Рішення № 97394799, 02.06.2021, Березанський районний суд Миколаївської області

02.06.2021 Справа № 469/327/20

2/469/254/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

учасники справи:

представник позивача Гребенюк О.С., Савіхіна А.М. - не з`явились,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явилась,

представник відповідача ОСОБА_2 - не з"явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач 28 квітня 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначав, що відповідач на підставі заяви б/н від 02 серпня 2012 року, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 4500,00 грн. та зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, сплачувати пеню та штрафи.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит згідно з договором, відповідач, у свою чергу, не надала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 17 березня 2020 року заборгованість відповідача склала 15259,52 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 7795,16 грн. (що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту), заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України, - 3028,01 грн., нарахована пеня - 3233,52 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 702,83 грн., тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитом та судовий збір.

22 травня 2020 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

27 травня 2021 року позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 02 серпня 2012 року в розмірі 10519,04 грн. (заборгованість за тілом кредиту (простроченим) - 7795,16 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України, - 2723,88 грн.) та сплачений позивачем судовий збір.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування, тому просив уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У наданому до суду відзиві проти позову заперечувала з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, посилаючись на недоведеність узгодження сторонами умов кредитного договору щодо розміру кредитного ліміту у сумі 4500,00 грн., встановленого банком 26 березня 2013 року, який в подальшому було збільшено до 4900,00 грн., відсотків, пені та штрафів, так як умови та правила надання банківських послуг не містять її підпису, а анкета-заява не містить таких даних.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без участі відповідача і представника відповідача, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Зважаючи, що сторони виклали свою позицію у направлених до суду заявах по суті справи, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, але не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні або надати заяви про його відкладення, що не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.223 ЦПК України вирішив справу без присутності учасників справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02 серпня 2012 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.24), у якій надала згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, а також відзначила, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.25 на звороті).

До Анкети-заяви позивачем надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті www.privatbank.ua (а.с.26-50) та довідку про зміну умов кредитування (а.с.23), як невід`ємних частин кредитного договору.

Доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг відповідачем не підписаний, а тому суд не має підстав для висновку про обізнаність відповідача з зазначеними Умовами та його згоду зі змістом цих Умов.

Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами узгодження сторонами умов договору щодо права позивача змінювати процентну ставку та процедуру такої зміни.

Наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили такі умови саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, а також що відповідач знав, ознайомився та погодився зі змінами до Умов та правил щодо встановлення відсотків відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та строками повернення кредиту.

Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (абз.1 ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Оскільки, як було зазначено вище, позивачем не доведено узгодження сторонами строку повернення кредиту, а матеріали справи не містять відомостей про пред"явлення позивачем відповідачеві вимоги про виконання зобов"язання, положення ч.2 ст.625 ЦК України щодо наслідків прострочення виконання зобов"язання у даній справі не можуть бути застосовані у зв"язку з недоведенням факту прострочення.

Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з наданим Банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 06 травня 2021 року складала 10519,04 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту (простроченим) - 7795,16 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України, - 2723,88 грн. (а.с.97).

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.92-97), заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 31 серпня 2015 року (таблиця 1) склала 3892,41 грн. (графа 3), направлено на сплату відсотків (графа 11) - 3537,39 грн., на сплату пені (графа 13, 14) - 350 грн.; відповідно до таблиці 2 розрахунку заборгованості, відповідачем з 01 вересня 2015 року витрачено кредитних коштів на суму 892,07 грн. (графа 3), сплачено на погашення заборгованості 12184,73 грн. (графа 21).

Оскільки правові підстави для стягнення відсотків, штрафів, комісії та пені позивачем не доведені, врахування їх у розрахунку заборгованості суперечить обставинам справи, а тому суму направлених позивачем коштів відповідача на погашення відсотків та пені у сумі 3537,39 грн. слід відняти від заявленої позивачем суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, відповідно до встановлених судом обставин справи, заборгованість відповідача є погашеною, оскільки сума сплачених ним коштів на погашення заборгованості перевищує розмір визначеного у розрахунку тіла кредиту, що вбачається також і з витягу з особового рахунку відповідача (а.с.17-22), тобто отримані відповідачем у позивача кошти повернуто у повному обсязі, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: