Ухвала суду № 97394453, 03.06.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/508/19

УХВАЛА

03 червня 2021 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю секретаря судових засідань Боржемської І.М.,

представника відповідача керівника Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви – Лучина О.В.,

треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

їх представника – адвоката Чубенко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Муровані Курилівці питання про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с.Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, треті особи Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за вищевказаним позовом.

До судового засідання представник третіх осіб - адвокат Чубенко С.В. надіслала заяву про закриття провадження у цивільній справі №139/508/19 за позовом ОСОБА_7 до Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с.Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, треті особи Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади, оскільки вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.04.2021 р. (справа №910/10011/19).

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Представник позивача подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю термінового виїзду до Дарницького районного суду м.Києва, а також через особисті обставини позивачки, необхідність допиту свідків та надання пояснень третіми особами.

Представник Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецький І.В. в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив, заяв, клопотань не подавав.

Треті особи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 також в судове засідання не з`явилися, судові повістки направлялися завчасно за місцем їх проживання.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи неявку позивача, її представника та третіх осіб зі сторони позивача, суд вважає можливим продовжити розгляд справи у їх відсутності, оскільки вказані особи неодноразово не з`являються у судові засідання, доказів причин поважності неявки до суду не надають.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки він тричі в останні судові засідання не з`явився, подаючи суду аналогічні, нічим не підтверджені, клопотання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки у судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні представник третіх осіб - адвокат Чубенко С.В. своє клопотання підтримала з підстав зазначених у ньому, просила провадження у справі закрити.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підтримали клопотання адвоката Чубенко С.В.

Третя особа ОСОБА_1 вважав за необхідне продовжити розгляд справи.

Представник відповідача керівник Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви – Лучин О.В. заперечив щодо заявленого клопотання.

Вислухавши думку учасників справи, що з`явились, суд вважає, що заява представника третіх осіб - адвоката Чубенко С.В. про закриття провадження у цивільній справі підлягає задоволенню.

Так, 06.04.2021 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 910/10011/19 висловила правову позицію про те, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Вказана постанова і в подальшому була підтримана Верховним Судом у постановах №727/5575/19-ц від 19.05.2021, №525/391/19 від 26.05.2021.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви її фактичною підставою є незгода члена релігійної організації з рішенням її загальних зборів про зміну канонічної підлеглості.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК, так і ГПК залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон), релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Положеннями частин першої - п`ятої статті 8 Закону визначено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява представника третіх осіб - адвоката Чубенко С.В. обґрунтована, розгляд даної справи слід здійснювати за правилами господарського судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі № 139/508/19 за позовом ОСОБА_7 до Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, треті особи Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади, – закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повідомити ОСОБА_7 , що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.І. Коломійцева