Ухвала суду № 97400460, 02.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/1403/21

Провадження №1-кп/265/392/21

У Х В А Л А

02 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Міхєєвої І.М.,

за участю секретарів судового засідання -Онищук О.Є., Проходи К.А., Аргунової М.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12020050790001476 від 10 грудня 2020 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1) 23.03.2010 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком 4 місяці. Звільнений 23.07.2020 року по відбуттю строку покарання;

2) 08.11.2010 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком 200 годин;

3) 25.10.2011 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 389, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 15.05.2014 року умовно-достроково на 1 рік, 3 місяці та 2 дні на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 07.05.2014 року;

4) 20.06.2017 року Котовським міським судом Одеської області за ч. З ст. 185, ч. 3 ст. 186,70 КК України до 4 роікв та 3 місяців позбавлення волі;

5) 17.08.2017 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 04.06.2019 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 15 днів на підставі ухвали Селідовського міського суду Донецької області від 27.05.2019 року,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 147 КК України,

за участю:

прокурора - Балаєва О.Є.

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілого ПП «УТС-АЗОВ» - адвоката Гуленко Т.В.

представника цивільного позивача - Лук`янчука І.О.

особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1

захисника - адвоката Володарського О.В.

В С Т А Н О В И В:

Особа стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 у період часу з 15:30 години 09.12.2020 до 06:45 годин 10.12.2020 року, точний час під час досудового розслідування невстановлений, повторно, переліз через паркан, тим самим проник на охоронювану територію ДП «Маріупольський морський торговельний порт», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , після чого підійшов до блок-контейнеру розташованого на території зазначеного підприємства та шляхом пошкодження вікна проник у приміщення, звідки таємно викрав відеокамеру DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», вартістю 6 546 грн. та куртку спецодягу, яка не представляє матеріальної цінності, чим спричинив ПП «УТС-АЗОВ» майнову шкоду на загальну суму 6 546,00 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого манна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Він же, 10 грудня 2020 року о 12:46 годині, увійшов до приміщення відділення №14 АТ «ПУМБ», розташованого за адресою по вулиці Лепорського, 5 у Лівобережному районі м. Маріуполя, утримуючи в одній руці ніж, а в іншій картону коробку, в середині якої нібито знаходився вибуховий пристрій, позбавив можливості вільного пересування працівників вказаного відділення банку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заборонивши їм пересуватись та залишати приміщення банку, тим самим захопив їх в якості заручників, після чого став висловлювати вимогу про необхідність виклику службових осіб Національної поліції України, для подальшого виконання його вимог, погрожуючи знищенням майна та людей у приміщенні відділення банку шляхом здійснення підриву вибухового пристрою, який нібито знаходився у коробці. Вказану погрозу всі присутні сприйняли як реальну, у цей же час, продовжуючи свої злочинні дії, для перешкоджання стороннім особам і правоохоронним органам потрапляння до місця перебування заручників, розташувався в одній з кімнат відділення банку біля вхідних дверей, продовжив висловлювати погрози здійснення вибуху вибухового пристрою, в разі невиконання його вимог.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 147 КК України - захоплення особи, як заручника з метою спонукання службової особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, які були поєднанні з погрозою знищення людей.

В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 визнав повністю свою провину у скоєнні суспільно небезпечних діянь за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 147 КК України та пояснив, що він дійсно скоїв кримінальні правопорушення за вказаних в клопотанні обставин.

Вчинення суспільно небезпечних діянь особою, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

По епізоду викрадення майна ПП «УТС-АЗОВ» за ст. 185 ч.3 КК України.

