Ухвала суду № 97406386, 02.06.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1461/21 рік

номер провадження 2/695/943/21

про спонукання виконати або припинити певні дії

У Х В А Л А

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

02 червня 2021 року м. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши позовну заяву акціонерного товариства «Укрсиббанк» до акціонерного товариства «Дельта Банк» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнко Андрій Андрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович, про відновлення записів про обтяження, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укрсиббанк» звернулося до суду із позовом до АТ «Дельта Банк» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнко Андрій Андрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович, про відновлення записів про обтяження.

Із змісту позовних вимог позивача вбачається, що АТ «Укрсиббанк» уклали із ОСОБА_1 договір іпотеки №54723 від 23.05.2007 р., відповідно до умов якого в іпотеку прийнята квартира АДРЕСА_1 .

17.12.2012 року приватний нотаріус Кондратюк В.С. вніс зміни до Державного реєстру іпотек та змінив іпотеко держателя АТ «Укрсиббанк» на АТ «Дельта Банк».

Позивач стверджує, що не відступав на користь АТ «Дельта Банк» право вимоги по кредиту та вказаного вище договору іпотеки, а тому в порядку цивільного судочинства звернувся до суду із даною позовною заявою, якою просить скасувати рішення приватного нотаріуса та повити державну реєстрацію обтяження нерухомого мана іпотекою на свою користь.

Дослідивши вказану заяву на предмет підсудності, а також відповідності вимогам ст.,ст. 175, 177 ЦПК України суддя зазначає наступне.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як вбачається з вказаної позовної заяви, спір виник з приводу рішення приватного нотаріуса щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек відомостей щодо іпотеко держателя.

Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 04.12.2019 року по справі №823/588/16 вказала, що пір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Із аналізу ч. 1 ст. 19 ЦПК України можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, коли розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При цьому суд враховує, що відповідно до . 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В свою чергу юрисдикція господарських судів визначена ст.. 20 ГПК України.

Так, відповідно до п. 1 та п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Слід зазначити, що право іпотеки, на захист якого подано позов, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права належить до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно.

Відносини між сторонами, у яких однією зі сторін є банк, який виводиться з ринку і від імені якого діє уповноважена особа Фонду або Фонд, є приватноправовими. Відповідно, спори щодо нікчемності правочинів між суб`єктами господарювання є господарсько-правовими і мають розглядатися судами господарської юрисдикції. У цих правовідносинах Фонд або його уповноважена особа, діючи від імені Банку, не мають владних повноважень щодо іншої сторони цих правочинів. Оскільки уповноважена особа Фонду не виступає у цих правовідносинах як самостійний суб`єкт, а діє від імені Банку, саме Банк є належним відповідачем у справі.

Позовні вимоги у даній справі про поновлення іпотекодержателя та скасування рішення нотаріуса заявлені позивачем до банку, який виводиться з ринку і від імені якого діє уповноважена особа Фонду.

При цьому вбачається, що спір виник з приводу можливого порушення відповідних прав банку на квартиру внаслідок дій банку і приватного нотаріуса щодо реєстрації такого права за банком та направлений на перевірку законності дій нового іпотекодержателя.

Вимоги до приватного нотаріуса мають розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав є похідними від спору щодо такого майна, як передбачено у частині першій статті 19 ЦПК.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з 15 грудня 2017 року – з дати набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» - спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) ФОП. Іншими словами, до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем.

З указаної дати, якщо хоча б однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи - сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема, незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається з урахуванням суб`єктного складу сторін основного зобов`язання, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц.

Вказаний спір безпосередньо пов`язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки. Спірні правовідносини виникли на підставі договірних відносин які впливають на цивільні права вказаних суб`єктів щодо нерухомого майна. Вимоги до приватного нотаріуса витікають (є похідними) саме із цивільних правовідносин та пов`язані з їх реалізацією. Таким чином, вказані вимоги до мають розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав є похідними від основного зобов`язання.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Таким чином суддя, перевіривши позовну заяву на предмет її відповідності вимогам підсудності та змісту, вважає, що остання подана відповідно до норм ЦПК України, а тому не вбачає підстав для відмови у відкритті провадження по справі чи залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи обставини вказаної справи, її складність та кількість учасників, з урахуванням статей, 19, 274 ЦПК України суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 187 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Укрсиббанк» до акціонерного товариства «Дельта Банк» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнко Андрій Андрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович, про відновлення записів про обтяження.

Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням графіку відпусток суддя та графіку призначених судових засідань по інших справах призначити підготовче засідання на 20 вересня 2021 року на 09-30 год.

Встановити відповідачу:

– строк подання відзиву на позов – протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали, з обов`язковим посиланням на номер справи та суддю.

До відзиву обов`язково додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається – http://zl.ck.court.gov.ua.

Копію даної ухвали направити учасникам справи, а копію позовної заяви з додатками направити відповідачу та третім особам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В.Середа