Ухвала суду № 97385545, 03.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1599/21

Господарський суд Київської області у складі судді Наріжного С.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3; код ЄДРПОУ 30160757)

про забезпечення позову до подання позовної заяви

до осіб, які в подальшому набудуть статусу учасників справи:

відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Г; код ЄДРПОУ 40890026)

та відповідача 2: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829)

про визнання договорів недійсними

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ «Комплекс Агромарс» про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Комплекс Агромарс» згідно переліку, визначеного в заяві.

В обґрунтування поданої заяви, Заявник зазначає, що 16.08.2010 між Заявником та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено Кредитний договір № 114-КД, відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» зобов`язався надати ТОВ «Комплекс Агромарс» кредит у розмірі 150000000,00 грн терміном до 25.07.2013. В подальшому до розміру кредиту та строку його повернення вносились зміни відповідними додатковими угодами.

Виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором забезпечено іпотекою нерухомого майна, заставою рухомого майна та порукою згідно з наступними договорами:

- Іпотечний договір № 1334-І (без видачі заставної), укладений між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс», посвідчений 11.06.2013 приватним нотаріусом Донецького МНО Морозовим В.Є. за реєстровим № 2311;

- Іпотечний договір № 2124-Іп (без видачі заставної), укладений між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс», посвідчений 16.12.2014 приватним нотаріусом Вишгородського РНО Київської області Голуб Л.А. за реєстровим № 1904;

- Іпотечний договір № 115-І (без видачі заставної), укладений між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс», посвідчений 16.08.2010 приватним нотаріусом Донецького МНО Морозовим В.Є. за реєстровим № 7095;

- Договір застави рухомого майна № 2123-ЗРМ, укладений 17.12.2014 між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс»;

- Договір застави рухомого майна № 542-ЗРМ, укладений 30.01.2012 між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс»;

- Договір застави рухомого майна № 1335-ЗРМ, укладений 11.06.2013 між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс»;

- Договір застави рухомого майна № 116-ЗРМ, укладений 16.08.2010 між АТ «ПУМБ» і ТОВ «Комплекс Агромарс».

Кредитором, іпотекодержателем та заставодержателем за всіма вказаними договорами є АТ «ПУМБ».

Проте, 23.04.2021 на адресу ТОВ «Комплекс Агромарс» надійшла вимога-повідомлення ТОВ «Інтер Вей Капітал» № 19/04/21/1 від 19.04.2021 про відступлення права вимоги, згідно з яким 05.03.2021 АТ «ПУМБ» відступив ТОВ «Інтер Вей Капітал» всі права грошової вимоги Банку до ТОВ «Комплекс Агромарс» за Кредитним договором, а також всі права Банку за договорами, укладеними з метою забезпечення виконання зобов`язань.

У Вимозі-повідомленні також міститься письмова вимога ТОВ «Інтер Вей Капітал» про усунення порушень Кредитного договору та Договорів забезпечення, повідомлення про намір застосувати позасудовий порядок звернення стягнення на іпотечне та заставне майно шляхом набуття права власності на вказане майно та/або продаж зазначеного майна третій особі відповідно до ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку», ст. 20 Закону України «Про заставу».

У вказаній Вимозі ТОВ «Інтер Вей Капітал» вимагає від Заявника сплатити заборгованість за Кредитним договором на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» у 30-денний строк, а також попереджає Заявника про те, що у разі несплати заборгованості відбудеться звернення стягнення на всі предмети іпотеки та застави, які забезпечують виконання зобов`язань Заявника перед Банком.

При цьому ТОВ «Інтер Вей Капітал» не надано Заявнику жодних документальних підтверджень переходу до нього прав вимоги за вказаними вище кредитним та забезпечувальними договорами, у зв`язку з чим Заявник відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України має право не виконувати зобов`язання за Кредитним договором на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал».

Заявник зазначає, що його звернення до суду обґрунтовано тим, що в порушення норм чинного законодавства АТ «ПУМБ» та ТОВ «Інтер Вей Капітал» укладено договори відступлення прав вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення всупереч ст. 512 ЦК України та положень Кредитного договору, зокрема відступлені без погодження із Заявником; ТОВ «Інтер Вей Капітал» має намір звернути стягнення на предмети іпотеки і застави, як наслідок, позбавити Заявника права власності на нерухоме та рухоме майно.

У зв`язку з викладеним Заявник зазначає про намір звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Інтер Вей Капітал» та АТ «ПУМБ» про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги, за якими Банк неправомірно відступив на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» права вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення.

Розглянувши подану Заявником заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Зазначене Заявником у заяві рухоме та нерухоме майно, на яке Заявник просить суд накласти арешт, розташоване в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області, отже враховуючи положення ч. 3 ст. 30 ГПК України, а також висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, розгляд даної заяви відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду Київської області.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, предмету спору, з обраним заявником способом забезпечення, майновими наслідками накладення арешту на майно чи заборони вчиняти певні дії щодо майна.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на Заявника.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина перша статті 79 ГПК України).

Оскільки, з поданої заяви вбачається, що позовні вимоги імовірного майбутнього позову матимуть немайновий характер, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів Заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності вимог Заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд зазначає, що Заявником в порушення ст. 74 ГПК України не надано доказів на підтвердження існування стверджуваних ним обставин щодо необхідності отримання згоди Заявника на відступлення права вимоги відповідно до ст. 512 ЦК України та положень Кредитного договору.

Заявником до заяви про забезпечення позову, крім копії вимоги-повідомлення ТОВ «Інтер Вей Капітал» № 19/04/21/1 від 19.04.2021 про відступлення права вимоги та копій Кредитного договору і договорів забезпечення, не надано будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ТОВ «Інтер Вей Капітал» дій, спрямованих на звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

Отже, вказані вище твердження Заявника про те, що «ТОВ «Інтер Вей Капітал» запущена офіційна процедура звернення стягнення на предмет іпотеки та застави», без доведення вказаних тверджень відповідними доказами, не є достатньо обґрунтованим припущенням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Комплекс Агромарс» від 31.05.2021 б/№ про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Згідно статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 129, 136, 137, 140, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Комплекс Агромарс» від 31.05.2021 б/№ (вх. № 155/21) про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2. Копію ухвали надіслати ТОВ «Комплекс Агромарс».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 03.06.2021.

Суддя С.Ю. Наріжний