Допитана в судовому засідання представник потерпілого адвокат Гуленко Т.В. суду пояснила, що10 грудня 2020 року було виявлено проникнення до контейнеру, що належить ПП «УТС-АЗОВ», який розташований на території ДП «Маріупольський морський торговельний порт», що по пр. Луніна, 99, в м. Маріуполі. У даному контейнері зберігалися речі працівників підприємства та майно (електричне обладнання) підприємства. Шляхом проведення інвентаризації було з`ясовано, що із контейнера було викрадено відеокамеру DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», вартістю 6546 грн. та куртку спецодягу, яка ніякої цінності не становить. Після виявлення крадіжки директор підприємства ПП «УТС-АЗОВ», звернувся до поліції з відповідною заявою. Після затримання ОСОБА_1 у відділенні банку підприємству було повернуто викрадену відеокамеру.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який працює в ПП «УТС-АЗОВ» суду надав показання аналогічні показанням представника потерпілого. Додатково пояснив, що коли працівники підприємства зранку 10 грудня 2020 року прийшли на роботу і зайшли до контейнера, то виявили відчинене вікно, а в самому контейнері був безлад. Перевіривши майно, яке було розкидане, з`ясували, що зникла відеокамера «Hikvision» та куртка, на спині якої жовтими літерами написано «УТС АЗОВ». Про викрадення повідомили керівництву підприємства.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, судом також були досліджені надані стороною обвинувачення письмові докази:

На підставі заяви працівників ПП «УТС-АЗОВ», 10.12.2010 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за правовою кваліфікацією ст. 185 ч.3 КК України. Згідно фабули про обставини кримінального правопорушення: 10.12.2020 року до Приморським ВП надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 невідома особа в період з 09.12.2020 року до 10.12.2020 року шляхом віджиму вікна проникла до металевого контейнера, звідкіля викрала майно, спричинивши збиток. (т.1. а.с. 121).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.12.2020 року та фото таблиці до нього, слідчим органу досудового розслідування оглянутий металевий контейнер ПП «УТС-АЗОВ», що розташований по пр. Луніна, 99 у Приморському районі міста Маріуполя. Під час огляду всередині контейнера біля пластикового вікна виявлено сліди нашарування бруду сірого кольору, у вигляді слідів підошви взуття. На рамі пластикового вікна зовні виявлені незначні пошкодження у вигляді подряпин пластику, незначні пошкодження виявлені також на внутрішній частині запираючого пристрою вікна. (т.1 а.с. 200-208).

Згідно довідки ПП «УТС-АЗОВ» від 11.12.2020 року, відеокамера DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», знаходиться на балансі підприємства, відновна вартість якої без ПДВ складає 6 546, 00 грн. Вартість відеокамери та знаходження її на балансі підприємства підтверджено виданими слідчому ПП «УТС-АЗОВ» реєстраційними документами підприємства, видаткової товарною накладною № 32 від 04.12.2020 року, договором поставки від 18.11.2020 року, додатком до договору у вигляді специфікації, експрес накладною нової пошти від 09.12.2020 року за № 590000614906472, довіреністю, матеріальною перепусткою на ввезення ТМЦ за № 83929 за 08.12.2020 року, звіряльною відомістю результатів інвентаризації від 10.12.2020 року (т.1 а.с. 199, 220-247, т.2 а.с. 1-17).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 24.02.2021 року та фото таблиці до нього, слідчим органу досудового розслідування у присутності понятих, за участю спеціаліста, представника потерпілого та директора ПП «УТС-АЗОВ», детально оглянуто відеокамеру та куртку спецодягу. Під час огляду встановлено, що відеокамера має маркування DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», знаходиться в робочому стані, куртка - є спец одягом, що належить ПП «УТС-АЗОВ», була викрадена 10.12.2020 року з контейнера підприємства. (т.2 а.с. 31-34).

