Рішення № 97411005, 03.06.2021, Високопільський районний суд Херсонської області

03.06.2021 Справа № 652/383/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Високопільський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Дригваль В.М.,

за участю секретаря – Гапич В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Високопілля, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, старшого інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Високопільського районного суду Херсонської області, як адміністративного суду, звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши про те, що 31.03.2021 року, старшим інспектором СРПП ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшим лейтенантом поліції Повстяним І.О. в смт Високопілля по вул.Визволителів Високопільського району Херсонської області, відносно нього, винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі(серія БАБ №972365) за ст.121 ч.1 КУпАП, за те що він 31.03.2021 року, о 20 год. 16 хв. в смт Високопілля по вул.Визволителів, керував транспортним засобом «BMW525i», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за яке поліцейським СРПП ВП №1 Повстяним І.О. прийняте рішення про застосування штрафу в розмірі 340 грн. та винесено постанову. З даною постановою він не погоджується, оскільки лампа працювала, але при розгляді справи на місці його зупинки, його зауваження працівник поліції до уваги не прийняв, доказів того, що фара на автомобілі не працювала не надав та у постанові не вказав, пояснень від нього не відібрав, як і відмовив у клопотанні про відібрання пояснень у свідків. При цьому у постанові зазначив, що відмовився від підпису про отримання копії постанови. Копію зазначеної постанови він отримав простою поштовою кореспонденцією 22 квітня 2021 року, про що свідчить дата проставлена на конверті, тому він вважає, що пропустив строк на оскарження постанови до суду з об`єктивних причин. Просить суд, уточнивши позовні вимоги відповідною заявою (а.с.18-19), поновити строк на подачу адміністративного позову для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №972365 від 31.03.2021 року, у відповідності до вимог ст.289 КУпАП (а.с.7-8); скасувати постанову старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича від 31.03.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №972365 від 31.03.2021 року за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Ухвалою судді 12 травня 2021 року адміністративний позов було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді від 25 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено слухання справи до судового розгляду.

В судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Богуненко Сергій Георгійович, який діє на підставі Ордеру серії ХС №182023 від 31.05.2021 року, адміністративний позов підтримали, просять задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та на підставі наданих та долучених до справи доказів, а також стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 454 грн. Крім того, позивач ОСОБА_1 на запитання головуючого, пояснив, що після його зупинки працівниками поліції та повідомлення про порушення правил дорожнього руху, а саме, що не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, на що він заперечив, але працівник поліції, ОСОБА_2 не звертав уваги на його заперечення та прохання надати аркуш паперу для написання пояснення, тому він відмовився від підпису постанови. Працівником поліції не були роз`яснені його права, а тільки працівник поліції ОСОБА_2 повідомив, що після отримання копії постанови він може скаржитись. Чи велась відеозапис правопорушення та перемовин з працівником поліції сказати не може, оскільки не звернув уваги, чи була у працівника поліції нагрудна камера для відеофіксації.

У встановлений судом строк представником відповідача, а також відповідачем ОСОБА_2 , надано відзиви на адміністративний позов в яких просять відмовити у задоволені позову, оскільки постанову винесено правомірно, у відповідності з вимогами ст.ст.7, 23, 62 Закону України «Про національну поліцію», ст.121 ч.1, ст.222, ст.258 ч.5 КУпАП та згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року(ст.4 розділу 1, ст.2 розділу 3), при цьому додаткових доказів на заперечення позовних вимог до суду відповідачами не надано.(а.с.22-23, 28-29)

Представник відповідача ГУНП в Херсонській області, як і відповідач ОСОБА_2 не прибули в судове засідання по невідомій суду причині. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у їх відсутність не надали і як вважає суд без поважної причини.

Відповідно до ст.205 КАС України, ч.3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: п. 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Заслухавши позивача та представника позивача, які прибули в судове засіданні, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

- Як убачається із копії Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а автоматичному режимі серії БАБ №972365 від 31.03.2021 року (а.с.4, 9), винесеної о 20 год.25 хв. старшим інспектором СРПП ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Повстяним Ігорем Олександровичем, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому, що останній 31.03.2021 року, о 20 год.16 хв. в смт Високопілля по вул.Визволителів, керуючи т.з. «BMW525i», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла у темну пору доби, чим порушив п.31.4.3в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Постановив прийняте по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 340 гривень, на підставі ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом п`ятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 680 грн. У графі 7.До постанови додаються, відсутні відомості про наявність доказів правопорушення. У графі 8. Про роз`яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП та 9.Про отримання копії постанови, зазначено, що правопорушник від підпису відмовився.

- Як убачається із копії простої поштової кореспонденції, яку отримав ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , значиться, що ОСОБА_1 отримав копію Постанови серії НОМЕР_2 від 31.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП в розмірі 340 грн.(а.с.8,9)

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП, передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду/Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, в якій Колегія суддів Верховного Суду Касаційного Адміністративного Суду, вважає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як убачається із матеріалів справи, належних та допустимих доказів того, що саме не горіла лампа ближнього світла фари на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , як у постанові про накладення адміністративного стягнення, так і у відзиві відповідача, не зазначено, а також не надано і в судове засідання в ході розгляду адміністративного позову по суті.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до підпункту 9 ч.1 ст.31 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Крім того, згідно Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»,(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999), розділом II. Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів, передбачено: п.4. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. п.5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

А також, відеозапису та інших доказів на підтвердження порушення позивачем п. 31.4.3 в ПДР України з боку відповідачів до суду не надано, отже порушення позивачем п. 31.4.3 в Правил дорожнього руху України не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому зафіксоване у постанові про накладення адміністративного стягнення порушення Позивачем правил дорожнього руху не знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

А тому, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні бути зазначені саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачами до суду не надано.

При цьому, у разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, відповідачами, як суб`єктом владних повноважень, належних доказів на обґрунтування законності винесеної постанови та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу, до суду не надано та не долучено до матеріалів справи.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, передбаченого п.31.4.3в ПДР України.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може бути прийнятною до розгляду, як доказ, за відсутності інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин огляду на викладене, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , оспорює факт того, що він вчинив інкриміноване йому правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність достовірних даних, на підставі яких він має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому вважає і відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої винесено оскаржувану постанову, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз зазначеної норми вказує на можливість стягнення судового збору, як судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

А тому, приймаючи до уваги, що строк оскарження постанови встановлений законом у десять днів був пропущений з поважної причини, оскільки позивач отримав копію постанови простою поштовою кореспонденцією 22.04.2021 року та до суду подав адміністративний позов у перший же робочий день, після вихідних та святкових, суд вважає, що заява про поновлення позивачу строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача ГУНП в Херсонській області на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн., що підтверджені копією банківської квитанції про оплату від 21.05.2021 року (а.с.17)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 251, 252, 247, 258, 268, 286 КУпАП, ст.71, 72, 77, ст.ст.121, 139, 242-244, 286 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, старшого інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії БАБ №972365, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 березня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Скасувати постанову серії БАБ №972365, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. і закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 ), мешканця АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 Чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Згідно ч.4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Дригваль