським районним судом міста Києва;

- стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно набуте АТ «ПроКредит Банк» за помилково виданим виконавчим листом №2-4952/11 від 06 серпня 2014 року нежиле приміщення площею 875,2 кв. м по АДРЕСА_1 , що є власністю ОСОБА_1 ;

- стягнути на користь ОСОБА_2 безпідставно набуте АТ «ПроКредит Банк» майно у виді стягнутих грошових коштів із заробітної плати за період з 17 липня 2017 року по цей час.

Таким чином, виходячи із вимог заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони фактично оспорюють правомірність видачі судом виконавчих листів на виконання рішення суду, а також заявили вимоги про повернення майна, безпідставно стягнутого в порядку примусового виконання рішення суду.

При цьому оцінка дійсності виданого судом виконавчого листа не може бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства, така оцінка не є компетенцією суду під час розгляду справи за заявою, поданою в порядку ЦПК України.

Крім того, не підлягають розгляду в порядку виконання судового рішення у цивільній справі і вимоги заявників про повернення безпідставно набутого майна.

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку про відсутність підстав для розгляду поданої заяви в порядку ЦПК України, оскільки заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги не можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якою є право доступу до суду (рішення у справі Gоldеr v. The United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія А №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Встановивши, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, як помилково виданих судом, та про повернення безпідставно набутого майна, яка подана в порядку виконання судового рішення у цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами 186, 258-260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Управління забезпечення примусового виконання рішень ум. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, начальник відділу примусового виконання рішень Подолянко І.А., державні виконавці Амбарський А.В. , Бочковський Т.О. , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, як помилково виданих судом, та про повернення безпідставно набутого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Д.В. Петров