Постановою слідчого від 24.02.2020 року відеокамера DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», визнана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 (т.2 а.с. 36 -37)

По епізоду кримінального правопорушення передбаченого ст. 147 ч.2 КК України такими доказами є:

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . ОСОБА_8 , які є працівниками АТ «ПУМБ» відділення №14 пояснили, що 10 грудня 2020 року приблизно о 12-50 годині, до приміщення відділення №14 АТ «ПУМБ», що знаходиться по вулиці Лепорського, 5, увійшов ОСОБА_1 та, погрожуючі ножем, який дістав із рукава куртки, почав вимагати викликати службових осіб поліції, КОРД, журналістів, саперів, а інакше він усіх підірве. Ніж ОСОБА_1 тримав у правій руці, а в лівій, у нього була картонна коробка, в якій за його словами була бомба. Спочатку він не забороняв пересуватися по приміщенню банку, тому троє дівчат - працівників банку встигли вийти. А ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ОСОБА_8 , він заборонив покидати приміщення банку, поставив стілець біля виходу та сказав, що вони є його заручниками і поки його вимоги не будуть виконані, він більше нікого не відпустить. Загрозу життю з боку ОСОБА_1 потерпілі сприйняли реально, оскільки у нього був ніж з довжиною леза біля 10-15 см., яким він розмахував та картонна коробка приблизно 20х20 см., у якій за його словами був вибуховий пристрій – бомба. Знаходячись в приміщенні банку, ОСОБА_1 нервував, казав, що не жартує, вдарив ножем по вікну, потім по пожарній сигналізації, неодноразово голосно повторював вимогу щоб викликали поліцію, журналістів, саперів, а інакше усіх підірве. При таких обставинах вони реально побоювалися за своє життя. Одягнений ОСОБА_1 був у робочий одяг та зелену балаклаву на голові, яку то знімав то одягав на лице, тому вони його добре розгледіли. Він не забороняв дзвонити по телефону, а навпаки вимагав потерпілих викликати поліцію та журналістів, тому вони натискали на тривожні кнопки та телефонували до поліції та службу безпеки банку. Приблизно через 40 хвилин приїхали охорона банку та працівники поліції, які вели з ОСОБА_1 перемовини, пропонували йому обміняти заручників на співробітників поліції, але він не погодився. Згодом його затримали. Тілесних ушкоджень він нікому не спричинив, майном банку не заволодів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що є начальником відділення поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, 10.12.2020 року він приймав участь у затриманні ОСОБА_1 у приміщенні відділення банку № 14 АТ «ПУМБ», розташованого по вул. Лепорського, 5 в Лівобережному районі міста. Перед затриманням він вів з ОСОБА_1 перемовини, з метою обміняти працівників банку, яких ОСОБА_1 утримував, як заручників, погрожуючи їм знищенням вибуховим пристроєм, за його словами бомбою, яка начебто була у картонній коробці, яку ОСОБА_1 тримав у лівій руці. У правій руці він тримав ніж, яким розмахував перед присутніми. Під час перемовин, ОСОБА_1 вимагав викликати керівництво поліції, КОРД, журналістів, саперів, проте такі вимоги нічим не пояснював. Перемовини з ОСОБА_1 тривали біля години, весь цей час він погрожував підірвати заручників та всіх присутніх. Через деякий час він зрозумів, що чоловік перебуває в неадекватному стані, і його було затримано та вилучено коробку, в якій, як з`ясувалося знаходилася відеокамера.

Також судом були досліджені надані стороною обвинувачення інші письмові докази.

