Рішення № 97387602, 03.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2021 року Справа № 280/1769/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2000 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку із чим перерахувати та виплачувати йому пенсію з моменту її призначення з урахуванням різниці, що вже була виплачена.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 17.01.2017 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.02.2021 позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, яка повідомила його про можливе порушення його права на пенсійне забезпечення. Звернувшись до електронного порталу пенсійних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 дізнався, що під час призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001. Вважає, що дії відповідача суперечать чинному законодавству, а тому період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, у зв`язку із чим просить позов задовольнити повністю.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов (вх. №17045 від 24.03.2021), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що обчислення пільгового стажу роботи за Списком №1 було здійснено відповідно до довідки від 06.01.2017 №39. В уточнюючій довідці ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 06.01.2017 №39 підприємство посилається на наказ про атестацію робочих місць від 25.05.1995 №73. Отже, відповідно до норм законодавства наступна атестація робочих місць повинна бути проведена 25.05.2000 року, але у вказаній довідці зазначено, що наступна атестація була проведена 06.04.2001 і затверджена наказом №160. Таким чином, період роботи позивача з 26.05.2000 по 05.04.2001 не може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1, оскільки атестація робочих місць в цей період не проводилась. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Із розрахунку стажу вбачається, що у процесі визначення права позивача на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і дотепер до пільгового стажу не було включено період його роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001.

Розрахунком обчислення пенсії та розрахунком стажу, що містяться у матеріалах справи підтверджується, що до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 відповідачем не зараховано період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Спірним у даній справі є зарахування періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (перейменоване у ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь») через відсутність вчасного проведення підприємством атестації робочих місць.

Копією довідки ПАТ«ЗМК «Запоріжсталь» від 06.01.2017 №39 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач у спірний період працював за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання в агломераційному цеху, що передбачено Списком №1 розділ ІІ підрозділ а код 1020100а-1753в позиція 2а-3б.

Підставами для видачі довідки вказано: особову картку, ЕТКД, штатний розпис, особовий рахунок, накази про атестацію робочих місць від 25.05.1995 №73 (стор. 292), від 06.04.2001 №160 (стор. 247) (зареєстровані Держекспертизою умов праці Запорізької області 18.05.1995 та 25.04.2001), від 20.03.2006 №151 (стор. 260), від 17.03.2011 №131 (стор. 216), від 29.02.2016 №307 (стор. 189), від 08.09.2017 №1352 (стор. 34), лист УПСЗН Запорізької обласної державної адміністрації від 07.06.2000 №02-340 про продовження дії наказу від 25.05.1995 №73.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Щодо посилання відповідача на проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 . Отже, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Згідно із п. 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Судом встановлено та сторонами не спростовується, що первинна атестація робочого місця позивача за Списком №1 була проведена згідно із наказом від 25.05.1995 №73. Наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказом від 06.04.2001 року №160.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15024/16-а від 19.02.2020 року сформулювала правовий висновок, згідно із яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливим і важкими умовами праці за Списком №1.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, позивачем було надано всі необхідні документи для зарахування йому періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання в агломераційному цеху у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» до пільгового стажу з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці за списком №1, а не проведення вчасно підприємством атестації робочого місця не може бути підставою для відмови в зарахуванні цього періоду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частина 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти таки, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на юридичну природу та підстави даного спору та, оскільки, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на до пільгового стажу за Списком №1, перерахувавши розмір пенсії та здійснити її виплату з часу призначення із урахуванням різниці, яка вже була виплачена.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку із чим перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з моменту призначення пенсії із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова