Ухвала суду № 97388049, 01.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8514/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 червня 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 324 від 12.04.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Руставелі 7’я» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Шота Руставелі, 7-Я зі знесенням існуючих споруд» зі змінами згідно з рішеннями виконкому від 17.04.2020 № 348.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №810/2509/17.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави звернення до суду, вказує на те, що законами України не віднесено до компетенції жодного органу повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні містобудівних умов та обмежень, а також не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження таких.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" від 13 березня 2020 року №219, утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України також затверджено Положення про Державну інспекцію містобудування України, згідно із частинами 1-4 якого Державна інспекція містобудування України (ДІМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Основним завданням ДІМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі – об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності, а також за діяльністю органів, що здійснюють сервісну функцію та функцію технічного регулювання у сфері містобудування.

ДІМ відповідно до покладених на неї завдань: проводити перевірки щодо законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду та видає обов`язкові до виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08 травня 2020 року до державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції містобудування України № 10701020000087445 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 43615901 (станом на 02.06.2021 перебуває в стані припинення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №422 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної інспекції містобудування.

Суддя звертає увагу на те, що частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" чітко визначено, що прокурор може здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Разом з тим, наведеним вище підтверджується наявність на момент подання позовної заяви засобами поштового зв`язку (26 травня 2021 року) органу, до компетенції якого належить здійснення повноваження щодо контролю у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, твердження позивача про відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за дотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності або не здійснення чи не неналежним чином здійснення таким органом своїх функцій, не знаходить належного обґрунтування.

Відтак, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід обґрунтувати наявність виняткових умов для здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді.

Також, статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з позовними вимогами позивач, просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 324 від 12.04.2019.

При цьому до суду з цим позовом про оскарження вказаного рішення до суду лише 26.05.2021 (дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом шестимісячного строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, разом з позовними вимогами керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова просить поновити строк звернення до суду з позовом.

Втім, не наводить жодних обґрунтувань поважності причин строку звернення до суду та не додає відповідних доказів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій обґрунтувати наявність підстав для здійснення процесуального представництва держави в суді, а також долучити заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

процесуального представництва держави в суді

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.