На підставі заяви керуючого банку АТ «ПУМБ» та інших осіб, 10.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за правовою кваліфікацією ст. 147 ч.2 КК України. Згідно фабули, 10.12.2020 року до ЧЧ Лівобережного ВП надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа перебуваючи у приміщенні банку АТ ПУМБ розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 5 у Лівобережному районі утримує заручників, серед яких ОСОБА_2 та погрожує знищенням людей використовуючи вибуховий пристрій. (т.1 а.с. 121-127).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.12.2020 року, та фото таблиці до нього, слідчим органу досудового розслідування, за участю понятих, спеціалістів -вибухотехніків, представника банку ОСОБА_2 , детально оглянуто приміщення відділення банку № 14 АТ «ПУМБ» по вул. Лепорського, 5 у м. Маріуполі. При огляді приміщення тамбуру на підлозі виявлено пляму речовини бурого кольору та предмет схожий на ніж. При огляді першої зони приміщення банку на підлозі виявлено плями речовини бурого кольору, предмет зовні схожий на вибуховий пристрій, у картонній коробці, зв`язка з трьох ключів, зв`язка з двох ключів з брелком, медична маска чорного кольору, медичні маски білого кольору у кількості 4-х штук, пластиковий стакан, зі слухалки телефонного апарату зроблено змив на потожирову речовину. На стіні першої зони приміщення банку виявлено пошкодження гіпсокартону у вигляді отвору. Виявлені під час огляду місця події предмети та речовини у вигляді змивів вилучені. Хід цієї слідчої дії зафіксовано на ДВД диску, на перегляді відеозапису огляду місця події в ході судового розгляду сторони не наполягали. (т.1. а.с. 130-156).

Проведення огляду приміщення відділення банку № 14 АТ «ПУМБ» по вул. Лепорського, 5 у м. Маріуполі санкціоновано в порядку ч.3 ст. 233 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 грудня 2020 року. (т.1 а.с. 178-179).

Постановою слідчого від 10.12.2020 року, виявлені та вилучені при огляді місця події предмети та речовини, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню. ( т.1 а.с. 158). Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 грудня 2020 року на вказані предмети та речовини накладений арешт. (т.1 а.с. 182-183).

Згідно акту перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів за № 312 від 10.12.2020 року, складеного спеціалістом відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Донецькій області, на момент огляду приміщення банку вибухово небезпечних предметів не виявлено (т.1 а.с.157).

Слідчим органу досудового розслідування переглянуто добровільно видані АТ «ПУМБ» відеозапис з камер відео спостереження з приміщення відділення банку № 14 розташованого по вул. Лепорського, 5 в м. Маріуполі, про що складено відповідний протокол огляду відеозапису від 10.12.2020 року. Згідно змісту протоколу в ньому детально відображено дії та пересування по приміщенню відділення банку 10.12.2020 року, в період часу з 12-53 годин, особи чоловічої статті, з білою картонною коробкою в руці, та предметом схожим на ніж, який чоловік дістав із кишені, одягненій на нього куртки чорного кольору. На голові чоловіка одягнена шапка-балаклава, яка частково закриває його ніс та рот. В період часу з 13-01 год. до 13-24 год. відображено затримання вказаного чоловіка. Оптичний диск з відеоматеріалами з камер відео спостереження з приміщення відділення банку долучено до матеріалів кримінального провадження. На перегляді вказаного відезапису в ході судового розгляду сторони не наполягали. (т.1 а.с. 160-164)

Особа стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_1 , після дослідження протоколу огляду відео запису з камер відео спостереження з приміщення відділення банку № 14, не заперечував, що це він знаходився у зазначений час в приміщенні відділенні банку з картонною коробкою та ножем у руках, та погрожував працівникам банку вибухом.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_1 затримано 10.12.2020 року о 13:14 годині в порядку ч.1 ст. 208 КПК України у присутності захисника Володарського О.В. У затриманого ОСОБА_1 в порядку ч.3 ст. 208 КПК України здійснено обшук, під час якого вилучено куртку та шапку. (т.1 а.с. 166-170).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 10.12.2020 року та фото таблиці до нього, слідчим, у присутності понятих детально оглянуті вилучені у затриманого ОСОБА_1 речі, а саме шапка та куртка. Під час огляду встановлено, що шапка має виріз для очей та рота, куртка - спецодяг чорного кольору, на задній частині, якого з ниток жовтого кольору мається напис «УТС-АЗОВ». (т.1. а.с. 171-176).

Постановою слідчого від 10.12.2020 року, вилучені у затриманого ОСОБА_1 шапка-балаклава та куртка чорного кольору визнані речовими доказами. (т.1. а.с. 177). На підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2020 року на вказані речі накладено арешт. (т.1 а.с. 180-181).

