Рішення № 97387633, 31.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2021 року Справа № 280/1865/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.11.2020 №Ф-2447-17 на загальну суму 4207,74 грн. та зобов`язати відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 4207,74 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те що, позивач. з 30.05.2002 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №913423 та обрано спрощену систему оподаткування, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Як встановлено судовим рішенням і є преюдиційним фактом до 30 вересня 2018 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ. Вказане підтверджується рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, що набрало законної сили 09.09.2019 у справі № 280/77/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-2447-17 від 04.10.2018. Як було встановлено судом, позивачем суми єдиного внеску у необхідному розмірі сплачено відповідно до доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень. Таким чином, позивачем ОСОБА_1 у повному обсязі було виконано зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску. Також враховуючи, що податковою так і не було враховане судове рішення, ОСОБА_1 08 січня 2020 року до Головного управління ДПС в Запорізькій області подано письмову заяву про приведення даних в інтегрованій картці платника у відповідність до судового рішення. Вказує, що суму недоїмки визначену оскаржуваною вимогою від 24.11.2020 № Ф-2447-17 на суму 4207,74 грн. ГУ ДПС у Запорізькій області вважає похідною чи недоплаченою сумою боргу від вимоги від 04.10.2018 № Ф-2447-17, на суму 19882,85 грн., що є помилковим, оскільки остання визнана рішенням суду протиправною та скасована. Що стосується періоду нарахування та сплати ЄСВ з 01.10.2018 до 31.10.2020, тобто з 4 кварталу 2018 до 4 кварталу 2020, позивач зазначає, що за 2018, 2019 та 2020 роки ФОП ОСОБА_1 було подано до податкового органу звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Нараховані суми позивачем також були сплачені, що підтверджується наявними квитанціями. Наявність вказаних оплат та квитанцій свідчить про відсутність заборгованості ОСОБА_1 по сплаті ЄСВ за період з 01 жовтня 2018 року до 31 жовтня 2020 року. З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 31.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав, 20.04.2021 надав до суду відзив (вх.№22641), відповідно до якого зазначає ФОП ОСОБА_1 належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону №2464-VI, а саме: єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням пені. В інтегрованій картці платника інформаційної системи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2013 по 24.11.2020 відображено нарахування, сплати та борг на кінець звітного року. Відповідно до чинного законодавства та на підставі інформаційної системи відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.11.2020 №Ф-2447-17 на суму 4207,74 грн. за період з 20.07.2020 по 19.10.2020. Станом на дату подання відзиву на позов борг по єдиному соціальному внеску у сумі 4207,74 грн. згідно вимоги від 24.11.2020 №Ф-2447-17 відсутній у зв`язку зі сплатою боргу позивачем по справі. Просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору.

28.04.2021 позивачем надано відповідь на відзив (вх.№24527), відповідно до якого зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими та вказує, що отримавши від позивача ОСОБА_1 повідомлення про оскарження вимоги від 24.11.2020 № Ф-2447-17, в адміністративному та судовому порядках та отримавши від Запорізького окружного адміністративного суду ухвалу про відкриття провадження за позовом у цій справі працівники Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області були зобов`язані віднести суму 4207,74 грн. визначену оскаржуваною вимогою до категорії неузгоджених, заблокувати відповідні облікові показники, не відображати їх в особистому кабінеті платника податків та не враховувати цю суму у розрахунках. Всупереч наведеним імперативним приписам Порядку, щодо ведення реєстру, які були чинні під час подання скарги до ДПС України та позову до суду, відповідач не провів відповідних операцій та продовжував на власний розсуд використовувати неузгоджену вимогу у розрахунках, протиправно направляючи суми ЄСВ сплачені ОСОБА_1 за 4 квартал 2020 року та 1 квартал 2021 року на погашення сум за вимогою, що оскаржується в судовому порядку. За вказаних обставин надана ГУ ДПС у Запорізькій області роздруківка та розрахунок нібито наявної заборгованості з ІКП взагалі не може бути доказом, оскільки відомості в таку ІКП вносяться відповідачем з порушеннями та не в повному обсязі. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

ФОП ОСОБА_1 з 30.05.2002 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №913423.

ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 30.06.2015 на спрощеній системі оподаткування (2 група), з 01.07.2015 по 30.06.2017 на загальній системі оподаткування, з 01.07.2017 по теперішній час на спрощеній системі оподаткування (2 група).

З 07.06.2002 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як платник ЄСВ (реєстраційний №08/11-7964).

24.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-17, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2020 складає 4207,74 грн. Зазначену вимогу позивач отримав 30.11.2020.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач 10.12.2020 звернувся до Державної податкової служби України з вимогою про її скасування та приведенням даних в обліковій картці у відповідність до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №280/77/19, вилучивши помилкові дані щодо наявності будь-якої заборгованості.

Рішенням Державної податкової служби України від 10.02.2021 №3083/6/99-00-06-02-01-06 прийнято рішення про залишення скарги без розгляду, а вимогу – без змін, яке позивач отримав 17.02.2020.

Не погодившись з вимогою податкового органу від 24.11.2020 позивач звернувсь до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464- VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2017) було визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, зазначені положення у редакції, яка діяла до 01.01.2017 передбачали саме право, а не обов`язок платника на визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання платником доходу у звітному періоді.

Надалі ж, Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

В частині сьомій статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як слідує з матеріалів справи 08.02.2018 ФОП ОСОБА_1 було подано до податкового органу звітність по єдиному соціальному внеску за 2017 рік разом із таблицею 2 нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на загальну суму 8448,00 грн. Згідно квитанцій № 79 від 11.10.2017, № 71 від 09.01.2018 та № 72 від 21.02.2017 року ФОП ОСОБА_1 було сплачено єдиний соціальний внесок за 2017 рік у повному обсязі.

12.03.2018 відповідачем винесено вимогу №Ф-2447-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 9290,43 грн.

Заборгованість по вимозі про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 9290,43 грн. ФОП ОСОБА_1 було сплачено, що підтверджується квитанцією № 12 від 31.03.2018.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 0086505002 від 07.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до ОСОБА_1 застосовано штраф та нараховано пеню в загальному розмірі - 15662,49 грн., які відповідно до квитанції № 0.0.1162683408.1 від 18.10.2018 року позивачем сплачено у повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2018 рік, що підтверджується квитанціями наявними в матеріалах справи.

04.10.2018 відповідачем сформувано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2447-17, відповідно до якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 30.09.2018 склала 18882,85 грн., з яких недоїмка – 4220,36 грн., штраф – 3069,44 грн., пеня - 12593,05 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою, ФОП ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2019 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, - задоволено повністю, зокрема, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17 на загальну суму 19882,85 грн. Рішення набрало законної сили 09.09.2019.

Відповідно до мотивувальної частини вказаного рішення «Як було встановлено судом, позивачем суми єдиного внеску у необхідному розмірі сплачено відповідно до доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень.

Таким чином, позивачем у повному обсязі було виконано зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску.»

Таким чином, судовим рішенням встановлено відсутність боргу зі сплати єдиного внеску станом на 30.09.2018.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що оскаржувана вимога від 24.11.2020 №Ф-2447-17 на суму 4207,74 сформована за період з 20.07.2020 по 19.10.2020.

Як слідує з адміністративного позову та документів, що додані до позову, нараховано за 1 квартал 2020 року (січень 1039,06 грн., лютий 1039,06 грн., березень 0 грн.) 2078,12 грн. За березень 2020 року - у зв`язку з пандемією коронавірусу ОСОБА_2 мали право не нараховувати та не сплачувати ЄСВ. Сплачено 2080 грн. (квитанція № 26316052 від 17.04.2020)

Нараховано за 2 квартал 2020 року (квітень 0 грн., травень 0 грн., червень 1039,06 грн.) = 1039,06 грн. У квітні, травні 2020 року - у зв`язку з пандемією коронавірусу ОСОБА_2 мали право не нараховувати та не сплачувати ЄСВ. Сплачено 1040 грн. (квитанція № 27535846 від 17.07.2020).

Нараховано за 3 квартал 2020 року (липень 1039,06 грн., серпень 1039,06 грн., вересень 1100 грн.) 3178,12 грн. Сплачено - 3179 грн. (квитанція № 29037669 від 19.10.2020)

Нараховано за 4 квартал 2020 року (1100*3) 3300 грн. Сплачено - 3300 грн. (квитанція № 30462587 від 19.01.2021).

Вказані сплати також відображені в інтегрованій картці платника податку, що надана відповідачем.

При цьому згідно наданого відповідачем розрахунку слідує, що станом на 31.12.2018 позивач мала заборгованість у розмірі 4217,54 грн.

Суд звертає увагу, що жовтні 2018 року позивачем сплачувався ЄСВ у розмірі 15662,49 грн. та 2460 грн. При цьому не надано відповідачем обґрунтованого розрахунку щодо виникнення 31.12.2018 заборгованості в розмірі 4217,54 грн. Як слідує з подальшому у 2019 та 2020 роках позивачем сплачувався ЄСВ у розмірах, що був нарахованих відповідачем, та у строки, визначені законом.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами третьою та четвертою статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

З наведеного вбачається, що рішення відповідача не ґрунтується на нормах законодавства України та фактично призводять до визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску за відсутності порушення законодавства, що суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України, а отже оскаржувана вимога про сплату боргу є протиправною.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в обліковій картці ОСОБА_1 у відповідність до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №280/77/19, суд зазначає наступне.

Згідно до приписів статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами статті 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, що був дійсний до 05.04.2021.

Так, приписами пункту 2 частини першої розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Оскільки суд, з підстав викладених вище, дійшов висновку про обґрунтованість вказаної вимоги.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Оригінал квитанції №31483201 від 23.03.2021 знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.11.2020 №Ф-2447-17 на загальну суму 4207,74 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 4207,74 грн.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 червня 2021 року.

Суддя О.О. Артоуз