За висновком експерта сектору досліджень зброї Донецького НДЕКЦ за № СЕ-19/105-21/313-БЛ від 15.01.2021 року, предмет схожий на ніж, вилучений 10.12.2020 року під час огляду місця події у приміщенні відділення № 14 ПУМБ м. Маріуполя, не є холодною зброєю. (т.1 а.с. 190-193).

Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи за № СЕ-19/105-21/1477 ВТХ від 24.02.2021 року, наданий на дослідження об`єкт, який було вилучено під час огляду місця події 10.12.2020 року, з приміщення відділення банку №14 АТ «ПУМБ», не містить вибухової речовини, а тому не відноситься до предмету дослідження вибухово-технічної експертизи, встановлено, що даний об`єкт зовні схожий на відеокамеру. (т.2 а.с. 25-30).

Постановою прокурора від 15.01.2021 року кримінальні провадження за ч.3 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 147 КК України об`єднані в одне кримінальне провадження, яке зареєстровано в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020050790001476. (т.1. а.с. 211).

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 17 від 26.01.2021 року, проведеної КНП «ОКПЛ м. Слов`янськ», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час здійснення інкримінованих йому правопорушень страждав на хронічне психічне захворювання – параноїдну шизофренію, період спостереження менше року, параноїдний синдром. Супутній діагноз: легка розумова відсталість. За своїм психічним станом на момент здійснення інкримінованих правопорушень не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На час обстеження ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання, параноїдну шизофренію, період спостереження менше року, параноїчний синдром. Супутній діагноз: легка розумова відсталість, за своїм психічним станом ОСОБА_1 не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру в форму госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. (т.1 а.с. 40-46.)

Постановою прокурора від 12.02.2021 року, змінено порядок досудового розслідування у кримінальному провадженню за № 12020050790001476 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185, ч.2 ст.147 КК України, для застосування примусових заходів медичного характеру.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Заслухавши в судовому засіданні особу, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 , потерпілих та свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення та суспільне небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 147 КК України - захоплення особи, як заручника з метою спонукання службової особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, які були поєднанні з погрозою знищення людей. Наявний у справі висновок судово-психіатричної експертизи не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.

У відповідності до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року суди повинні критично оцінювати зазначені висновки з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й вмотивованості, оскільки… ці висновки є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов`язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідних ухвалі, вироку, постанові суду.

У відповідності до ч.2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані осудності злочини; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

У відповідності до абзаців 1,2 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб ( частина 1 статті 94 КК України суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру ( тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

У відповідності до вимог ст. 94 КК України суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і тяжкість захворювання; 2) тяжкість вчиненого діяння; 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.

Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Суд враховує, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, страждав і на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання - параноїдний синдром. Вказане хронічне захворювання позбавляло ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 також не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 потребує застосування примусового заходу медичного характеру. У відповідності до вимог ст. 12 КК України, ОСОБА_1 , в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке відноситься до тяжких суспільно небезпечних діянь та суспільне небезпечне діяння передбачене ч.2 ст. 147 КК України, яке віднесено до особливо тяжких суспільно небезпечних діянь. Також суд приймає до уваги обставини вчинення суспільно небезпечних діянь, що характеризує ОСОБА_1 як особу, що становить небезпеку для суспільства, а тому приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виглядів госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах посиленого нагляду.

17 лютого 2021 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя підозрюваному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполя», дію якого було продовжено ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 29 квітня 2021 року до 26 червня 2021 року.

Відповідно до листів КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполя» направлених на адресу суду, ОСОБА_1 , перебуваючи у психіатричній лікарні, неодноразово висловлював наміри здійснити втечу, підбурює інших осіб до скоєння протиправних дій, двічі мали місто випадки втечі ОСОБА_1 із лікарні, по відношенню до медперсоналу та оточуючих він поводиться агресивно, асоціально, не вкладається в режим відділення, не реагує на зауваження. У відділенні КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполя», де поміщено ОСОБА_1 відсутні спеціальні умови для запобігання скоєння пацієнтам протиправних дій (втеча, тощо).

З урахуванням наведеного, а також, оскільки ОСОБА_1 належить госпіталізувати до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, суд вважає, що запобіжний захід до ОСОБА_1 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання ухвали законної сили слід продовжити, помістивши ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», що знаходиться за адресом: м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко б.84.

Представником цивільного позивача АТ «ПУМБ» Лук`янчуком І.О. заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку матеріальної шкоди в розмірі 39 267 гривень. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що внаслідок кримінального правопорушення, яке скоєно ОСОБА_1 , його дії привели до зупинки роботи відділення, та за період вимушеного простою в період з 12:30 по 17:00 годин АТ «ПУМБ» були спричинені матеріальні збитки на загальну суму 39 267 гривень 21 копійка, з якої: сума недоотриманого прибутку за весь час вимушеного простою відділення 36 297 гривень 44 копійки (із розрахунку середньомісячного прибутку відділення у 2020 р. до резервів); суми виплаченої заробітної платні працівникам відділення за весь час вимушеного простою відділення 2966 гривень 77 копійок (із розрахунку сумарного місячного фонду оплати праці працюючих співробітників відділення без урахування бонусів).

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Відповідно до частини 1 статті 1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.

Розглядом клопотання встановлено, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, що підтверджується висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №17 від 26.01.2021 року, проведеної КНП «ОКПЛ м. Слов`янськ»,

Також вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не працює, жодних джерел доходу та соціальних зв`язків не має, що свідчить про те, що за своїм матеріальним становищем він не здатен відшкодувати завдану ним шкоду.

Крім того, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищезазначених вимог закону, цивільним позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження суми збитків, спричинених йому внаслідок кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що цивільний позов АТ «ПУМБ» про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Арешти накладені на речові докази по даному кримінальному провадженню на підставі ухвал слідчого судді Орлдонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11.12.2020 року та від 14.12.2020 року, слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ч.2 ст. 292, ст.ст. 369-372, 503 - 513 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженню №12020050790001476 від 10 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

До набрання ухвали законної сили, продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, помістивши його до Дніпропетровської філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», що знаходиться за адресом: м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко б.84.

Виконання ухвали суду в частині досталення ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», що знаходиться за адресом: м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко б.84, покласти на відділ поліції № 2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецький області.

Речові докази: предмет, схожий на ніж, пластиковий стакан, зв`язку з 3-х ключів, зв`язку з 2-х ключів з брелком, медичну маску чорного кольору, медичні маски білого кольору у кількості 4-х штук, два змиви зі сліду плям речовини бурого кольору у кількості 4-х штук, два змиви зі сліду плям речовини бурого кольору, змив на потожирову речовину, шапка чорного кольору, чоловічу куртку спецодягу, передані на зберігання до камери схову речових доказів відділу поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції № 1780 від 25.02.2021 року - знищити;

оптичний диск з відеоматеріалами з камер відеоспостереження, розташованих у відділенні №14 АТ «ПУМБ» м. Маріуполя; DVD-диск із відеозаписом огляду місця події від 10.12.2020 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

відеокамеру DS-2CE5AU7T-VPIT3ZF «Hikvision», передану на відповідальне зберігання ПП «УТС-АЗОВ» - залишити останньому, як належне майно.

У задоволенні цивільного позову АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди – відмовити.

Арешт, накладений на підставі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11.12.2020 року, на речі на предмети вилучені під час огляду місця події у приміщенні відділенні № 14 АТ «ПУМБ» по вул. Лепорського, 5 у м. Маріуполя - скасувати

Арешт, накладений на підставі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.12.2020 року, на вилучені у затриманого ОСОБА_1 шапку-балаклаву та куртку чорного кольору – скасувати.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Міхєєва